Постанова № 74766872, 18.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 653/811/18 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Номер провадження: 33/791/236/18 Доповідач Базіль Л.В.

Категорія справи ч.1 ст.164 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі судді Базіль Л.В., за участі секретаря Давиденко І.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його представника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Як зазначено у постанові судді, ОСОБА_2, 15 березня 2018 року об 08 годині 40 хвилин на а/д М-18 пост «Азов» проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів на автомобілі Фольцваген – пасат, державний номер НОМЕР_1 без ліцензії на даний вид діяльності, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.

Не погодившись з рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Одночасно в скарзі заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судової постанови, посилаючись на те, що лише 11 травня 2018 року отримав копію постанови, що оскаржується у зв’язку з чим був позбавлений можливості оскаржити постанову у строки визначені законом.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що суд повно та всебічно не з’ясував обставини справи, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідає вимогам ст.256 КУпАП України, а тому він не може бути належним доказом по справі.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, доводи апеляційної скарги та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підтримав, пояснивши, що хоча і приймав участь у судовому засіданні при розгляді справи, однак не був присутнім при проголошенні судової постанови, її копію отримав лише 11 травня 2018 року, про що надав відповідні докази. Пояснив, що не мав змоги раніше отримати копію оскаржуваної постанови та дізнатися про результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно нього, оскільки має на утриманні малолітню дитину інваліда з дитинства, яка потребувала медичної допомоги, а тому був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а постанову судді скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, а скарга задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Як вбачається із матеріалів, справа була розглянута 24 квітня 2018 року, в той же день судом копія постанови направлена на адресу ОСОБА_2, яку останній отримав лише 11 травня 2018 року. Відповідно до матеріалів долучених до скарги, а саме відповідно до посвідчення серії ААГ № 111009 виданого Генічеським управлінням соціального захисту населення, ОСОБА_2 є законним представником дитини інваліда з дитинства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка з 26.04.2018 по 02.05.2018 року находилась на амбулаторному лікуванні.

За таких обставин строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів провадження, а саме протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, 15 березня 2018 року проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів на транспортному засобі без ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив ч.1 ст.164 КУпАП України..

Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з’ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністравній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції зазначених вимог закону дотримано не було, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП України передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП ( в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб’єкт господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського Кодексу України суб’єктами господарювання є: господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Проте, як вбачається з протоколу II №0001261 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП України від 15 березня 2016 року, ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, однак жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем матеріали справи не містять.

Таким чином в матеріалах справи не має належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП України.

Згідно ст.38 КУпАП України, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП України.

Оскільки на час перегляду апеляційним судом постанови суду закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП України притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, з врахуванням викладених вище обставин постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за ст.38 КУпАП України.

Керуючись ст.ст.38,247,294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк подачі апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову судді Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП України відносно ОСОБА_2 скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_5