Ухвала суду № 74773044, 19.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5775/18

Провадження № 1-р/638/43/18

УХВАЛА

іменем України

19 червня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Штих Т.В.,

при секретарі – Вакула І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 юриста 1 класу ОСОБА_1 про «роз’ярення» судового рішення, -

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 юриста 1 класу ОСОБА_1 про «роз’ярення» судового рішення.

В обґрунтування вказаної заяви прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В., від 16.05.2018р., (виносилась без участі прокурора та взагалі до Харківської місцевої прокуратури № 1 не надходила) задоволено скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов’язано слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, негайно повернути вилучене, під час огляду місця події від 28.04.2018 р., проведеного в приміщеннях адміністративних будівель Харківського державного зоологічного парку, майно ОСОБА_3 Із тексту ухвали вбачається, що із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий не звертався, та арешт на вказане майно слідчим суддею не накладався. Проте, вказані в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В., не відповідають дійсності з наступних підстав. Так, прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, погоджено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду місця події від 28.04.2018р., по кримінальному провадженні № 12018220480001713 за ч. 1 ст. 271 КК України, яке у подальшому згідно опису поштового відправлення від 02.05.2018р., направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова, проте на даний час будь-яких рішень по вказаному клопотанню слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В. не винесено. Крім того, моніторингом даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що починаючи з 02.05.2018р., по 13.06.2018р., будь-які рішення по вказаному клопотанню слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В., не приймались. Крім того, будь-які повідомлення про дату час та місце проведення судового засідання з вказаних питань до місцевої прокуратури не надходили.

Керуючись ст. 380 КПК України, в прохальній частині прокурор просив прийняти заяву до розгляду та роз’яснити зміст та порядок виконання судового рішення – ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В., від 16.05.2018р.

В судове засідання прокурор не з'явився, причини не явки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Жодних заяв, клопотань, заперечень або пояснень до суду не надав.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданої заяви вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 5 ст. 532 КПК України, ухвали слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Відповідно до ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

З аналізу положень ст. 380 КПК України вбачається, що особа, яка вважає рішення суду незрозумілим, може звернутись до суду з заявою про роз’яснення судового рішення, а не з заявою про його «роз’ярення». Згідно тлумачення, яке міститься в Академічному словнику української мови, слово «роз’ярення» означає «який роз’ярився, став дуже злим, лютим». Проте, вказані поняття неможливо застосувати до ухвали слідчого судді та здійснюваних слідчим суддею повноважень, відповідно до положень КПК України.

Тому, зважаючи на прохальну частину поданої прокурором заяви, слідчий суддя приходить до висновку, що останній все таки мав на увазі саме заяву про роз’яснення судового рішення.

Так, роз'яснення рішення – це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що як мотивувальна так і резолютивна частини ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2018р., по справі № 638/5775/18 є зрозумілими і такими, що не припускають іншого тлумачення.

Зважаючи на те, що прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на наявність у нього труднощів у розумінні ухвали, яку він просить роз'яснити, мотивувальна та резолютивна частини ухвали слідчого судді сформульовані відповідно до положень ст. 372 КПК України, аналіз самого тексту вказаної ухвали не дає підстав вважати, що її зміст в цілому, чи окремих положень є незрозумілим, або таким, що може викликати неоднозначне її трактування, вказане судове рішення набрало законної сили, а тому відсутні підстави визначені кримінальним процесуальним законом для її роз'яснення.

Однак, дослідивши зміст поданої прокурором заяви та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Прокурор в своїй заяві просить роз’яснити зміст та порядок виконання ухвали слідчого судді та вказує на те, що 02.05.2018р., погоджене ним клопотання про арешт майна було направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова та починаючи з 02.05.2018р., по 13.06.2018р., слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова за наслідками розгляду цього клопотання будь-якого рішення «не винесено».

Проте, відповідно до положень Глави 17 КПК України, за наслідками розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя «не виносить будь-яких рішень», а постановляє ухвалу про відмову в задоволенні, часткове задоволення або задоволення такого клопотання.

Так, клопотання про огляд житла чи іншого володіння особи, датоване 28.04.2018р., було подано, начебто, 02.05.2018р., шляхом надсилання поштовим відправленням цінним листом з описом вкладення, та відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі надійшло до Дзержинського районного суду м. Харкова лише 11.06.2018р.

Частиною 1 ст. 116 КПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Згідно з пп. 3.2.1.2., 3.2.1.3., п. 3.2.1. Порядку переселення поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 211 від 12.05.2006р., при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Листи (бандеролі) з оголошеною цінністю в присутності відправника запаковуються (клапани додатково заклеюються), на відправлення наклеюється адресний ярлик. Листи (бандеролі) з оголошеною цінністю обклеюються клейовою стрічкою типу «скотч» таким чином, щоб клейова стрічка не перешкоджала нанесенню службових відміток. Якщо на клейовій стрічці типу «скотч» відсутній логотип об'єкта поштового зв'язку місця приймання, на клапані конверта (бандеролі) перед наклеюванням стрічки проставляється відбиток календарного штемпеля або накатного пристрою.

Однак, на відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому знаходилось клопотання, дата розмита, та встановити місяць відправки не виявляється можливим. Водночас, з відбитку календарного штемпеля на описі вкладення, який знаходився в конверті вбачається дата «02.06.2018», як і на копії фіскального чеку, доданого до заяви прокурором, а згідно даних інтернет сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень, поштове відправлення за № 6120204161175, дані про яке міститься на конверті, було прийнято відділенням пошти Харків 202 – 08.06.2018 року, а не 02.05.2018р., як зазначає в своїй заяві про «роз’ярення» судового рішення прокурор.

Більш того, відповідно до п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою КМУ від 05.03.2009р., № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Водночас, прокурор стверджує, що поштове відправлення зберігалось на поштовому відділенні з 02.05.2018р., по 11.06.2018р., 40 днів, тобто з перевищенням строку зберігання встановленого чинним законодавством, та не вручалось отримувачу. В той же час, до заяви не додано доказів бездіяльності працівників відділення поштового зв’язку та доказів ухилення Дзержинським районним судом м. Харкова від отримання поштового відправлення від слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4

13.06.2018р., за наслідками розгляду клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4, по кримінальному провадженню № 12018220480001713 від 28.04.2018р., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, про арешт майна, вилученого під час огляду 28.04.2018р., КО «Харківський зоологічний парк» код за ЄДРПОУ 02220881 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, яке надійшло до суду 11.06.2018р., слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова було постановлено ухвалу, якою в задоволенні клопотання відмовлено у зв’язку з його необґрунтованістю.

В свою чергу, відповідно до вимог п. 18 ст. 3 КПК України, слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

В рамках кримінального провадження № 12018220480001713 від 28.04.2018р., органом досудового розслідування було подано до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про призначення експертизи з охорони праці та судово-медичної експертизи, які відповідно до звіту про автоматичний розподіл зареєстровані 02.05.2018р.

Статтею 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження визначено забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Враховуючи, що в нормах КПК України зміст поняття «своєчасність» не розкривається, то такий критерій повинен оцінюватись слідчим суддею, керуючись загальними принципами права та засадами кримінального провадження (ст. 7, 8, 9, 22, 28 КПК України) та лексичним значенням (тлумаченням) самого слова «своєчасність», яке означає «те, що відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час; відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Водночас, ні в клопотанні про арешт майна від 28.04.2018р., яке надійшло до суду 11.06.2018р., ані в заяві прокурора про «роз’ярення» судового рішення, не зазначено поважних причин, які завадили слідчому подати клопотання про арешт майна безпосередньо до суду, а не надсилати його поштою, однак, не завадили йому подати клопотання про призначення експертизи з охорони праці та судово-медичної експертизи.

Крім того, ухвалами слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова, зокрема ухвалою від 16.05.2018р., справа № 638/5775/18, провадження № 1-кс/638/1792/18, ухвалою від 07.06.2018р., справа № 638/5775/18, провадження № 1-кс/638/2152/18, при розгляді скарг на бездіяльність слідчого, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, вже встановлювався факт порушення слідчим Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4, вимог чинного кримінального процесуального законодавства та було зобов’язано останнього повернути тимчасово вилучене під час огляду місця події від 28.04.2018 р., майно. Слідчий в судові засідання не з’являвся, та доказів на підтвердження подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, всупереч вимогам ст. 22 КПК України – не надав, а слідчий суддя – не може вирішувати скарги, які надходять від учасників кримінального провадження, з огляду на припущення про те, що можливо, слідчий, якщо не подав таке клопотання безпосередньо до суду, то направив його листом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303-307, 369-372, 376, 380 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

В задоволенні заяви прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 юриста 1 класу ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Штих Т.В.