Рішення № 74770902, 19.06.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 19.06.2018

ЄУ № 420/847/18

Провадження №2-о/420/182/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Сєвєродонецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, 2008 року народження, із заявою, в якій заявник просить встановити, що громадянин України, уродженець м. Красний Луч Луганської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у м. Хрустальний, Луганська область, причина смерті - прорив крові у шлуночок головного мозку.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Хрустальний Луганської області, помер батько її доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. 11.06.2018 вона звернулася до Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області з метою реєстрації смерті ОСОБА_3, але отримала відмову у видачі свідоцтва про смерть, так як він помер на території, яка в даний час непідконтрольна Україні, та вона позбавлена можливості надати документи, встановленої законом форми, необхідні для реєстрації смерті громадянина в органі ДРАЦСу. В зв'язку з вищевикладеним заявнику необхідно встановити факт смерті батька її дитини, тому вона звертається до суду з даною заявою. Встановлення даного факту має для неї юридичне значення, так як вона зможе провести державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 відповідно до закону.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Законний представник заявника в своїй заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до листа Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції від 11.06.2018 за вих.№4192/17.10-138 ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, на підставі лікарського свідоцтва про смерть №232 від ІНФОРМАЦІЯ_6, виданого медичним закладом, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території, що ставить під сумнів легітимність документу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зазначені батьками в свідоцтві про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 16.09.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №611.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 20.04.2002 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Красний Луч Луганської області.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 24.07.2017 медичною установою, розташованою на тимчасово неконтрольованій українською владою території - «Государственным учреждением «Краснолучская городская многопрофильная больница «Известий»» (російською мовою) було видано лікарське свідоцтво про смерть №232. Згідно вказаного свідоцтва про смерть, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Красний Луч Луганської області; адреса проживання: АДРЕСА_1. Причиною смерті стали прорив крові в шлуночки головного мозку; геморагічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії.

Також законний представник заявника в якості доказів надала до суду фотокопії місця поховання.

Оцінюючи лікарське свідоцтво про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Таким чином, суд вважає, що доводи заявника є законними, обґрунтованими і підтверджені наявними у справі доказами, а тому вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4. ст. 317, ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 259, 263-264, 317, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Сєвєродонецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, задовольнити повністю.

Встановити, що громадянин України, уродженець м. Красний Луч Луганської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у м.Хрустальний, Луганська область, причина смерті - прорив крові у шлуночок головного мозку; геморагічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії.

Заявник - законний представник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області 23.10.1998, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2

Заінтересована особа - Сєвєродонецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, який розташований за адресою: бульвар Дружби народів, 32а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ - 21758008.

Допустити рішення до негайного виконання.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: О.С. Стеценко