
Справа№ 640/2563/17
н/п 2-адр/640/3/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Хомінської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №640/2563/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, скасування постанови,-
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.02.2018 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано протиправними дії інспектора роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо складання постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режими серія АР № 911898 від 09.02.2017року відносно ОСОБА_2. Скасовано постанову серія АР № 911898 від 09.02.2017року винесену інспектором роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_3 про накладання адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КупАП на ОСОБА_2 в сумі 425 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.
05.04.2018року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить винести додаткове рішення по вказаній справи, в якому вирішити питання розподілу судових витрат, в обґрунтування заяви зазначає, що позовні вимоги було задоволено, однак питання щодо розподілу судових витрат у рішенні не вирішено.
В судове засідання позивач не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомив, ніяких заяв до суду не надавав, що не є перешкодою для розгляду даної заяви відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 ст.252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова з перебувала справа №640/2563/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, скасування постанови. При подачі позову ОСОБА_1 судовий збір не сплачував.
Ухвалою суду від 23.02.2017року позов було залишено без руху. На виконання зазначеної ухвали позивачем надано до суду квитанцію №0.0.903526563.1 від 27.11.2017р. про сплату судового збору в сумі 640 грн., після чого ухвалою суду від 28.11.2017року провадження у справі було відкрито та рішенням суду від 05.02.2018року позовні вимоги задоволено.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного та враховуючи вимоги ч.4 ст.288 КУпАП України, суд не вбачає підстав для винесення додаткового рішення по даній справі .
Враховуючи відсутність підстав для прийняття додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Згідно ч.4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Крім того, суд зазначає, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 своєї постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року зі змінами, внесеними 25.09.2015 року, розяснив судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина першастатті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.4 ст. 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому, при звернення до суду з адміністративним позовом, в якому оскаржується постанова у справі про адміністративне правопорушення в порядку КАС України позивач також звільнений від сплати судового збору, що відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 року та 31.01.2017 року.
Враховуючи наведене, сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір при зверненні з адміністративним позовом по справі № 640/2563/17 підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.9, 248, 252, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
ухвалив :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №640/2563/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, скасування постанови- відмовити.
Зобов'язати управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова повернути з державного бюджету фізичній особі: ОСОБА_2 сплачені ним, згідно з квитанцією №0.0.903526563.1 від 27.11.2017р., сплачений на р.р. 31219206700004, отримувач: УДКСУ у Київському районі м. Харкова, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській обл., код банку отримувача 851011, судовий збір в сумі 640 грн. за позовом ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Бородіна
Судове рішення № 74773434, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 18.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/2563/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: