Постанова № 7476499, 17.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          12:10           № 7/155

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Семеновій М.В. вирішив адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень Представники:

від позивачаМирошніченко Тетяна Олексіївна, за довіреністю

від відповідачаТуман Н.В., за довіреністю

Комунальне підприємство “Київський метрополітен” (надалі КП “Київський метрополітен”, позивач) звернулось до суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) №0000464230/0 та № 0000344230/0 від 10.05.2007 р.

Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам Закону України “Про плату за землю”.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченні на позов зазначає, що позивачем порушено ч.1 ст. 14, 23 Закону України “Про плату за землю”, так, нормативні грошові оцінки земель, розташованих на дільниці від станції “Харківська” до Харківської площі, встановлені виходячи з функціонального коефіцієнту 0,5, як для земель рекреаційного призначення та інших відкритих земель, що відведені під майбутнє будівництво. В серпні 2005 року КП “Київський метрополітен” введено в експлуатацію перший пусковий комплекс дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену в м. Києві від станції “Харківська” до Харківської площі. Згідно листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві від 10.04.2007 р. № 071649/1000 коефіцієнт функціонального використання земель, якими користується КП “Київський метрополітен” –1 (землі наземного та підземного транспорту).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну планову перевірку Комунального підприємства “Київський метрополітен” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 25.05.2005 по 11.07.2007 за результатами якої складено акт перевірки від 21.08.2007 № 732/42-30/03328913 (далі –акт перевірки).

Під час проведеної перевірки було встановлено порушення строків сплати до бюджету податкових зобов’язань по орендній платі з юридичних осіб за період з 25.05.2007 по 11.07.2007. Також у своїх запереченнях проти позову відповідач послався на те, що позивач невірно використовував коефіцієнт 0,5 для нарахування орендної плати. Відповідач вважає, що при обчисленні орендної плати за земельні ділянки, що перебувають в користуванні позивача, слід керуватися коефіцієнтом 1.

На підставі акта перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2007 №0000964230/0, №0000974230/0, якими позивачу визначено суму штрафів за затримку сплати суми податкового зобов’язання в сумі 138073,85 грн. в розмірі 20 %, що складає 27614,77 грн., а також за затримку сплати податкового зобов’язання в розмірі 2793,81 грн. в розмірі 10 %, що складає 2779,39 грн.

Відповідно до договору оренди земельних ділянок від 07.07.2005 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 28.11.2005 р. за № 63-6-00310) Київською міською радою надано КП “Київський метрополітен” в оренду на 3 роки земельні ділянки розташовані на дільниці від станції “Харківська” до Харківської площі у Дарницькому районі м. Києва, загальною площею 12,1039 га (кадастрові номери 8000000000:90:171:0065, 8000000000:90169:0013, 8000000000:90:436:0004, 8000000000:90:487:0010) для будівництва 1-го пускового комплексу дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену.

Згідно витягів Головного управління земельних ресурсів від 18.01.2005 р. з технічної документації № Ю-30823/2005, № Ю-30822/2005, № Ю-30821/2005, №Ю-30820/2005 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:90:171:0065, 8000000000:90169:0013, 8000000000:90:436:0004, 8000000000:90:487:0010) коефіцієнт на функціональне використання землі, згідно рішення Київської міської ради від 27.04.2000 р. № 104/825 “Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва” становить 0,50.

Згідно ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, земельний податок сплачується власниками або землекористувачами земельних ділянок, які отримали земельну ділянку у власність або у користування при умові внесення відповідних даних до земельного кадастру, які відповідно являються підставою для обчислення плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В ст. 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, останнім згідно з платіжними дорученнями № 253 від 13.07.2007 та № 163 від 31.05.2007 було сплачено орендну плату в сумах 27403,54 грн. за червень, липень 2007 року та 13701,77 грн. за травень 2007 року.

Зазначені платежі були визначені, як встановлено судом, виходячи з коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок 0,5.

Під час розгляду справи також було з’ясовано, що правомірність застосування такого коефіцієнту позивачем при розрахунку орендної плати розглядалася Окружним адміністративним судом міста Києва в межах справи № 7/74.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 7/74 від 27.11.2007, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.09, і яка у встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України порядку набрала законної сили, було встановлено відсутність у позивача обов’язку сплачувати податок на землю, виходячи з розрахунку, зробленого відповідачем, який ґрунтувався на застосуванні коефіцієнта функціонального використання землі 1. Так, судом встановлено, що відповідно до п.2.1 договору оренди земельні ділянки надані позивачу для будівництва 1-го пускового комплексу дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену, згідно зазначених витягів Головного управління земельних ресурсів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок коефіцієнт на функціональне використання землі становить 0,50. Таким чином, застосування інших, ніж наведені у вказаних документах, відомостей про грошову оцінку землі для обчислення орендної плати за земельні ділянки у період, що перевірявся, є безпідставним.

За таких обставин відповідач неправомірно під час перевірки не прийняв до уваги платіжні доручення позивача № 253 від 13.07.2007 та № 163 від 31.05.2007 про сплату орендної плати в сумах 27403,54 грн. за червень, липень 2007 року та 13701,77 грн. за травень 2007 року та неправомірно прийшов до висновку про порушення позивачем строку сплати податку за землю через неврахування у розрахунку орендної плати коефіцієнту 1.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд також встановив невідповідність оскаржуваного розпорядження вимогам, закріпленим у ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч. 4 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов’язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи, що доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав та не довів правомірності прийнятого розпорядження, суд приходить до висновку про наявність належних та достатніх правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати присуджуються на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства, Господарський суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства “Київський метрополітен” задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.05.2007 р. № 0000464230/0 та № 0000344230/0.

Присудити судові витрати на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, р/р26007301230090 в філії “Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ”, код ЄДРПОУ 03328913) 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                    Р.О. Арсірій

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –11.01.10р.