Вирок № 74770804, 18.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3783/18

1-КП/415/590/18

ВИРОК

Іменем України

18.06.18 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Кадацької Д.М.,

захисника Стародубцевої Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 14 грудня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 19 березня 2018 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України, до 2 років 06 місяців позбавлення волі, зареєстрованої у АДРЕСА_1, проживаючої у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -

встановив:

19 грудня 2017 року, приблизно о 12 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), в районі будинку АДРЕСА_3, отримавши від потерпілого ОСОБА_3, під приводом термінового здійснення телефонного дзвінка, мобільний телефон марки «Fly», модель «TS-113», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/433-70е від 13 березня 2018 року, 466 гривень 67 копійок, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлене зобов'язання, повторно, з корисливих мотивів, заволоділа зазначеним гаджетом, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень - відмовилась, і, відповідая на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, - заволодіння мобільним телефоном марки «Fly», отримавши останній безпосередньо від потерпілого ОСОБА_3, під приводом необхідності термінового здійснення телефонного дзвінка, в районі будинку АДРЕСА_3, 19 грудня 2017 року, в денний час, і, відповідно, не повернувши гаджет, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_3 майнова шкода - відшкодована в повному обсязі: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 - у заволодінні чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайстві), повторно, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_2 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті - характеризується негативно (а.с.56), у скоєному - щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи обставини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги суму заподіяної потерпілому майнової шкоди, відшкодування завданого збитку та обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка - не працює, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - негативно характеризується у побуті, у судовому засіданні - в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, вибачаючись за вчинення останнього, при цьому, також, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, в тому числі, і відсутність тяжких наслідків від скоєного, і, одночасно, враховуючи корисливий мотив та суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.190 ч.2 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_2 скоїла умисний злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, але - є корисливим та пов'язаним з посяганням на право власності, крім того, інкримінований злочин - вчинено обвинуваченою в період відбування покарання за попереднім вироком суду, а саме, - вироком Лисичанського міського суду від 14 грудня 2017 року, і, відповідно, в короткий проміжок часу після ухвалення зазначеного обвинувального вироку стосовно останньої за скоєння умисного злочину, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

І, оскільки, обвинувачена ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, викладений у даному вироку, до винесення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2018 року (а.с.65-67), при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 28 березня 2018 року (а.с.60-61), слід обчислювати з 28 березня 2018 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

При цьому, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 в строк відбування покарання - термін покарання, відбутий частково за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2018 року (а.с.65-67), - з 19 березня 2018 року до 27 березня 2018 року, включно, оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, - за правилами, передбаченими в ст.70 ч.1 - ст.70 ч.3 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, і, у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України, - і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 28 березня 2018 року (а.с.60-61), у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, - суд не вбачає.

Процесуальні витрати по справі -

у сумі 572 гривні (а.с.33), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/433-70е від 13 березня 2018 року (а.с.29-32), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_3, майнової шкоди,

в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Fly», модель «TS-113», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.36),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити їй покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, - покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2018 року, визначити обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 06 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2 обчислювати з 28 березня 2018 року. Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2, в строк відбування покарання - термін покарання, відбутий частково за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2018 року, - з 19 березня 2018 року до 27 березня 2018 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Fly», модель «TS-113», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

- повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: