Рішення № 74769597, 08.06.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-а/359/134/2018

Справа №359/2334/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 319811 від 13.03.2018 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (чотириста двадцять п’ять гривень 00 копійок), винесену поліцейським роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції ОСОБА_2; справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.03.2018 року відносно позивача поліцейським роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 319811, відповідно до якої до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Зазначена постанова складена за начебто скоєне ним правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, при складанні якої поліцейський зазначив, що 13.03.2018 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснюючи рух по автодорозі Київ-Чоп 86 км та керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому не горіла права фара в режимі ближнього світла, не пред’явив поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 «г», та п.«а» ПДР. Позивач стверджує, що обидві фари автомобіля були справні та поліцейський здійснив перевірку наявності полюса за межами своїх повноважень. Крім того, при винесенні постанови інспектор порушив порядок розгляду та вимоги ст. 268 КУпАП. У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала викладені в позові обставини та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Поліцейський роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 та представник Департаменту патрульної поліції будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили.

Натомість, від представника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Житомирі надійшов відзив на позов, яким просив в позові ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю. Зазначив, що відповідно до п.п. 2.1 г, 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який повинен пред’явити на вимогу поліцейського. Крім того, відповідно до інформації з Централізованої бази даних МТСБУ, станом на 13.03.2018 року поліс на транспортний засіб з номерним знаком АН 3773 ВІ відсутній. Таким чином, складена інспектором поліції постанова є належним та допустимим доказом по справі, будь яких порушень під час її складання поліцейським не допущено.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що 13 березня 2018 року поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції ОСОБА_2, винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №319811, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 5).

Згідно з ч.1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У зв’язку з наведеним, суд вважає, що справу розглянуто належним органом та відповідною повноважною посадовою особою. Доказів протилежного суду не надано.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 13 березня 2018 року о 10 год. 20 хв. на автодорозі Київ-Чоп 86 км, ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1, в якому не горіла права фара в режимі ближнього світла, не пред’явив поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 «ґ», та п. 2.4 «а» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 126 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно п. 21.2. ст. 21 наведеного Закону контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Також п. 21.3. ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про національну поліцію» систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. У складі поліції, крім інших, функціонує патрульна поліція.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціаль-ний жетон.

Згідно п. 2, 5 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадках якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

В пункті 2 ч. 1 ст. 35 вказаного Закону вказано, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, в тому числі, у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушен-ня, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами, закріпленими ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

До матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву Управлінням патрульної поліції у м. Житомирі департаменту патрульної поліції 17.04.2018 року приєднано диск із записом сформованого з нагрудної камери поліцейського роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралу поліції ОСОБА_2 з відео файлами, на яких 13.03.2018 року зафіксовано правопорушення, скоєне ОСОБА_1.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Частиною 1 ст. 40 вказаного Закону визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та порядок зберігання,використання відеозапису з відео реєстраторів патрульних регламентується наказами Департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03.02.2016 року та за № 14/1 від 24.11.2015 року.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що наданий Управлінням патрульної поліції у м. Житомирі департаменту патрульної поліції та приєднаний судом 17.04.2018 року до матеріалів справи вищевказаний диск, є належним доказом у справі, а відеофайли, збережені на ньому, є доказом сторони відповідача у справі, щодо обставин скоєння адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що сторонами не надано жодних доказів на підтвердження незаконності походження цих записів, їх підробки або фальсифікації.

З відтворених в судовому засіданні відео файлів встановлено, що 13.03.2018 року поліцейським роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 було зупинено автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1, яким кермував ОСОБА_4.

Останньому працівником поліції повідомлялась причина зупинки, а саме : наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, яка виразилась у тому, що у автомобіля позивача не горіла права фара в режимі ближнього світла.

На відео достеменно зафіксовано цей факт і підтвердження причин зупинки транспортного засобу, оскільки поліцейський разом з позивачем вдвох обходили автомобіль, ставали перед ним і пересвідчувались у наведеній обставині.

За таких обставин суд вважає, що працівник поліції мав обґрунтовані та передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» для зупинки транспортного засобу, відтак доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Відповідно ч. 2, 4, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодав-ства. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі : посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 2.4 вказаних Правил на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити, для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Також за допомогою відтворених відео файлів встановлено, що позивач на вимогу поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 так і не надав поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно відомостей з Централізованої бази даних МТСБУ, станом на 13.03.2018 року поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівна автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1, відсутній (а.с. 26-27).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що інспектором поліції ОСОБА_2 вірно кваліфіковано адміністративне правопорушення саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій інспектора протиправними в частині винесення постанови саме за цією частиною ст. 126 КУпАП, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що постанова серії ВР № 319811 винесена інспектором поліції ОСОБА_2 13.03.2018 р. щодо ОСОБА_1 складена в його присутності, проте з грубим порушенням прав останнього.

Згідно ч. 8, 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року (далі по тексту - Інструкція) справа про адміністративні правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою здійснюється провадження; оскаржувати постанову в справі.

Так, інспектором поліції, всупереч вимог ст. 268 КУпАП та ч. 8, 9 розділу ІІІ вказакної Інструкції, під час виявлення та оформлення правопорушення, не було роз’яснено ОСОБА_1 прав та обов’язків, якими він міг скористатись під час розгляду адміністративної справи; не вирішено заявлені клопотання; не надано можливості позивачу скористатися юридичною допомогою адвоката, про залучення якого він просив; розгляд справи здійснено у відсутність самого ОСОБА_1.

Лише після повернення поліцейського з адміністративного приміщення до позивача, який лишався в припаркованому біля узбіччя автомобілі, останньому було вручено постанову про накладення адміністративного стягнення і після цього ОСОБА_1 було роз’яснено його права, строк і порядок оскарження постанови.

Наведене підтверджується відтвореним під час судового засідання відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та показами представника позивача і свідчить про суттєве порушення прав ОСОБА_1 при оформленні адміністративного правопорушення. Доказів протилеж-ного суду не надано.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Суд приходить до висновку, що в діях позивача наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, проте розгляд адміністративної справи проведено поліцейським роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 проведено з недотриманням вищевказаних вимог та суттєвим порушенням прав ОСОБА_1.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню, а саме : постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 319811 від 13.03.2018 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень слід скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу – Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного та керуючись 241-246, 250, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР № 319811 від 13 березня 2018 року винесену поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу – Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (10001, м. Житомир, вул. Покровська, 96).

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Рішення суду може бути оскаржено через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєва Л.В.