Постанова № 74771870, 14.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/19429/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р., суддя Заічко О.В., повний текст складено 22.03.18 по справі № 638/19429/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову від 06.11.2017 року № 44/3567/о/250-17-П, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_1

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 року передано дану адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. по справі № 638/19429/17 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції з підстав та мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, пояснення представників сторін, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові будівлі другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, розташовані в нежитловій будівлі літ. "Г-2", загальною площею 218,8 кв.м. по вул. Університетській, 33 належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2015 № 885 (а.с. 59-60).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 04 квітня 2017 року зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: вул. Університетська, 33, м. Харків (а.с. 60-61).

Відповідно до зазначеної декларації, проектна документація розроблена ФО-П ОСОБА_3, замовник - ФО-П ОСОБА_1, технічний нагляд здійснює інженер технічного наглядуАль ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат АТ № 005397.

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.06.2017 № 118 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК082170932806 від 04.04.2017 на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33".

Підставою скасування декларації слугували висновки перевіряючих про те, що будівельні роботи по влаштуванню стін з керамічної цегли з улаштуванням віконних отворів (будівництво мансардного поверху) над будинком літ. "Г-2" по вул. Університетській, 33 відбуваються зі зміною зовнішньої конфігурації будівлі та відносяться до виду будівництва - реконструкція. Будівельні роботи з улаштування мансардного поверху виконуються з відхиленням від затвердженого проекту по об'єкту: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33", без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, без належно затвердженого проекту щодо будівництва мансардного поверху, без забезпечення замовником здійснення технічного нагляду, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".

ФО-П ОСОБА_1 оскаржила Наказ від 16.06.2017 № 118 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК082170932806 від 04.04.2017 на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33" до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 р. у справі № 820/2540/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 р., у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено ( а.с.107-110).

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 р. у справі № 820/2540/17 набула законної сили 24.10.2017 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає як встановлену в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставину, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК082170932806 від 04.04.2017 на об’єкт: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33" є скасованою Наказом від 16.06.2017 № 118.

Судом також встановлено, що Фахівцями Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, на підставі колективних звернень мешканців та направлення від 17.10.2017 р. № 845-Н, проведено у період з 19.10.2017 р. по 26.10.2017 р. позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті нерухомого майна нежитлові приміщення другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, розташовані в нежитловій будівлі літ. "Г-2", загальною площею 218,8 кв.м. по вул. Університетській, 33.

На об'єкт здійснювались виходи 19.10.2017 р., 25.10.2017 р., 26.10.2017 р., тобто після скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

У вказаному акті відображено, що перевіряючи ми встановлено виконання на об'єкті робіт з оздоблення фасаду з боку вул. Університетської, розпочато встановлення риштувань вздовж фасаду з боку вул. Кооперативної, виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень 2 поверху з надбудовою мансардного поверху.

Під час перевірки суб’єкт містобудування, що має відношення до об’єкта: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33", з відповідними підтверджуючими документами, був відсутній, а в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня формація щодо об’єкта за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33.

Результати перевірки оформлені актом № 845-А від 26.10.2017 р. ( а.с.73-76).

У вказаному акті відображено висновок про порушення позивачем: Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, Закону України “Про архітектурну діяльність”, Порядку здійснення, авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 903 від 11.07.2007 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.10.2017 р. складено припис № 845-Пр-З про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис № 845-ПР-У про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.71-72).

Крім того відповідачем складено 26.10.2017 р. протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, саме за порушення вимог ч.1-2 ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою КМ України № 903 від 11.07.2007 р. що полягають у незабезпеченні замовником на об'єкті будівництва здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень 2 поверху з надбудовою мансардного поверху та призначено розгляд справи про правопорушення на 11:00 год. 06.11.2017 р.

За результатами розгляду справи про правопорушення, відповідачем прийнято постанову від 06.11.2017 р. № 44/3567/о/250-17-П, про накладення штрафу за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1 у розмірі 67360 грн. ( а.с. 69-70).

Позивач, не погодившись з зазначеною постановою, звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувана постанова є правомірною.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що в ході розгляду справи № 820/2540/17 судами першої та апеляційної інстанцій достеменно встановлено наявність низки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивача, вказані обставини, в силу ч.4 ст. 78 КАС України не доказуються в рамках розгляду даної справи № 638/19429/17, у зв’язку з чим дійшов висновку про те, що спірна постанова є мірою відповідальності позивача за вчинені правопорушення. Окрім того, судом першої інстанції надана оцінка дотриманню процедури розгляду справи про правопорушення контролюючим органом.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд перевіряє обґрунтованість рішення, надаючи йому оцінку з урахуванням обставин, що слугували фактичною підставою для прийняття.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (ОСОБА_5 №3038) до повноважень Інспекції ДАБК віднесено здійснення державного-архітектурно будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об'єктів містобудування та накладення штрафів на порушників містобудівного законодавства.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно із п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

-подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

-виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

-перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

-вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

-звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

-вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, серед інших складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно із п.16 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку №533).

У п.18 Порядку №533 зазначено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб’єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно із п. 20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складання та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до п.21 Порядку №533 якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У п.22 Порядку №533 значаться вимоги, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб’єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Так, позивач стверджувала про порушення відповідачем п.9 Порядку № 553 та п. 10, 13,14,16,17,20 Порядку № 244, що полягало у здійсненні заходу контролю без її участі, неотриманні протоколу про правопорушення, неповідомленні про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушенні строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу, проте такий, як зазначала позивач, вона не отримувала.

Судом встановлено, що у акті від 26.10.2017 року №845-А здійснено запис про те, що представник позивача ОСОБА_6 відмовилась від підпису, а примірник акту направлено поштовим відправленням 6105236647658 (а.с. 76).

Водночас, згідно заяви приватного нотаріуса від 26.10.2017 року, ОСОБА_6 відмінено довіреність ОСОБА_7, якої ОСОБА_6 уповноважувалась на представництво її інтересів. Вказана відміна довіреності зареєстрована приватним нотаріусом 26.10.2017 року о 10:45 годині (а.с. 67-68), у зв’язку з даними обставинами, за поясненнями позивача, ОСОБА_6 відмовилась від підпису акту, про що повідомила перевіряючих.

До відкликання довіреності, листом, врученим відповідачу 24.10.2017 року, ОСОБА_6 повідомляла Інспекцію про те, що вона не уповноважена представляти ОСОБА_7 під час проведення перевірок та у державних органах (а.с. 56).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів здійснення відправлення № 6105236647658 від 26.10.2017 року.

Позивач також посилалась на не направлення відповідачем та неотримання нею протоколу від 26.10.2017 р. про правопорушення, неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушення строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу.

Суд першої інстанції, досліджуючи дані обставини, зазначив, що у протоколі, яким повідомлялось про розгляд справи про порушення містобудівної діяльності на 06.11.2017 р. зазначено, що його відправлено поштою 27.10.2017 р. № поштового відправлення 6105236647658.

В ході офіційного з'ясування обставин справи судом перевірено вказаний номер за ідентифікатором поштових відправлень на офіційному сайті "Укрпошта" та встановлено, що дійсно позивача про розгляд справи, який відбувся 06.11.2017 р. повідомлено завчасно, проте такий не був вчасно отримано позивачем з підстав, які не залежали від відповідача, а було отримано значно пізніше.

Судом апеляційної інстанції досліджено витяг за вказаним номером ідентифікатору поштових відправлень на офіційному сайті "Укрпошта", з якого встановлено, що поштове відправлення 6105236647658 прийнято поштовим відділенням 27.10.2017 року о 19:55 годині, вручено 13.12.2017 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 06.11.2017 р. у контролюючого органу були відсутні дані про належне повідомлення позивача про дату розгляду справи.

Виходячи з наведеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції про те, що позивача про розгляд справи, який відбувся 06.11.2017 р. повідомлено завчасно, фактичним обставинам справи.

Наведене свідчить про позбавлення позивача права на участь у розгляді її справи та надання доказів.

Щодо суті порушень встановлених під час проведення перевірки, які відображені в акті та протоколі і слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно постанови від 06.11.2017 року № 44/3567/о/250-17-П, до позивача застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу за порушення ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 року, позивача визнано винною за п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності за незабезпечення здійснення технічного нагляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на дату проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови, декларація про початок виконання будівельних робіт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: вул. Університетська, 33, м. Харків була скасована наказом відповідача.

Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта) визначає Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, п. 2 якого передбачено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Виходячи з наведених приписів чинного законодавства обов’язок замовника по здійсненню технічного нагляду виникає та діє під час проведення будівництва об’єкта.

При цьому, судом при дослідженні акту перевірки, протоколу, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, встановлено, що контролюючим органом жодним чином не відображено у вказаних документах дослідження проведення позивачем будівництва.

В суді апеляційної інстанції представники відповідача не змогли пояснити, яким чином зафіксовані обставини продовження здійснення позивачем будівництва після скасування декларації про початок робіт та під час проведення перевірки, за результатами якої прийнята постанова.

До акту перевірки та протоколу відповідачем не надано ані порівняльного фото матеріалу, ані замірів робіт, які проводились. Посилання на здійснення будівництва у попередні періоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це стосується періоду до проведення перевірки, за якою складено постанову від 06.11.2017 року, тим більше, що за порушення, встановлені під час попередніх перевірок до позивача застосовано санкцію у вигляді прийняття наказу про скасування декларації.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів продовження позивачем будівництва, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявність у позивача обов’язку здійснення технічного нагляду, і. як наслідок, відсутність у нього відповідальності, передбаченої п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Наведене фактично підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, яка пояснила, що обов’язок позивача по здійсненню технічного нагляду на об’єкті будівництва був передбачений саме у декларації про початок виконання будівельних робіт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: вул. Університетська, 33, м. Харків.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права..

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. по справі № 638/19429/17– скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.11.2017 року № 44/3567/о/250-17-П, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61033, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 60коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_8Судді ОСОБА_5 ОСОБА_9 Повний текст постанови складено 19.06.2018.