Постанова № 74766270, 07.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1754/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018,( суддя С.В. Воловик, повний текст складено 16.01.18 )по справі № 818/1754/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання"

до Головного управління ДФС у Сумській області

третя особа Державна податкова інспекція у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” (далі – позивач, ТОВ “СМНВО”) звернулось з позовом в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.11.2017 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.11.2017 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 16 676 402, 43 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.11.2017 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.11.2017 в частині зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 3 129 387, 29 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.11.2017 в частині зобов’язання сплатити штрафу в розмірі 20% в сумі 205 893, 19 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб – відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь позивача судовий збір в розмірі 52 272, 88 грн.

Головне управління ДФС у Сумській області ( далі відповідач), не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити .

18 травня 2018 року до апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, відзив на неї, дослідивши докази по справі , вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ “СМНВО” податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначеного у податкових деклараціях з плати за землю за 2015 рік № НОМЕР_3 від 19.02.2015, за 2016 рік № НОМЕР_4 від 16.02.2016, уточнюючих податкових декларацій від 06.04.2016 за 2015 рік № НОМЕР_5 та за 2016 рік № НОМЕР_6, за результатами якої складено акт від 20.10.2017 № 2954/18-28-12-03/34013028 (а.с. 14-17),

Згідно висновків акту перевірки зазначено про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов’язання за вересень-грудень 2015 року та січень-травень 2016 року, чим порушено п. 287.3 ст. 287 ПК України.

03 листопада 2017 року ГУ ДФС у Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 яким, за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання по орендній платі за землю в сумі 3 720 160, 90 грн., застосовано штраф у розмірі 10%, що склало 372 016, 09 грн. (а.с. 8),

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що розмір самостійно визначеного платником грошового зобов’язання за лютий 2016 року склав 3016117, 76 грн. з граничним терміном сплати до 30.03.2016, а фактично вказане грошове зобов’язання було сплачене 06.04.2016 в сумі 2 065 260, 17 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_5, та в сумі 950 857, 53 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_6. Розмір визначеного грошового зобов’язання за березень 2016 року, склав 2312 074, 57 грн., яке фактично було сплачене 30.05.2016 в сумі 704 043, 20 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_6. (а.с. 9),

03 листопада 2017 року прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 яким, за затримку до 454 календарних днів сплати грошового зобов’язання по орендній платі за землю в сумі 16 676 402, 43 грн., застосовано штраф у розмірі 20%, що склало 3 333 280, 48 грн. (а.с. 10),.

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що розмір самостійно визначеного платником грошового зобов’язання за вересень 2015 – травень 2016 року склав 17 519 256, 07 грн.

Фактично вказане грошове зобов’язання було сплачене:

в сумі 1 029 465, 92 грн. згідно платіжних доручень № 194 від 30.03.2016, № 244 від 22.03.2017, № 241 від 16.03.2017, № 239 від 22.03.2017, № 271 від 23.03.2017, № 359 від 22.03.2017, № 526 від 04.04.2017, № 529 від 28.03.2017, № 645 від 13.04.2017, № 1083 від 19.09.2017, від 20.09.2017, № 1085 від 13.09.2017;

в сумі 4 819 077, 55 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_7 від 06.04.2016;

в сумі 4 695 506, 51 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_5 від 06.04.2016;

в сумі 5 632 345, 55 грн. згідно уточнюючої декларації № НОМЕР_6 від 06.04.2016;

в сумі 395 103, 65 грн. згідно рішення про скасування пені № 6126/18-19-12-03 від 27.03.2017;

в сумі 104 903, 25 грн. згідно рішення про скасування пені № 10929 від 21.07.2017. (а.с. 11-13)

Підставою для застосування штрафних санкцій слугували висновки податкового органу про несвоєчасну сплату зобов'язання за платежем орендна плата за землю, дату сплати боргу відповідач відраховує від дати подання позивачем уточнюючих декларації за минулі періоди.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини з приводу сплати податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 126.1 ст.126 ПК України якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином підставами притягнення платника податків до відповідальності за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання є: порушення встановлених строків сплати податкового зобов’язання та факт погашення податкового боргу. При цьому, розмір штрафу залежить від строку затримки платежу та нараховується саме на суму погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з плати за землю № НОМЕР_3 від 19.02.2015 за 2015 рік в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік в загальному розмірі 22 700 744, 10 грн., по 1 891 728, 69 грн. щомісяця, зі строком сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.(а.с. 44-46)

Отже, строком сплати щомісячного зобов’язань в сумі 1 891 728, 69 грн. за вересень 2015 року є 30 жовтня 2015 року; за жовтень 2015 року - 30 листопада 2015 року; за листопада 2015 року - 30 грудня 2015 року; за грудень 2015 року- 30 січня 2016 року відповідно.

Також позивачем подано податкову декларацію з плати за землю № НОМЕР_4 від 16.02.2016р., в якій визначене податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2016 рік в загальному розмірі 36 193 413, 12 грн., по 3 016 117, 76 грн. щомісяця, зі строком сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто, строком сплати зобов’язань в сумі 3 016 117, 76 грн. за січень 2016 року є 28 лютого 2016 року; за лютий 2016 року - 30 березня 2016 року; за березень 2016 року - 30 квітня 2016 року; за квітень 2016 року- 30 травня 2016 року та за травень 2016 року - 30 червня 2016 року.(а.с. 47-48),

У визначені строки позивачем вказані податкові зобов’язання сплачені не були.

06 квітня 2016 року позивачем подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2014р. № НОМЕР_7, за 2015р. № НОМЕР_5 та за 2016р. № НОМЕР_6, згідно яких позивачем зменшено самостійно узгоджене грошове зобов'язання за 2014-2016р. (а.с. 51-52),

Судом встановлено, що в рахунок погашення податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015-2016 роки, визначених податковими деклараціями № НОМЕР_3 від 19.02.2015 і № НОМЕР_4 від 16.02.2016, з урахуванням коригувань, внесених уточнюючими податковими деклараціями від 06.04.2016 № НОМЕР_5 та 90501464997, позивачем сплачено 1 029 465, 92 грн., що також підтверджується карткою особового рахунку ТОВ “СМНВО” за платежем: орендна плата з юридичних осіб , виписками про рух коштів по рахунках, платіжними дорученнями. (а.с. 89-104)

З інших джерел, визначених статтею 87 ПК України, податковий борг по орендній платі за землю не погашався.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виявивши допущену помилку відносно суми орендної плати, яка підлягала сплаті , позивач скористався наданим йому правом та подав уточнюючі декларацію, зазначивши розмір орендної плати, який підлягав сплаті.

Доводи апеляційної скарги, що погашення боргу відбулося шляхом подання позивачем уточнюючих декларацій, які розцінені податковим органом як платіжний документ, а дата їх відображення в інтегрованій картці платника -як дата фактичного погашення боргу для цілей застосовування ст.126 ПК України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, в тому числі помилково чи надмірно сплачені суми, майно платника податків, а тому погашення податкового боргу можливе за рахунок грошових коштів, сплачених платником до бюджету, а не за рахунок зменшення податкових зобов'язань попереднього періоду.

Щодо посилань відповідача на положення підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтвердженого відповідним документом, та доводів про те, що уточнююча податкова декларація з орендної плати подана після того, як сума грошового зобов'язання з орендної плати набула статусу податкового боргу, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, позивач подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати у строки, визначені пунктом 50.1 статті 50 ПК України, чим реалізував надане йому право на подання уточнюючої звітності за минулий період та, як наслідок, зменшив грошове зобов'язання з орендної плати за землю. Зазначені дії позивача свідчать про відсутність підстав для віднесення суми до складу податкового боргу, а не про погашення податкового боргу, як помилково вважає ДПІ.

Підставою нарахування штрафу відповідно до ст.126 ПК України є порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування штрафу є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України є сумою узгодженого грошового зобов'язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк. Таким чином відсутність погашеної в межах спірних правовідносин суми унеможливлює нарахування штрафу.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 05.04.2018р. по справі № 808/9098/15.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності у ГУ ДФС у Сумській області правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10% та 20% погашеної суми податкового боргу, нарахованого на суми коригування податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тому як подання уточнюючих декларацій, так само, як і коригування зобов’язань внаслідок скасування пені, не є погашенням суми податкового боргу, а є визначенням суми податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 по справі № 818/1754/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 18.06.2018 року