Вирок № 74770839, 12.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/901/18

провадження № 1-кп/415/346/18

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Панасенка В.В.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об'єднане кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, одруженого, працюючого ГРП підземним на ділянці ВШТ ВП «шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля», судимого 05.02.2003 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільненого з випробуванням строком на 3 роки; 09.07.2004 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.307, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна; 20.05.2010 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.15 -ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, звільненого 04.01.2017 по відбуттю строку покарання, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, судимого 17.08.2000 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст. 81, ст.17 - ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ст.17 - ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.206 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна; 13.10.2003 Лисичанським міським судом Луганської області за ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.188, ст. 70, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 9 місяців; 23.07.2008 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, звільненого 04.10.2013 по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 і обвинувачений ОСОБА_3, а також особа, ухвала про закриття кримінального провадження стосовно якої 23.05.2018 набрала законної сили, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою продовження вживання алкогольних напоїв, прийшли за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5.

Перебуваючи у приміщенні кухні вищевказаної квартири, обвинувачений ОСОБА_3 почав цікавитися у потерпілого ОСОБА_4 наявністю у нього спиртних напоїв, на що останній надав негативну відповідь. Далі у обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, раптово виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, реалізуючи який, обвинувачений ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, завдав ОСОБА_4 не менше 11 ударів кулаками по голові.

Після цього обвинувачений ОСОБА_3 знов запитав у потерпілого ОСОБА_4, чи має він спиртні напої та отримавши відповідь про їх відсутність, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, наніс ногою взутою у кросівки не менш 20 ударів по тулубу та руках лежачому на м'якому куті потерпілому ОСОБА_4. У цей же час, обвинувачений ОСОБА_2, взявши з пічної плити каструлю, наніс нею не менш 10 ударів по голові потерпілому ОСОБА_4.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2 та особа, ухвала про закриття кримінального провадження стосовно якої 23.05.2018 набрала законної сили, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрали з кухні пральну машинку марки «LG» моделі «WD - 10160NP», вартістю 2533 гривні 33 копійки, яка належить потерпілому ОСОБА_4.

В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом лівої вушної раковини, правої половини обличчя, підшкірних гематом обох половин грудної клітини, тилу правої кісті, забою грудної клітини з обох сторін, які згідно висновку судово-медичної експертизи №15 від 16.01.2018, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також завдана майнова шкода у розмірі 2533 гривень 33 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив. Також йому відомо, що потерпілому повернута пральна машина.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді та відповідати на питання. Зазначив, що у скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив. Просив суд призначити не суворе покарання, оскільки мешкає з жінкою та її чотирма дітьми і вони усі знаходяться на його утриманні.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні. У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд провести без її участі та призначити покарання обвинуваченим на розсуд суду.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, викладеного у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду:

витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130240000105 від 11.01.2018 з якого вбачається, що 10.01.2018 від ОСОБА_4 надійшла заява про скоєння злочину за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України;

протоколом огляду місця події від 10.01.2018, проведеного у квартирі АДРЕСА_5, у ході якого потерпілий ОСОБА_4 вказав на місце під стіною з лівої сторони від входу в кухню та пояснив, що саме тут стояла пральна машина;

протоколом огляду предмету від 11.01.2018, який проводився у ГОМ №2 по АДРЕСА_4, оглядовий предмет - пральна машини «LG» моделі «WD - 10160NP», яку було вилучено для призначення судово-товарознавчої експертизи;

висновком експерта № 19/113/9-3/95е від 17.01.2018, з якого вбачається, що ринкова вартість пральної машини «LG» моделі «WD - 10160NP» на момент скоєння кримінального правопорушення, могла становити 2533 гривні 33 копійки;

висновком судово-медичної експертизи №15, з якого вбачається, що при зверненні до ВЕНМД ЦМЛ ім.Титова м. Лисичанська 10.01.2018 ОСОБА_4 встановлено діагноз: «Несвіжі підшкірні гематоми лівої вушної раковини, правої половини обличчя (області виличної дуги). Підшкірні гематоми обох половин грудної клітки, тилу правої кисті. Забій грудної клітки з обох сторін». При експертизі потерпілого 16.01.2018 виявлені синці в області лівої вушної раковини, скроні справа та задньої поверхні правої кисті. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами, можливо в час та за обставин, вказаних потерпілим. Враховуючи пізнє звертання за медичною допомогою - неможливе висловитися про конкретну кількість нанесених ударів потерпілому. Із наданого протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 - останній не вказує конкретну кількість ударів, які нанесли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та в яку ділянку тіла. За ступенем тяжкості наявні ушкодження, як у сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Згідно додаткового протоколу допиту потерпілого від 18.01.2018 - по голові потерпілого і рукам бив тільки ОСОБА_2, а ОСОБА_3 наносив удари по тулубу і рукам. Встановити ким були спричинені ушкодження та їх ступінь тяжкості (окремо ОСОБА_2 та ОСОБА_3) - не можливо. Спричинення зазначених ушкоджень при неодноразовому падінні - невиключно;

протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2018, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 за рисами обличчя, формою носа, довжиною волосся та сукупністю цих ознак у цілому, впізнав ОСОБА_3 як особу, який перебував у нього в квартирі 03.01.2018;

протоколом пред'явлення особи для впізнання з фотознімками від 18.01.2018, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 за зростом, статурою, формою обличчя, кольором та довжиною волосся та сукупністю цих ознак у цілому, впізнав чоловіка під № 3 (з ліва на право), а саме ОСОБА_2 як особу, який перебував у нього в квартирі 03.01.2018;

протоколом слідчого експерименту з фототаблицею від 24 січня 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_4, з якого вбачається розташування ОСОБА_3, ОСОБА_2, відтворено механізм нанесення першого удару, який завдав ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4, механізм нанесення наступних ударів, відтворено механізм нанесення ударів ногами ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4, механізм нанесення ударів ОСОБА_2 у якого перебувала у руках каструля, потерпілому ОСОБА_4;

висновком судово-медичної експертизи № 23, який дублює висновок судово-медичної експертизи №15 та з якого додатково вбачається, що утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами, можливо в час та за обставин, вказаних потерпілим, тобто 03.01.2018. При експертизі потерпілого 16.01.2018 та при огляді в лікарні 10.01.2018 в області голови ОСОБА_4 виявлено не менше двох контактних ушкоджень, в області правої кисті - одне. Скільки було виявлено синців в області грудної клітини, при огляді в лікарні 10.01.2018 - встановити неможливо. Таким чином в ділянці голови потерпілого - не менш 2 контактних ушкоджень, в ділянці правої кисті - не менш 1, а скільки в області грудної клітини - встановити неможливо. Тобто, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, нанесли потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження;

витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130240000294 від 31.01.2018 з якого вбачається, що 10.01.2018 від ОСОБА_4 надійшла заява про скоєння злочину за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України;

На підставі викладеного, суд вислухавши відповіді на питання обвинуваченого ОСОБА_2, які були стабільними, послідовними, та, відповідно, не викликають сумнівів, а також дослідивши, перевіривши та оголосивши у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб доведена, а дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.

Окрім того, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб доведена, а дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винних, які мають постійне місце проживання, одружені, у побуті за місцем реєстрації характеризуються задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, раніше судимі, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, обвинувачений ОСОБА_2 працює ГРП підземним на ділянці ВШТ ВП «шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» і позитивно характеризується;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття.

У якості обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинувачених та їх репутацію, які раніше неодноразово судимі, вчинили умисний корисливий злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.186 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених - визнання вини, щире каяття, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, які в судовому засіданні вибачалися за вчинене, мають постійне місце проживання, за яким характеризуються задовільно, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, залишити раніше обраний - домашній арешт.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, залишити раніше обраний - домашній арешт. Зарахувати у строк відбутого покарання обвинуваченому ОСОБА_3 термін попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з 08.03.2018 по 04.05.2018 включно.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень, на залучення експертів, у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження судової товарознавчої експертизи від 17.01.2018 №19/113/9-3/95е, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 у рівних частинах у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України, речовий доказ - пральна машина «LG» моделі «WD - 10160NP», яка згідно розписки передана на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - підлягає залишенню останньому.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - домашній арешт.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - домашній арешт. Зарахувати у строк відбутого покарання обвинуваченому ОСОБА_3 термін попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з 08.03.2018 по 04.05.2018 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частинах у дохід держави, процесуальні витрати за проведенням судової товарознавчої експертизи від 17.01.2018 №19/113/9-3/95е у розмірі 429 (чотирьохста двадцяти дев'яти) гривень (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ - пральну машину «LG» моделі «WD - 10160NP», яка згідно розписки передана на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко