Рішення № 74771693, 18.06.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600

Справа № 541/755/18

Провадження № 2-а/541/35/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

з участю: секретаря судового засідання – Олешко Н.А.,

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, закриття справ про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

5 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання нечинними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, винесених 25 березня 2018 року інспекторами поліції відповідача (СРПП № 3 Миргородського ВП, прізвища, імена та по батькові яких в копіях постанов не підлягають читанню) серії НК № 183575 та серії НК № 184125, про накладення на нього адміністративних стягнень по ст.126 ч.1 і ст.121 ч.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 425 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та 170 грн. і закриття справ про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позову вказував на те, що 25.03.2018 року у вечірній час він керував автомобілем з причепом, на обох з яких малися державні номерні знаки та було ввімкнене освітлення. В цей час його зупинив працівник поліції і зажадав пред’явити йому поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ним було пред’явлено дублікат поліса АК № 9325004 від 16 листопада 2017 року, а саме поліс № АМ/5529265 зі строком дії до 16 листопада 2018 року включно, який був належним чином оформлений і посвідчений страховиком. Проте працівник поліції вимагав від нього саме оригінал полісу а не його дублікат. Згодом він сам залишив місце зупинки позивача, попередньо викликавши інших працівників поліції, які не розбираючись у деталях та самі не будучі очевидцями його керування транспортним засобом, винесли відносно нього оскаржувані постанови, які він вважає незаконними і такими, що порушують його права з наступних підстав.

В оскаржуваних постановах відсутнє посилання на які-небудь конкретні докази його вини та їх аналіз, чим порушено вимоги щодо змісту постанови, передбачені ст.ст.283, 284 КУпАП. Перед вирішенням питання про винесення цих постанов представники відповідача в порушення приписів ч.2 ст.19 Конституції України не виконали вимог ст.279 КУпАП, бо взагалі не роз’яснили йому його прав та обов’язків, передбачених ст.268 КУпАП, не заслухали його, не дослідили доказів, не надали можливості скористатися допомогою адвоката, чим порушили його права, передбачені ст.268 КУпАП. Постанови не містять вказівку про порядок і строк їх оскарження, повного імені та по батькові позивача. В резолютивній частині постанови серії НК № 183575 на нього накладене стягнення – штраф у розмірі 425, що робить резолютивну частину постанови не конкретною і незрозумілою та такою, яку неможливо виконати. Вважав, що на нього накладене адміністративне стягнення у розмірі 425 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що не зазначено в санкції вказаної норми і значно перевищує її.

Ухвалою суду від 23 травня 2018 року замінено відповідача у справі за даним адміністративним позовом Головне управління Національної поліції в Полтавській області належними відповідачами - поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 та інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 (а.с.34).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав, та пояснив, що ввечері 25 березня 2018 року він їхав на автомобілі Volkswagen Caddy з причепом з м.Миргорода в с.Петрівці і був зупинений працівником поліції, якому він не зміг одразу пред’явити поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому що спочатку не знайшов його у документах, а пред’явив дублікат полісу. Крім того, по дорозі було пошкоджене з’єднання електрообладнання причепа і автомобіля, внаслідок чого причеп не освітлювався ззаду, але йому потрібно було доїхати додому. При цьому, оскільки причеп нижче автомобіля, було видно габаритні вогні автомобіля. Вказаний поліцейський викликав інших поліцейських, передав їм його документи та поїхав. В цей час він знайшов оригінал полісу страхування цивільно-правової відповідальності, про що повідомив, поліцейського, який складав постанову про накладення, але той повідомив, що його потрібно було пред’явити раніше. Тоді він не став з ними сперечатися, отримав копії постанов та поїхав додому, але оскільки він не згоден з вказаними постановами, то звернувся до суду.

Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що 25 березня 2018 року він був на чергуванні разом з поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 Ввечері їх викликав на місце зупинки транспортного засобу позивача відповідальний черговий патрульної поліції ОСОБА_4 Коли вони прибули, він повідомив їм про причину зупинки транспортного засобу позивача. Він переконався у тому, що номерний знак на транспортному засобі позивача не освітлюється, та виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.6 ст.121 КУпАП. В цей час поліцейський ОСОБА_3 виніс постанову за ч.1 ст.126 КУпАП в зв’язку з відсутністю полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Копія постанови була вручена позивачу.

Відповідач поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином (а.с.40, 41).

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в т.ч. передбачені частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 121, статтями 1241 – 126 КУпАП. У відповідності з ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 та інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 є належними відповідачами у справі і складаючи оскаржувані постанови діяли в межах своїх повноважень, передбачених КУпАП.

Згідно з ч.2, 4, 5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

В п. 1 Розділу ІІІ вказаної Інструкції визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У пункті 2 розділу 3 вказаної Інструкції зазначено, що постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 125, 126, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, положення КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення та на які посилається позивач (зокрема ст.ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності та винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Отже дії відповідачів щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення є правомірними.

Щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов та доведеності вини правопорушника, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК№ 184125 від 25.03.2018 (а.с.5, 24) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. за те, що керуючи автомобілем Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1, 25 березня 2018 року о 23 годині 20 хвилин, на автодорозі Миргород-Хорол водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з неосвітленим д.н.з., який є нечитаємим на відстані 20 м., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Будь-яких доказів того, що на транспортному засобі, яким керував позивач ОСОБА_1, зазначеному у постанові про накладення адміністративного стягнення, не освітлювався номерний знак, відповідачем, незважаючи на приписи ч.2 ст.77 КАС України, суду не надано, в оскаржуваній постанові докази, що підтверджують вказану обставину, також не зазначені, тому суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, не доведена, а отже оскаржувана постанова винесена безпідставно і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП – закриттю.

Також встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК№ 183575 від 25.03.2018 (а.с.4, 24 на звороті) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 за те, що керуючи автомобілем Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1, 25 березня 2018 року о 23 годині 11 хвилин, на трасі Миргород-Хорол водій ОСОБА_1 не пред’явив поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до п.2.4а Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

В пп. ґ) п.2.1 Правил дорожнього руху зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За твердженням позивача, викладеним у позовній заяві та повідомленим у судовому засіданні, він пред’явив відповідачу дублікат поліса АК № 9325004 від 16 листопада 2017 року, а потім сам поліс № АМ/5529265 (а.с.3). Проте згідно з вказаним полісом забезпеченим транспортним засобом є MERSEDES-BENZ Vito д.н.з. НОМЕР_2, а не Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач на момент зупинки транспортного засобу. Не було надано позивачем відповідний поліс і під час розгляду справи судом. Отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до чч.1-3 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оскаржена постанова серії НК№ 183575 від 25.03.2018 вказаним вимогам відповідає не повністю, зокрема в ній не зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема на якому з відрізків траси Миргород-Хорол позивач керував автомобілем, не зазначено чи здійснювалось фото або відеозапис, а в разі його здійснення – відповідний технічних засіб, розмір штрафу зазначено неконкретно, а саме 425, що допускає багатозначне його трактування, крім того, не зазначено порядок сплати штрафу а також правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказана невідповідність оскарженої постанови вимогам закону є підставою для її скасування та направлення на новий розгляд до компетентної (посадової особи) для винесення постанови у відповідності до вимог ст.283 КУпАП, але в зв’язку з тим, що на даний час закінчився встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126, а відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, слід закрити.

Керуючись ст.ст. 7, 38, 122, 222, 247, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст.9, 77, 241-247, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, службова адреса м.Миргород Полтавської області, вул.Я.Усика, 34, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, службова адреса м.Миргород Полтавської області, вул.Я.Усика, 34, визнання нечинними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, закриття справ про адміністративні правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 184125, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 25 березня 2018 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.121 ч.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 170 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 183575, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 25 березня 2018 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.126 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_5