Постанова № 74766214, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р. Справа № 820/6447/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018, суддя Тітов О.М., повний текст складено 14.02.18, по справі № 820/6447/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду із позовом, у якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Новоолександрівське" застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2017 р. за № 26662/10/20-40-13-05-160; накласти арешт на кошти на рахунках платника податків ТОВ "Новоолександрівське".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з’ясував обставини, які мають значення для справи, у зв’язку з чим дійшов помилкових висновків.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що має бути скасоване, та прийняте нове про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, наказом ГУ ДФС у Харківській області № 6396 від 06.11.2017 року призначено проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське" згідно із затвердженим планом – графіком проведення документальних планових перевірок платників податків за IV квартал 2017 року, про що виписано направлення на проведення перевірки №№ 1816, 1815.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки 28.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" не надано первинних фінансово-господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 28.11.2017 року № 4775/20-40-13-05-34072937.

Листом від 29.11.2017 року № 26119/10/20-40-13-05 ГУ ДФС у Харківській області звернулось до керівника ТОВ "Новоолександрівське" із запитом про надання первинних документів згідно переліку за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Також, в ході проведення планової виїзної документальної перевірки 30.11.2017 року відповідачем не надано первинних фінансово-господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 30.11.2017 року № 4839/20-40-13-05-34072937.

04.12.2017 року співробітниками ГУ ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Новоолександрівське" з метою перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року.

Однак, ТОВ "Новоолександрівське" не надано до перевірки первинних документів за вказаний період, про що складено акт від 04.12.2017 року № 4912/20-40-13-05-34072937.

04.12.2017 року рішенням начальника ГУ ДФС у Харківській області застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, на підставі того, що підприємство відмовилось від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення шляхом не надання документів фінансово-господарської діяльності, що зафіксовано в актах від 28.11.21017 року №4775/20-40-13-05-34072937, від 30.11.2017 року №4839/20-40-13-05-34072937 та від 04.12.2017 року №4912/20-40-13-05-34072937.

В подальшому, на підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у Харківській області в порядку ст. 183-3 КАС України звернулося до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна платника податків – ТОВ "Новоолександрівське".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 закрито провадження в адміністративній справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до ТОВ "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, на підставі наявності між сторонами спору про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту.

Наведені вище обставини стали підставою звернення Головного управління ДФС у Харківській області до суду із тими же вимогами в загальному порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний арешт за рішенням керівника податкового органу є припиненим у зв'язку зі спливом 96 годин, встановлених законом для його перевірки.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

В силу положень п.94.10 ст.94 ПК України обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

У відповідності до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.

Таким чином, враховуючи, що з моменту застосування рішенням начальника Головного управління ДФС у Харківській області 04.12.2017 року умовного адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказаний адміністрований арешт є припиненим відповідно до вимог п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області в частині підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Новоолександрівське" застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2017 р. за № 26662/10/20-40-13-05-160 такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків ТОВ "Новоолександрівське" колегія суддів зазначає наступне.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Однак, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" в силу положень п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відмовив у вимозі щодо підтвердження його обґрунтованості.

Отже, враховуючи те, що арешт майна платника податків - ТОВ "Новоолександрівське", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2017 р. за № 26662/10/20-40-13-05-160, не підтверджено судом, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області в частині накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Новоолександрівське", є вірними.

Отже, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та необхідності відмови у задоволенні адміністративного позову.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 820/6447/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 18.06.18.