Постанова № 74766051, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2819/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 01 березня 2018 року (прийняте у м. Тернопіль суддею Подлісною І.М.; складене у повному обсязі 06.03.2018) в адміністративній справі № 819/2095/17 за позовом управління Держпраці у Тернопільській області до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року управління Держпраці у Тернопільській області (далі – Управління) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило застосувати до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» (далі – ПАТ «Галіція Дистилері», Товариство) заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що в ході проведення планової перевірки ПАТ «Галіція Дистилері» виявлено порушення вимог нормативних актів з питань охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров’ю працівників Товариства. Зупинення експлуатації свердловини відповідача має мету захисту прав громадян на належні, здорові та безпечні умови праці та недопущення настання нещасного випадку або аварії на виробництві.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду 01 березня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ПАТ «Галіція Дистилері», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та за неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Управлінням було порушено порядок проведення перевірки; виявлені під час перевірки порушення не є такими відповідно до приписів законодавства; крім того, звернення до суду із цим позовом є передчасним і не може бути застосовано одночасно із винесенням припису про усунення порушень.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Вона також зазначила, що Товариство експлуатує чотири подібних свердловини, в той час як ні позивач, ні суд не ідентифікують свердловину, експлуатацію якої необхідно зупинити, що вказує на невизначеність позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, у період з 14.11.2017 по 21.11.2017 головним державним інспектором Управління на підставі плану проведення перевірок суб’єктів господарювання на 2017 рік, затвердженого наказом Управління від 30.11.2016 № 484, згідно наказу № 595 від 08.11.2017 і на підставі направлення № 360 від 08.11.2017 проведено планову комплексну перевірку ПАТ «Галіція Дистилері» щодо Бучацького водозабору підземних вод, що експлуатується Товариством з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт перевірки за № 76 від 21.11.2017 (далі – Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки Товариством порушено приписи:

- статті 24 Кодексу України про надра, а саме: на ділянці надр не проведено роботи по геологічному вивченню надр;

- статті 21 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992 (далі – Закон № 2694-XII), пункту 10 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011, а саме: підприємством не отримано дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (експлуатація свердловин під час розробки родовищ корисних копалин);

- статті 51 Кодексу України про надра, а саме: на підприємстві не розроблено щорічний (на 2017 рік) план відбору води з родовища підземних вод;

- статті 51 Кодексу України про надра, а саме: на підприємстві не розроблена технологічна схема розробки родовища прісних підземних вод;

- пункту 3 частини першої статті 53 Кодексу України про надра, а саме: на підприємстві не проведено державну звітність по обліку і руху запасів корисних копалин (форма 7-гр) за 2016 рік (далі – Порушення №№ 1 – 5).

На підставі Акта перевірки, відповідно до встановлених порушень та частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V) Управління видало припис від 21.11.2017 № 76, яким вимагало від Товариства вжити заходів щодо усунення зазначених порушень.

Крім того, відповідно до приписів частини п’ятої статті 4 Закону № 877-V Управління звернулося до суду із цим позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що перевірка Товариства проведена з дотриманням вимог Закону № 877-V.

У ході проведення перевірки Управлінням виявлені порушення вимог законодавства з охорони праці, що створюють загрозу життю та здоров’ю працівників; доказів того, що на час розгляду справи ці порушення усунуто, до суду не надано, тому вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими, тому їх необхідно задовольнити.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 6, 7 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці є, зокрема: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

- здійснює державний гірничий нагляд з питань: правильності розробки родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки та експлуатації родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини; правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами; готовності державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій; здійснює нагляд (контроль) за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного гірничого нагляду; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

- зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров’ю працівників;

- накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці;

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, звертатися у передбачених законом випадках до суду.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до преамбули Закону № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За визначенням статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Згідно зі статтею 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Абзацом першим частини п’ятої статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).

На виконання приписів зазначених норм та відповідно до покладених на нього повноважень Управління провело зазначену вище перевірку Товариства і, у зв’язку з виявленням порушень, звернулося до суду про застосування до Товариства заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини.

Позов обгрунтований саме метою захисту прав громадян на належні, здорові та безпечні умови праці та недопущення настання нещасного випадку або аварії на виробництві.

Як видно із матеріалів справи, під зазначені підстави підпадає лише Порушення № 2 щодо не отримання Товариством дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (експлуатація свердловин під час розробки родовищ корисних копалин).

Реченням першим частини третьої статті 21 Закону України 14 жовтня 1992 року

№ 2694-XII «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, додатком 2 до якого є Перелік видів робіт підвищеної небезпеки.

За пунктом 10 у цьому Переліку зазначено буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.

Разом з тим, Товариство не веде геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин, а використовує підземні води для власних потреб, через що не підпадає під дію пункту 10 цього Переліку.

Про вказане, зокрема, зазначав Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 18 червня 2015 року у справі № К/800/6894/15.

Що стосується решти порушень, то позивачем жодним чином не обгрунтовано необхідність застосування до Товариства заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини у зв’язку з цими порушеннями, не зазначено причинно-наслідковий зв’язок у зв’язку з цим та не встановлені такі в ході судового розгляду справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015, (далі – Положення) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Основними завданнями Держгеонадр є, зокрема: реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (підпункт 1 пункту 3 Положення).

Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- веде: державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин; державний баланс запасів корисних копалин; державний облік підземних вод та водного кадастру;

- здійснює державну реєстрацію та веде облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр;

- здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням;

- проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства (пункт 4 Положення);

Держгеонадра для виконання покладених на Службу завдань має право, зокрема:

- вживати заходів до припинення всіх видів робіт з геологічного вивчення та використання надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, істотне зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

- вживати заходів до зупинення діяльності підприємств, установ та організацій, що здійснюють геологічне вивчення та використання надр (у тому числі нафтогазоносних) без спеціальних дозволів на користування надрами або з порушенням умов, передбачених такими дозволами;

- давати під час здійснення державного контролю за проведенням робіт з геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення зазначених робіт (пункт 6 Положення).

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що питання дотримання Товариством вимог статтей 24, 51 та 53 Кодексу України про надра в частині встановлених Управлінням порушень відносяться саме до компетенції Держгеонадр, а не Держпраці.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із доводами апелянта в тому, що підстави для застосування до Товариства заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини відсутні і позивачем не надано щодо цього належних і достатніх доказів.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 01 березня 2018 року в адміністративній справі № 819/2095/17 скасувати.

У задоволенні позову управління Держпраці у Тернопільській області до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» про застосування заходів реагування відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_1 Постанова складена у повному обсязі 18 червня 2018 року.