Постанова № 74766008, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2751/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказу, розпорядження та поновлення на державній службі,-

суддя в 1-й інстанції – Плеханова З.Б.,

час ухвалення рішення – 01.03.2018 року, 17:00 год.,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – 07.03.2018 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача – Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ Державної фіскальної служби України №2715-о від 09 листопада 2017 року “Про припинення державної служби” ОСОБА_1, начальнику митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС; визнати протиправним та скасувати Розпорядження Закарпатської митниці ДФС №10-кп від 09 листопада 2017 року “Про оголошення наказу Державної фіскальної служби України” від 09 листопада 2017 року №2715-о «Про припинення державної служби»; зобов’язати Державну фіскальну службу України поновити його на посаді начальника митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС з 09 листопада 2017 року. Якщо посада начальника митного посту “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС або орган в цілому був реорганізований чи мав інші кадрові зміни, то зобов’язати Державну фіскальну службу України поновити державну службу ОСОБА_1 на посаді, яка є рівнозначною посаді начальника митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС в державному органі, який є правонаступником цього органу; допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення радника податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що протягом усієї тривалості тимчасової непрацездатності на підставі наказу ДФС від 24 жовтня 2016 року №3481-о він був відсторонений від виконання посадових обов’язків начальника митного поста «Ужгород». Вважає, що у його діях не має негативного впливу на функціонування митного поста «Ужгород», оскільки протягом усіх періодів непрацездатності його було позбавлено можливості виконувати свої посадові обов’язки. Крім того, зазначає, що неодноразово в період непрацездатності звертався до відповідачів з вимогами допустити його до виконання службових обов’язків, що підтверджує факт неухилення від служби, а навпаки бажання приступити до виконання службових обов’язків. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів – ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що факт відсторонення від роботи жодним чином не стосується обставин, що стали правовою підставою звільнення, оскільки позивач не оскаржував факт відсторонення від роботи, а тому виходить за межі предмета спору. Крім того, зазначає, що підставою для звільнення позивача було нез’явлення на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності. Також звертає увагу на те, що за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання службовими особами Закарпатської митниця ДФС Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби при звільнення позивача, яка була проведена Міжрегіональним управлінням національного агентства з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях, не виявлено порушень законодавства про державну службу в процесі звільнення начальника митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_3 Таким чином, правомірність оскаржуваних дій встановлена перевіркою, проведеною Міжрегіональним управлінням національного агентства з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Позивач (апелянт) – ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 13 червня 2018 року не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в судовому засіданні 16 травня 2018 року додатково пояснив, що дні тимчасової непрацездатності, які припали на вихідні та святкові дні, в які він не залучався до чергування, протиправно включено відповідачами до періоду нез’явлення державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, оскільки загальна кількість днів його тимчасової непрацездатності, коли він мав виконувати свої посадові обов’язки становить 136 днів. Зазначає, що вихідні та святкові дні не повинні включатися до розрахункового періоду (150-ти денного) відсутності державного службовця на робочому місці. Таким чином, робочих днів було лише 136, що є меншим, ніж необхідна мінімальна кількість для звільнення. Вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності позивача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Представник позивача (апелянта) – ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів – ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Додатково пояснив, що доводи апелянта в частині розрахунку календарних днів не можуть прийматися до уваги, оскільки законодавець при підрахунку календарних днів (тобто вихідних і святкових) вказує лише на один виняток при підрахунку 150-ти денного строку, а саме: відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Крім того, Національним агентством України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях підтверджено правомірність проведеного відповідачами обрахунку строку відсутності на роботі апелянта, що підтверджується відповіддю Міжгеріонального управління №311 від 25 травня 2018 року на запит відповідачів №352/28/07-70-10 від 18 травня 2018 року, яка долучена до матеріалів справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на посаді начальника митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС з 30 листопада 2015 року, прийняв присягу державного службовця 14 січня 2015 року та займав категорію "Б" посад державної служби (а.с. 146-148).

Відповідно до листків непрацездатності позивач протягом року знаходився у стані тимчасової непрацездатності у наступні періоди, а саме: з 21 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року - 19 днів (листок непрацездатності серії АДД №181285, виданий 21 листопада 2016 року); з 12 грудня 2016 року по 23 грудня 2016 року - 12 днів, листок непрацездатності серії АГЗ №066219, виданий 23 грудня 2016 року; з 29 грудня 2016 року по 20 січня 2017 року - 23 дні, листок непрацездатності серії АДД №157934, виданий 29 грудня 2016 року; з 27 лютого 2017 року по 13 березня 2017 року - 15 днів, листок непрацездатності серії АДД №195423 виданий 27 лютого 2017 року; з 14 березня 2017 року по 24 березня 2017 року - 11 днів, листок непрацездатності серії АДД №195820 від 14 березня 2017 року; з 27 березня 2017року по 24 квітня 2017 року - 29 днів, листок непрацездатності серії АГЗ №066988, виданий 24 квітня 2017 року; з 25 квітня 2017 року по 28 квітня 2017 року - 4 дні, листок непрацездатності серії АДЖ №350587, виданий 25 квітня 2017 року; з 24 липня 2017 року по 21 серпня 2017 року - 29 днів, листок непрацездатності серії АДВ №523295, виданий 24 липня 2017 року; з 22 серпня 2017 року по 22 вересня 2017 року - 31 день, листок непрацездатності серії АДВ № 523549, виданий 22 серпня 2017 року; з 25 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року - 5 днів, листок непрацездатності серії АДВ №659629 виданий 25 вересня 2017 року.

Таким чином, проаналізувавши надані позивачем до митного органу листки непрацездатності, можна дійти висновку, що загальна кількість календарних днів тимчасової непрацездатності позивача станом на 09 листопада 2017 року становить 178 днів. Загальне захворювання зазначено у 8-ми листках тимчасової непрацездатності позивача, невиробничі травми - у 2-х листках тимчасової непрацездатності. Втрата працездатності під час виконання посадових обов’язків відсутня.

07 листопада 2017 року в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС внесено Голові Державної фіскальної служби України Подання про припинення державної служби ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 87 Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ (а.с.60-61).

Наказом Державної фіскальної служби України №2715-о від 09 листопада 2017 року “Про припинення державної служби” припинено державну службу ОСОБА_1 з 09 листопада 2017 року на посаді начальника митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС у зв'язку з нез'явленням його на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, відповідно до ч.2 ст.87 Закону України “Про державну службу” на підставі Подання Закарпатської митниці ДФС від 07 листопада 2017 року №1378/27/07-70-04 (а.с.19).

Розпорядженням №10-к від 09 листопада 2017 року Закарпатської митниці ДФС зобов'язано вважати позивача таким, якому припинено державну службу 09 листопада 2017 року на підставі вищевказаного наказу та провести з ним повний розрахунок згідно з ст.ст.47, 116 КЗпП України та компенсацію за 28 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (а.с.20-21).

Крім того, 24 жовтня 2016 року Наказом №3481-о Голови ДФС начальника митного поста "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов’язків на час здійснення щодо нього дисциплінарного провадження.

Згідно з розпорядженнями Голови ДФС України ОСОБА_5 № 234-р від 26 жовтня 2016 року та №261-р від 24 листопада 2016 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДФС була зобов'язана в термін з 26 жовтня 2016 року по 24 грудня 2016 року провести службове розслідування щодо Позивача (а.с.23-24).

За результатами позапланової виїзної перевірки дотримання службовими особами Закарпатської митниці ДФС Закону України “Про державну службу”, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби при звільненні ОСОБА_1, яка була проведена Міжрегіональним управлінням національного агентства з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях, складено Довідку від 06 грудня 2017 року, відповідно до якої в процесі звільнення начальника митного поста ОСОБА_1 не виявлено порушень законодавства про державну службу (а.с.101-105).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний Наказ Державної фіскальної служби України №2715-о від 09 листопада 2017 року “Про припинення державної служби” ОСОБА_1, начальнику митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС та Розпорядження Закарпатської митниці ДФС №10-кп від 09 листопада 2017 року “Про оголошення наказу Державної фіскальної служби” ОСОБА_1 прийняті з дотриманням норм чинного законодавства у сфері державної служби, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою КМУ від 21 травня 2014 р. №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, в п.1 якого вказано, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

П.10 Положення про Державну фіскальну службу України передбачає, що ДФС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів.

Голова ДФС: призначає на посаду та звільняє з посади заступників керівників територіальних органів ДФС, начальників митних постів; (п.18 Положення), підписує накази ДФС ( п.27 Положення).

Наказом ДФС України від 15 червня 2017 року №421 із змінами, внесеними наказом ДФС від 10 серпня 2017 року, затверджений Порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників обліково-контрольної номенклатури Державної фіскальної служби України, який визначає процедуру призначення (переведення) на посади та звільнення з посад працівників територіальних органів Державної фіскальної служби України, призначення та звільнення яких проводиться за погодженням з профільними структурними підрозділами апарату ДФС.

П.3.4. Наказу передбачає, що при звільненні заступників (у т.ч. перших) начальників ГУ ДФС, митниць ДФС, заступників (у т.ч. перших) директорів Спеціалізованих департаментів, начальників (заступників, у т.ч. перших) ДПІ (ОДПІ), начальників митних постів надається обґрунтоване подання начальника (або особи, що виконує його обов’язки) відповідних ГУ ДФС, Офісу ДФС, митниці ДФС, директора Спеціалізованого департаменту, з відповідними додатками та у випадках, передбачених законодавством заява працівника, завізована відповідним керівником.

Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року регулює відносини, що виникають у зв’язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно з п.7 ч.1 ст.2 Закону «Про державну службу» суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Ч.2 ст.87 Закону України «Про державну службу» передбачає припинення державної служби, зокрема за ініціативою суб'єкта призначення. Так, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.

З системного аналізу положень Закону України «Про державну службу» можна дійти висновку про те, що облік часу нез'явлення на службі більш як 150 календарних днів здійснюється сумарно протягом року, при цьому під роком розуміється період, що відповідає 365 календарним дням, починаючи з першого дня нез'явлення на службу через тимчасову непрацездатність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 30 листопада 2015 року працював начальником митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС.

Наказом ДФС України від 09 листопада 2017 року №2715-о позивач звільнений з посади начальника митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС у зв’язку з нез’явленням його на службу більше як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про державну службу» на підставі подання Закарпатської митниці ДФС від 07 листопада №1378/27-07-70-04.

Матеріалами справи підтверджується, і не заперечується сторонами той факт, що позивач – ОСОБА_1 з 21 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року не з'являвся на службу внаслідок тимчасової непрацездатності, що підтверджується листками непрацездатності, а саме: з 21 листопада 2016 року по 09 грудня 2016року - 19 днів (листок непрацездатності серії АДД №181285, виданий 21 листопада 2016 року); з 12 грудня 2016 року по 23 грудня 2016 року - 12 днів, листок непрацездатності серії АГЗ № 066219, виданий 23 грудня 2016 року; з 29 грудня 2016 року по 20 січня 2017 року - 23 дні, листок непрацездатності серії АДД №157934, виданий 29 грудня 2016 року; з 27 лютого 2017 року по 13 березня 2017 року - 15 днів, листок непрацездатності серії АДД № 195423 виданий 27 лютого 2017 року; з 14 березня 2017 року по 24 березня 2017 року - 11 днів, листок непрацездатності серії АДД №195820 від 14 березня 2017 року; з 27 березня 2017року по 24 квітня 2017 року - 29 днів, листок непрацездатності серії АГЗ №066988, виданий 24 квітня 2017 року; з 25 квітня 2017 року по 28 квітня 2017 року - 4 дні, листок непрацездатності серії АДЖ №350587, виданий 25 квітня 2017 року; з 24 липня 2017 року по 21 серпня 2017 року - 29 днів, листок непрацездатності серії АДВ №523295, виданий 24 липня 2017 року; з 22 серпня 2017 року по 22 вересня 2017 року - 31 день, листок непрацездатності серії АДВ №523549, виданий 22 серпня 2017 року; з 25 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року - 5 днів, листок непрацездатності серії АДВ №659629 виданий 25 вересня 2017 року, що становить сукупно більше 150 календарних днів протягом року.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині неврахування до складу днів непрацездатності неробочих та святкових днів за їх безпідставністю, оскільки Закон України «Про державну службу» з підставою для припинення державної служби пов’язує саме календарні дні тимчасової непрацездатності, і у спірних правовідносинах позивач більше ніж 150 календарних днів протягом року, першим днем якого згідно з листками тимчасової непрацездатності є 21 листопада 2016 року, а останнім днем є 29 вересня 2017 року, не з’являвся на службу через тимчасову непрацездатність.

На підтвердження правомірності вчинення своїх дій, а також спростування доводів позивача, відповідач звернувся за роз’ясненням до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях, у зв’язку з чим останнім було надане роз’яснення про те, що у Законі України «Про державну службу» чітко визначено «календарних днів», а тому при обрахунку вказаного 120/150 денного строку необхідно враховувати вихідні та святкові дні, які припадають на відповідні дні тимчасової непрацездатності.

Таким чином, у відповідача були наявні підстави для звільнення позивача визначені ч.2 ст.87 Закону України «Про державну службу» (нез’явлення державного службовця на службі більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності). Крім того, така підстава є правом відповідача, тобто право відповідача ставиться в залежність лише від самого факту нез’явлення державного службовця на службу більше ніж 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач видав оскаржуваний наказ №2715-о від 09 листопада 2017 року «Про припинення державної служби» ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері державної служби та в межах наданих повноважень, оскільки беззаперечним є факт відсутності позивача на державній службі більш як 150 календаних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.

Щодо доводів апелянта про порушення його прав у зв’язку з відстороненням від службових обов’язків, і, як наслідок, винесення протиправних оскаржуваних рішень, то такі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки Наказ №3481-о Голови ДФС 24 жовтня 2016 року, у відповідності до якого начальника митного поста "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обовязків на час здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження та Розпорядження Голови ДФС України №234-р від 26 жовтня 2016 року та №261-р від 24 листопада 2016 року щодо проведення службового розслідування, його термінів, дій членів комісії або їх бездіяльності позивачем до суду не оскаржувались, є чинним та не скасованими, а тому відсутні підстави стверджувати про незаконність оскаржуваних у спірних правовідносинах рішень.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що немає підстав вважати протиправним і скасовувати Розпорядження Закарпатської митниці ДФС № 10-кп від 09 листопада 2017 року “Про оголошення наказу Державної фіскальної служби” ОСОБА_1, начальнику митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС, оскільки вищезазначене Розпорядження є похідним, видане на виконання Наказу Державної фіскальної служби України №2715-о від 09 листопада 2017 року “Про припинення державної служби” начальнику митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний Наказ Державної фіскальної служби України №2715-о від 09 листопада 2017 року “Про припинення державної служби” ОСОБА_1, начальнику митного поста “Ужгород” Закарпатської митниці ДФС та Розпорядження Закарпатської митниці ДФС №10-кп від 09 листопада 2017 року “Про оголошення наказу Державної фіскальної служби” ОСОБА_1 відповідають критеріям, встановленим ст.2 КАС України та прийняті з дотриманням норм чинного законодавства у сфері державної служби, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 272, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі 807/ 2036/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя ОСОБА_6 Судді: ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.