Постанова № 74766831, 13.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/57/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (головуючий І інстанції: Павлічек В.О.) по справі № 818/57/18 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 грудня 2017 року № 682 «Про відмову у переведенні садового будинку в жилий у Сумському міському громадському об’єднанні товариства садівників «Лісовод-1», будинок № 69 у м. Сумах, зобов’язавши Виконавчий комітет Сумської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.12.2015 року та прийняти рішення про переведення садового будинку площею 178,7 кв.м в жилий у Сумському міському громадському об’єднанні товариства садівників «Лісовод 1», будинок № 69, м. Суми, який є власністю громадянки ОСОБА_2.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.71-75).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт наголошує на те, що будь-якої невідповідності земельному законодавству при переведенні садового будинку у житловий немає. Позивачем у повному обсязі дотримані вимоги Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321. Підстави для відмови у переведенні садового будинку у жилий, не відповідають зазначеному порядку, перелік підстав яких є вичерпним.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Вважає, що існують усі правові підстави визначні законодавством для прийняття рішення на користь позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надане клопотання про розгляд справи у їх відсутність. У відзиві на апеляційну скаргу, просили залишити її без задоволення, а судове рішення без змін. Прийняте рішення радою вважають законним. Неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є власником садового будинку площею 178,7 кв.м. у Сумському громадському об’єднанні товариства садівників «Лісовод 1», будинок № 69, м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 10-12).

Згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 10.08.2009 року за № 010963801681, ОСОБА_2В є власником земельної ділянки площею 0,0537 га, розташованої в садівничому товаристві "Лісовод-1" м. Суми за № 69, цільове призначення якої "для ведення садівництва" (а.с. 13).

16 грудня 2015 року позивач звернулася до Виконавчого комітету Сумської міської ради із заявою про переведення садового будинку № 69, який знаходиться у Сумському громадському об’єднанні товариства садівників «Лісовод 1» м. Суми, у жилий будинок (а.с. 22).

Згідно листа від 28.12.2015 року № 2264/06.01-11-12 Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, на вказане звернення відповідачем надано відповідь про те, що вирішення вказаного питання можливе після отримання роз'яснень щодо врегулювання розбіжностей у зв'язку з протиріччям Земельному кодексу і містобудівному законодавству (а.с. 23).

Дане рішення було оскаржено позивачем до суду. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 21.04.2016 року по справі № 591/463/16-а, зокрема, зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.12.2015 року про переведення дачного будинку за адресою Сумська область, м. Суми, «Лісовод 1» Сумське міське громадське об’єднання товариства садівників, буд. № 69, у жилий будинок, із зазначенням його адреси, та прийняти відповідне рішення (а.с. 24).

20 грудня 2016 року виконавчим комітетом Сумської міської ради, на виконання судового рішення прийнято рішення № 729, яким було відмовлено ОСОБА_2 у переведенні садового будинку загальною площею 178,7 кв.м у садовому товаристві «Лісовод-1» м. Суми, будинок № 69, який є власністю громадянки ОСОБА_2 в жилий (а.с. 25).

Зазначене рішення оскаржено позивачем до Зарічного районного суду м. Суми. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 16.03.2017 року по справі № 591/450/17 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 729 від 20 грудня 2016 року визнано протиправним та скасовано. Зобов’язано виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 16 грудня 2015 року про переведення садового будинку (ділянка № 69 садове товариство «Лісовод-1» місто Суми), у жилий будинок згідно діючого законодавства (а.с. 26-27).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 340 від 20.06.2017 року позивачу знову відмовлено у переведенні садового будинку в жилий, у зв'язку з протиріччям земельному законодавству і невідповідністю містобудівному законодавству (а.с. 28).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 червня 2017 року № 340 про відмову ОСОБА_2 у переведенні садового будинку (ділянка № 69 садове товариство «Лісовод-1» м. Суми), у жилий будинок. Зобов’язано виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 Валеріївїїи від 16 грудня 2015 року про переведення садового будинку (ділянка № 69 садове товариство "Лісовод-1» м. Суми) у жилий будинок згідно діючого законодавства (а.с. 29-30).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 682 від 12.12.2017 року позивачу знову відмовлено у переведенні зазначеного садового будинку в жилий, у зв’язку з розміщенням об’єкта в рекреаційній зоні обмеженого користування Р-4 (згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2012 року № 2180-МР), протиріччям земельному (статті 38, 39, 52 Земельного кодексу України) та містобудівному законодавству (ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"). (а.с. 31).

Зазначені обставини не є спірними між сторонами. Основним спірним питанням в межах справи є правомірність прийнятої відповідачем відмови у переведенні зазначеного садового будинку в жилий з підстав наведених у спірному рішенні.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Здійснюючи апеляційний перегляду та надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої з огляду на наступне.

Основним нормативним актом, що регулює механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки є «Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321 (далі - Порядок).

Зазначений Порядок покладений в основу спірних правовідносин, що виникли між сторонами та були підставами для реалізації позивача свого права на переведення свого садового будинку в жилий.

Згідно з п. 2, 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.

Для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються:

копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;

письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;

звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до п. 4 Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні. Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі І (обов'язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку.

Як встановлено судами, що зауважень з боку відповідача щодо порушення позивачем порядку подання документів, їх невідповідність пункту 3 цього Порядку не встановлена.

Згідно підпункту 7 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

У відповідності до підпункту 9 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Як встановлено судом першої інстанції, що згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, даний садовий будинок розташований в рекреаційній зоні обмеженого користування (Р-4), що підтверджується відповідним викопіюванням з містобудівної документації (а.с. 45-54). Вказана зона відноситься до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев’ять категорій, серед яких виділяють землі рекреаційного призначення та землі житлової та громадської забудови.

У свою чергу, відносно кожної із зазначеної категорії земель, іншими положеннями Земельного кодексу України визначено порядок їх використання. Категорії земель України мають особливий правовий режим (частина друга статті 18 Земельного кодексу України).

Так, статтями 50, 51, 52 Земельного кодексу України регламентовано, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Земельні ділянки надані для дачного будівництва входять до складу земель рекреаційного призначення. При цьому, на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Колегія судді погоджується з судом першої інстанції, що діючою містобудівною документацією, зокрема згідно з Планом зонування території міста Суми, не передбачено можливість використання рекреаційних зон обмеженого користування для розміщення житлових будинків. Не передбачено це ні переважними видами забудови ділянок, ні супутніми переважними видами, ані допустимими видами забудови, які потребують спеціальних погоджень.

Разом з тим, за приписами ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, а не на земельній ділянці в рекреаційній зоні.

Тобто, законодавством визначено, що розміщення житлової забудови можливе виключно на землях житлової та громадської забудови, а не на землі рекреаційного призначення.

Крім того, ст. 1 Закону України «Про будівельні норми» будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Так, відповідно до підпункту б пункту 3.51* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Деркоммістобудування від 17.04.1992 № 44, будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м. У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.

З матеріалів справи, наданих відповідачем та враховуючи відсутність детального плану території, встановлено неприведеність до нормативів садибної забудови вулично-інженерної мережі і інженерного обладнання в Сумському міському громадському об’єднанні товариства садівників «Лісовод-1», а також проблемність забезпечення послугами зв’язку і медичної допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Також судом зроблений правильний висновок та надана належна оцінка щодо твердження позивача, що ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до висновку у Звіті про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку садовий будинок за адресою: Сумська обл. м. Суми, «Лісовод 1» Сумське міське громадське об'єднання товариства садівників, буд. 69 відповідає вимогам державних будівельних норм, суд зазначає.

Як вбачається зі звіту про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку, при огляді вищезазначеного будинку досліджувалося питання щодо виконання протипожежних вимог в частині дотримання протипожежних розривів, визначених ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», при цьому, висновки щодо дослідження питання стосовно забезпечення вулично-інженерною мережею і інженерним обладнанням, забезпечення послугами зв’язку і медичної допомоги, в зазначеному звіті відсутні. Тому дане твердження відповідача необґрунтованим.

Щодо доводів апелянта стосовно невідповідності рішення підставам для відмови у переведені у житловий наведеному у Порядку, колегія суддів зазначає, що як вже було встановлено судами, що позивач має у власності дачно-садовий будинок, який побудований та розташований в садівничому товаристві "Лісовод-1" м. Суми за № 69, на земельній ділянці за цільовим призначенням для ведення садівництва.

В той же час, судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що при прийнятті рішення щодо переведення садових будинків у жилі, застосування даного Порядку не звільняє від обов'язку дотримання інших нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини.

Зазначені висновки у повній мірі узгоджуються з пункту 2 Порядку, правовий аналіз якого доводить, що дачні і садові будинки при переведені у жилі будинки, повинні відповідати державним будівельним нормам, якими є нормативні документи у галузі будівництва затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (проектування, вишукування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

У всяк випадку, питання будівництва, обслуговування того чи іншого об’єкту нерухомого майна, нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою на якій такий об’єкт розташований. Наявність того чи іншого об’єкту нерухомості повинен відповідати цільовому призначенні земельної ділянки та їй відповідати.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, заявлених в межах доводів апеляційної скарги. Не може бути скасоване судове рішення з формальних підстав.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення та вирішеного в межах заявлених вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року по справі № 818/57/18 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 18 червня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5