Вирок № 74764608, 19.06.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4641/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю прокурора - Маричевої О.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

а також цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ТДВ СК "Кредо" про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого у розмірі 4554 грн. та моральної шкоди 300000 грн., зі страхової компанії 65451 грн. матеріальної шкоди та 8559,08 грн. витрат на лікування, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2016 року близько 11 години 00 хвилин, в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю вул.Свердлова смт.Овідіополь Одеської Області, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався водій ОСОБА_3.

Під’їжджаючи до перехрестя нерівнозначних доріг вул.Свердлова та вул.Шевченка, водій ОСОБА_3 знаходячись на другорядній дорозі, не надав переваги в русі технічно справному автомобілю НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі та допустив з ним зіткнення.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.16.11 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №477 від 31.10.2016 спричинено тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми грудної клітини у вигляді множинних переломів правих та лівих ребер зі зміщенням уламків, забитої рани голови, які привели до тривалого розладу здоров’я понад 21 день, і згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному обсягу та не заперечує щодо обставин, які були встановлені під час кримінального провадження, та пояснив, що 03 жовтня 2016 року у смт.Овідіополь під час керування автомобілем "Тойота" допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, не надав перевагу автомобілю "Ніссан", який рухався по головні дорозі, в наслідок чого його автомобіль зіткнувся з автомобілем «Ніссан», внаслідок чого пасажир автомобілю "Ніссан" отримав тілесні ушкодження.

Заслухавши пояснення учасників процесу та з урахуванням того, що вони не заперечують про визнання недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніхто не оспорює, при цьому суд з’ясував, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зазначений зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, в зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути кримінальне провадження відповідно до ст.349 КПК України.

ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, причинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ст.286 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину - даний злочин відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу винного - особа раніше судима, сімейний стан - одружений, характеристику, на обліку у лікаря наркологу і психіатра не перебуває, вік - пенсіонер.

Обставин, які б обтяжували вину підсудного, немає.

Обставиною, яка пом’якшує вину підсудного, є щире каяття.

З урахуванням даних обставин, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_3 повинно бути призначено у вигляді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_1 подав цивільний позов до ОСОБА_3 та ТДВ СК "Кредо" про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого у розмірі 4554 грн. та моральної шкоди 300000 грн., зі страхової компанії 65451 грн. матеріальної шкоди та 8559,08 грн. витрат на лікування.

У судовому засіданні представник потерпілого подав заяву, яку підтримав потерпілий, про відмову від позовних вимог до ОСОБА_3 у зв'язку з відшкодуванням шкоди, суд вважає, що у цій частини вимог слід закрити провадження.

Щодо позовних вимог до страхової компанії суд приходить до висновку, оскільки відповідальність була застрахована у відповідності до вимог діючого законодавства та в матеріалах справи наявний страховий поліс, письмовими доказами підтверджується сума матеріальних збитків, а тому дани суми підлягають стягненню з страхової компанії.

Відповідно до ст.126 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягнення процесуальні витрати в сумі 5541,48 грн. за проведення експертиз.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про застосування до нього ст.1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він досяг пенсіонного віку, що підтверджується копією паспорта.

Згідно ст.1 п. «ґ» Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили яких на день набрання чинності цим Законом, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому його слід звільнити від відбування основного та додаткового покарання.

Керуючись ст.ст.369,373-376 КПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.1 п.«ґ» Закону України «Про амністію у 2016 році», -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити йому покарання, у вигляді обмеження волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами протягом одного року.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, від відбування основного та додаткового покарання на підставі ст.1 п.«ґ» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Провадження по справі у частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого у розмірі 4554 грн. та моральної шкоди 300000 грн. - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ТДВ СК "Кредо" про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 65451 грн. та 8559,08 грн. витрат на лікування - задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Кредо" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 65451 гривню та 8559,08 гривень витрат на лікування.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз на користь держави в сумі 5541,48 гривень.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.К.Кочко