Постанова № 74771850, 19.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/768/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р., суддя Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 21.03.18 по справі № 820/768/18

за позовом Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Баланс-Мастер Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 317 від 18.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" (податковий номер 24847468).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р., по справі № 820/768/18 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Позивач у доводах апеляційної скарги вказує на те, що запити відповідача не містять інформацію про підстави їх складання, у зв’язку з чим у позивача не виникало обов’язку надання інформації на такі запити. Зазначив також, що оскаржуваний наказ не вичерпав свою дію, а реалізація позивачем свого права не допуску до проведення перевірки, не позбавляє підприємство права оскаржити такий наказ.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення Приватним підприємством "Баланс-Мастер Сервіс" вимог податкового законодавства, контролюючим органом направлено позивачу запити №1350/10/20-40-08-18 від 20.02.2017 року, № 5858/10/20-40-14-11-18 від 26.05.2017 року, № 24037/10/20-40-14-11-18 від 14.11.2017 року щодо надання інформації, в яких, крім іншого, позивачу повідомлено, що у разі ненадання інформації та її документального підтвердження та у відповідності до 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу буде проведена позапланова перевірка.

Факт отримання письмових запитів контролюючого органу про надання інформації позивачем не заперечується.

На вище вказані запити контролюючого органу позивачем надано відповіді, в яких повідомлено про те, що Приватне підприємство "Баланс-Мастер Сервіс" не має достатніх законних підстав для задоволення вимог контролюючого органу щодо надання інформації та документів, у зв'язку із тим, що запит контролюючого органу містить ознаки незаконного втручання у господарську діяльність підприємства, а також, зі змісту запиту не вбачається з яких саме підстав необхідно надати документи.

У зв'язку із ненаданням ПП "Баланс-Мастер Сервіс" документів на письмові запити Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ № 317 від 18.01.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Баланс-Мастер Сервіс" з 26.01.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

ПП "Баланс-Мастер Сервіс" скористалось своїм правом, передбаченим п.п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України та не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, внаслідок чого контролюючим органом складено ОСОБА_1 "Про відмову від допуску до проведення перевірки" № 652/20-40-14-11-11/24847468 від 29.01.2018 року.

Не допустивши контролюючий орган до проведення перевірки, позивач оскаржив наказ про її призначення до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з правової природи рішення контролюючого органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням. Той факт, що за наслідками перевірки складено ОСОБА_1 "Про відмову від допуску до проведення перевірки" № 652/20-40-14-11-11/24847468 від 29.01.2018 року свідчить про те, що оскаржуваний наказ № 317 від 18.01.2018 року був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у рішенні від 20.02.2018 року у справі № 826/1205/16.

Таким чином, оскільки позивач скористався правом не допуску на перевірку, висновок суду першої інстанції про те, що наказ на її проведення у такому випадку не підлягає оскарженню у зв’язку з тим, що вичерпав свою дію, є помилковим.

Щодо суті заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підставою прийняття податковим органом оскаржуваного наказу стало неотримання від ПП "Баланс-Мастер Сервіс" документів на письмові.

При цьому, є невірними доводи апеляційної скарги стосовно відсутності у інформаційних запитах податкового органу посилань на конкретні порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування показників податкової звітності з податку на додану вартість та не зазначені фактичні обставини, якими ці порушення підтверджені, оскільки за змістом запитів відповідачем виявлені факти недостовірності визначення позивачем сум податкового кредиту за березень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ізола ЛТД», за липень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Тесла Електрик», за серпень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кенмор», ТОВ «Провід корп» і ТОВ «Лайф Дейз». Таким чином, вказані інформаційні запити надіслано з метою визначення реальності виконання господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що інформаційні запити відповідача №1350/10/20-40-08-18 від 20.02.2017 року, № 5858/10/20-40-14-11-18 від 26.05.2017 року, № 24037/10/20-40-14-11-18 від 14.11.2017 року містять необхідні реквізити, зокрема, підпис заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, підстави для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується та перелік документів, які пропонується надати.

Таким чином, у зв’язку із ненаданням платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, відповідно до приписів ПК України стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу № 317 від 18.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу, але з інших підстав та мотивів.

Пунктом 4 ч .1 статті 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з’ясовані обставини справи, але помилково застосована норма матеріального права, а саме ст. 81 Податкового кодексу України в частині наслідків не допуску до проведення перевірки, а тому судове рішення в цій частині підлягає зміні з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, залишивши в іншій частині рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 289, 310, 315, 321, 323, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р. по справі № 820/768/18 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р. по справі № 820/768/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 19.06.2018.