Постанова № 74766177, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р. Справа № 820/4729/16Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 (суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 22.03.18) по справі № 820/4729/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації"

до Центральної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський незалежний центр сертифікації», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп. та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 485 208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97 041 грн. 90 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 № НОМЕР_1 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 811 417,50 грн. (750 555 грн. - за основним платежем та 60 862,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 № НОМЕР_2 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 277 854,55 грн. (1 022 283,65 грн. - за основним платежем та 255 570,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). В іншій частині позовних вимог - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 скасовано в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даної частини позову - відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.12.2017 року Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 499 567,50 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 438 705 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60 862,50 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 792 646 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 634 117 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 158 529 грн.) скасовано, та залишено в силі, у цій частині позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017.

В частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 449 392,50 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 400 080 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49 312,50 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 537 541,70 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 430 033,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 107 508,35 грн.) постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 залишено без змін.

Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/4729/16 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень 16.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 311850 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 0 грн.), а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 485 208,55 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166,65 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 97 041,90 грн.). Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 485 208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97 041 грн. 90 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, також подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що в періоди з 25.07.2016 по 29.07.2016 та з 01.08.2016 по 02.08.2016, на підставі направлення від 22.07.2016 № 705, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказів від 22.07.2016 № 853, від 29.07.2016 № 878, посадовою особою Центральна ОДПІ м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ХНЦС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.05.2016, за результатами якої складено акт від 09.08.2016 № 2926/20-30-14-01/37365857 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 150 635 грн.; - пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело за заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 452 317 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16.08.2016 були винесені податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1 260 810 грн., з яких 1 150 635 грн. – за основним платежем та 110 175 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 815 396,25 грн., з яких 1 452 317 грн. – за основним платежем та 363 079,25 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як слідує з акту перевірки від 09.08.2016 № 2926/20-30-14-01/37365857 підставою для визначення позивачу зазначених податкових зобов’язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Ітаві», ТОВ «Мобего», ТОВ «Біві-Ант», ТОВ «Укр-Тест-Стандарт», ТОВ «Етеон Трейд», ТОВ «Фурнез», ТОВ «Блісторг», ТОВ «Спек-Трейд», ТОВ «ТБ «Донон», ТОВ «Фергана-Опт», ТОВ «ТБК «Бастіонбуд», ТОВ «Ультрасол», оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилався на податкову інформацію щодо вказаних суб’єктів господарювання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, прийнято податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп., № НОМЕР_2 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 485 208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97 041 грн. 90 коп. за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України підставами для формування податкового кредиту, є: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Отже, показники доходів та витрат безпосередньо впливають на об'єкт оподаткування.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства.

Також, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, а необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв’язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" зареєстровано як юридичну особу, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, видами діяльності ТОВ “ХНЦС” є технічне випробування та дослідження.

Згідно матеріалів справи, у позивача надано відповідні дозволи на право здійснення діяльності з сертифікації продукції, що підтверджується свідоцтвами про призначення органу з сертифікації в системі УкрСЕПРО, атестатом про акредитацію (т.4 а.с.194-196).

17.08.2015 між ТОВ “ХНЦС” (замовник) та ТОВ "Спек-Трейд" (виконавець), укладено договір про надання послуг № С-170815 (т.1 а.с.216-217).

Згідно пп.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

Факт реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт (т. 1 а. с.218-244), рахунками на оплату (т.2 а. с.47-78), актами надання послуг, податковими накладними (т.2 а.с.139-201), платіжними дорученнями.

Також матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ “ХНЦС” (замовник) та ТОВ "ТБ "Донон" (виконавець), укладено договір про надання послуг від 13.11.2015 №Ф-0111/15 (т.2 а.с.1-2).

Згідно пп.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

Факт реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт (т. 2 а. с.3-19), рахунками на оплату (т.2 а. с.79-95), актами надання послуг, податковими накладними (т.2 а.с.105-138), платіжними дорученнями (т.4 а.с.39-40, 49-54, 117-137).

25.01.2016 між ТОВ “ХНЦС” (замовник) та ТОВ "ФЕРГАНА - ОПТ" (виконавець), укладено договір про надання послуг №Ф-2501/16 (т.2 а.с.20-21).

Згідно пп.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

Факт реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами приймання - передачі документів за результатами виконаних робіт (т. 2 а. с.22-24), рахунками на оплату (т.2 а. с.96-98), актами надання послуг, податковими накладними (т.2 а.с.99-104), платіжними дорученнями (т.4 а.с.111-116).

З пояснень представника позивача наданих під час розгляду справи встановлено, що вказані договори про надання інформативно - консультативних послуг з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом надання послуг з проведення сертифікації продукції та замовлень до них для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується відповідними договорами, заявками на проведення сертифікації продукції, сертифікатами. Придбання інформаційно - консультаційних послуг здійснювалось для забезпечення належного та вчасного надання позивачем своїм контрагентам - покупцям послуг з проведення сертифікації продукції. Придбання послуг у контрагентів безпосередньо пов’язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані інформаційно - консультаційних послуг забезпечують умови лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю з технічного випробування та дослідження, яка направлена на отримання доходу.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що видами діяльності ТОВ “ХНЦС” є технічне випробування та дослідження, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань.

Таким чином, придбання послуг у контрагентів ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: забезпечення лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції для контрагентів - покупців, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними сертифікатами відповідності (т. 5 а.с. 7, 11, 11-12, 22, 25, 29, 33, 37, 41, 45, 49, 53, 56-57, 61, 66, 69, 74, 78, 82, 86, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 117, 121, 125, 130, 134, 138, 142, 146, 150, т.4 а.с. 200, 204, 208, 212, 216, 219, 213, 227, 232, 236, 239, 247), договорами на виконання робіт по сертифікації продукції (т. 5 а.с. 9, 13-14, 19-20, 23-24, 27-28, 31-32, 35-36, 39-40, 43-44, 47-48, 51-52, 55, 59-60, 63-64, 67-68, 71-72, 75-76, 79-80, 83-84, 87-88, 91-92, 95-96, 99-100, 103-104, 107-108, 111-112, 115-116, 119-120, 123-124, 128-129, 132-133, 136-137, 140-141, 144-145, 148-149, т.4 а.с. 197-198, 201-202, 205-206, 209-210, 213-214, 217-218, 211-212, 225-226, 229-230, 233-234, 237-238, 241-242, 245-246), заявками на проведення сертифікації продукції (т. 5 а.с. 8, 12, 17-18, 21, 26, 30, 34, 38, 42, 46, 50, 54, 58, 62, 65, 70, 73, 77, 81, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114, 118, 122, 126, 131, 135, 139, 143, 147, 151, т.4 а.с. 199, 203, 207, 211, 215, 220, 214, 228, 231, 236, 240, 244, 248).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є доводи відповідача стосовно того, що в актах здачі - прийняття робіт не зазначено обсяг та фактичний зміст господарської діяльності, оскільки виходячи з аналізу наданих первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", вбачається, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає приймання цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Щодо оцінки вироку суду у кримінальному провадженні, як доказу фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", як на підставу визнання нереальності господарських відносин позивача з вказаними підприємствами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд перевіряє обґрунтованість рішення, надаючи йому оцінку з урахуванням обставин, що слугували фактичною підставою для прийняття.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, вирок Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/2688/17-к стосовно ОСОБА_2 прийнято 16.06.2017 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі 638/19485/16-к відносно ОСОБА_3 прийнято 08.02.2017 року, у той час як висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства сформовано та зафіксовано в акті перевірки від 09.08.2016 року.

Отже, вказані вироки прийнято судами значно пізніше, ніж була проведена перевірка позивача за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення – рішення.

Таким чином, вищенаведені докази отримані контролюючим органом після проведення перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, а отже не були і не могли слугувати підставою для прийняття контролюючим органом рішень.

Навпаки, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.09.2016 року по кримінальній справі № 638/14391/16-к у вчиненні кримінального правопорушення визнано винною ОСОБА_4 (засновник ТОВ "Фергана - Опт") , однак первинні документи по господарським операціям позивача з ТОВ "Фергана - Опт" були підписані ОСОБА_5

Водночас, суд звертає увагу на те, що дії вищевказаних осіб кваліфіковано за ст. 205-1 КК України, тобто фактично за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Тобто, фактично у вищезазначених рішеннях надано кваліфікаційну оцінку щодо надання державному реєстратору недостовірних даних, а не про факт наявності фіктивної діяльності юридичної особи під час здійснення господарських операцій.

Отже, вищезазначеними вироками не встановлено факту фіктивної діяльності ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт" та/чи нереальності господарської діяльності вказаних підприємств.

З урахуванням наведеного та п. 3 ч. 2 ст. 2 та ч. 2 ст. 77 КАС України, колегія суддів не визнає вказані докази обґрунтованими і допустимими при розгляді даної справи про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.

Судом враховуються висновки судової економічної експертизи № 8165 від 09.08.2017 року в межах кримінального провадження № 32017220000000044, однак не приймаються до уваги, оскільки експертом не було досліджено первинних документів позивача по спірним взаємовідносинах, а висновки експертизи базуються виключно на результаті суб'єктивної оціночної діяльності податкового перевіряючого, що зафіксовано в акті перевірки ТОВ “ХНЦС” від 09.08.2016 року № 2926/20-30-14-01/37365857.

Водночас, позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ “ХНЦС”.

Так, позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", які були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Отже, надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", а понесені позивачем - ТОВ “ХНЦС” витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів використання позивачем придбаних послуг не за призначенням, їх несумісності з напрямом господарської діяльності, наявності змови між учасниками господарської операції на оформлення документів за нереальними операціями з метою ухилення від оподаткування матеріали справи не містять.

Доказів того, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та суперечить господарській діяльності позивача без дійсної мети отримання доходу відповідачем не надано.

Отже, з аналізу копій первинних документів, наданих позивачем до матеріалів справи вбачається, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт" вчинені в межах господарської діяльності позивача, а надані представником позивача копії первинних бухгалтерських та податкових документів, в повній мірі засвідчують спричинення такими господарськими операціями змін в майновому стані позивача, що, в свою чергу, вказує на обґрунтованість визначення податкового кредиту та показника витрат позивача, який безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Таким чином, позивачем було дотримано вимог податкового законодавства з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "ФЕРГАНА - ОПТ", позивачем подано декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ “Фірма “ВІК” до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об’єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311 850 грн. 00 коп., № НОМЕР_2 від 16.08.2016 року в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 485 208 грн. 55 коп. (в тому числі за основним платежем в розмірі 388 166 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 97 041 грн. 90 коп. суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з’ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. 242, 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 по справі № 820/4729/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Постанова складена в повному обсязі 18.06.18.