Ухвала суду № 74773285, 01.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5623/14-ц

н/п 6/640/25/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Шмадченко С.І., за участю секретаря Черниш О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, стягувач публічне акціонерне товариство «Мегабанк», зацікавлена особа: Косівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано - Франківській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд визнати виконавчий лист № 6-360/09/17 виданий 26.08.2014 р. Київським районним судом м. Харкова таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви зазначає, що 26.08.2014 р. Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист про стягнення з нього та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 846,73 грн., в зазначеному виконавчому листі встановлено строк пред’явлення до виконання один рік. Державний виконавець, виносячи 29.09.2016 р. постанову про відкриття виконавчого провадження № 52380353 не звернув уваги на те, що вказаний у виконавчому листі строк минув, крім того зазначив, що він не має перед ПАТ «Мегабанк», тому заявник звернувся з вказаною заявою до суду.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги своєї заяви підтримав та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «Мегабанк» ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні заяви з підстав, зазначних у відзиві (а/с. 60).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 03.08.2009 р. по справі № 2/146-2009 задоволені позовні вимоги ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (надалі – Стягувач) до ОСОБА_1(надалі – Боржник), ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору № 37-08п/2008 від 23 червня 2008 року та солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 846,73 гривень (а/с. 2-5).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова № 6-360/09-15 від 23 грудня 2009 року задоволена заява Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 03.08.2009р. по справі № 2/146-2009 (а/с. 8).

23.12.2009 р. вказана ухвала набрала законної сили.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.05.2014 р. видано дублікат виконавчого листа, відповідно до рішення 03.08.2009 р. та поновлено стягувачу строк пред’явлення виконавчого листа до виконання, а саме до 12.05.2015 р. (а/с. 36-37).

Згідно наданої інформації після отримання виконавчого листа стягувач подав заяву про відкриття виконавчого провадження до Косівського ВДВС РУЮ в Івано-Франківській області, виконавче провадження № 45302529.

24.12.2015 р. вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу у зв’язку з відсутністю майна у боржника та рекомендовано пред’явити виконавчий документ протягом одного року (а/с. 67).

09.03.2016 р. стягував повторно пред’явив виконавчий документ до Косівського ВДВС РУЮ в Івано-Франківській області, де було відкрито виконавче провадження № 50495547 (а/с. 66).

Вказаний виконавчий документ державний виконавець направляв за належністю де Івано-Франківського MB ДВС, оскільки боржник змінював адресу реєстрації, однак пізніше виконавчий документ було повернуто до ВДВС Косівського РУЮ в Івано-Франківськії області, де він перебуває на виконанні на даний час (а/с. 65).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення оскаржених виконавчих дій), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено часткове повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуті стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час вчинення оскаржених виконавчих дій) повернення виконавчого документ стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час вчинення оскаржених виконавчих дій) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час вчинення оскаржених виконавчих дій) строки пред'явлення виконавчої документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником.

Згідно ч. 5 Р. 13 «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 р.) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строк встановлені цим Законом, а з врахуванням ч. 1,5 ст. 12 вказаного закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років і у разі повернені виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою 2 ст. 432 ЦПК України, передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково у зв’язку з його примиренням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших підстав. Підстави для цього зазначені у ч. 4 ст. 432 ЦПК України.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-19 є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Враховуючи, що з моменту повернення виконавчого документа, а саме з 24.12.2015 р. стягувач має право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, тобто до 24.12.2016 р. включно, а також те, що на даний час наявний обов'язок боржника щодо виконання вказаного виконавчого листа, доказів про припинення зобов'язань боржника, суду не надано, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не ґрунтується на вимогах закону, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 606-XIV від 21.04.1999 р.; 1404-VIII від 02.06.2016 р., суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ