Рішення № 74764297, 19.06.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1531/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.18 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.,

за участю: секретаря Іванової Н.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно у вигляді ? житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2, який він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців немає, у встановлений законодавством строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак прийняв спадщину фактично. Пізніше, 26.09.2017 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Крім того позивач просить визнати за ним право власності на іншу ? частину житлового будинку в порядку ст. 344 ч. 1 ЦК України.

Представник позивача ОСОБА_4 (ордер серії ОД № 305349 від 26.09.2017 р.) збільшив позовні вимоги та просив встановити факт відкритого та безперервного проживання ОСОБА_1 на ? частині житлового будинку по АДРЕСА_1.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_4 направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції № 350-03-68 від 08.11.2007 р., згідно якої ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1; копія довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції № 25-03-68 від 23.01.2008 р., згідно якої ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, мати - ОСОБА_3; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, помер - ІНФОРМАЦІЯ_3; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_5; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, самочинних споруд не має, власники ОСОБА_3, ОСОБА_6; звіт ПП «Експерт - центр «Авант» про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку по АДРЕСА_1; протокол опитування ОСОБА_5. за її згодою від 09.04.2018 р., відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була бабусею позивача. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідальне розпорядження не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснювалось за законом. Спадкоємцем першої черги був батько позивача ОСОБА_2

У шестимісячний строк ОСОБА_2 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак фактично вступив в управління та володіння майном, оскільки після смерті матері залишився проживати у спадковому житловому будинку, обробляв город, робив поточний ремонт та сплачував комунальні платежі.

Таким чином, батько позивача ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину у вигляді ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1., однак не оформив її у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Заповідального розпорядження ОСОБА_2 на випадок своєї смерті не залишив, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є син ОСОБА_1, який є позивачем по справі, інших спадкоємців не має.

У шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак фактично вступив в управління та володіння майном, оскільки після смерті батька залишився проживати у спадковому житловому будинку, робив поточний ремонт, сплачував комунальні платежі, утримував у себе документи на житловий будинок, що підтверджується протоколом опиту ОСОБА_5. за її згодою від 09.04.2018 р., відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

26.09.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Крім того, позивач більше 10 років проживає у спадковому житловому будинку, відкрито і безперервно володіє будинком по АДРЕСА_1, ? частина якого належала ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, ці обставини підтверджуються протоколом ОСОБА_5. за її згодою від 09.04.2018 р., відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». ОСОБА_6 був співмешканцем бабусі позивача ОСОБА_3, спадкоємців не мав, заповіту на випадок своєї смерті не залишив.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після смерті батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає, крім того більше 10 років позивач проживає у спадковому житловому будинку, відкрито і безперервно володіє будинком, таким чином просить визнати на ним право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Ст. 344 ч. 1 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Вищего спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова) право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 9 Постанови, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Ч. 1 ст. 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно з ч. 3 цієї статті, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено ЦК України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за

наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про

встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю,

постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, суд вважає встановленим факт відкритого проживання та безперервного володіння ОСОБА_1 1/2 частиною житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки ці обставини підтверджуються протоколом ОСОБА_5. за її згодою від 09.04.2018 р., відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і від встановлення цього факту залежить виникнення у позивача права на визнання за ним права власності за набувальною давністю.

Як встановлено судом позивач прийняв спадщину за заповітом в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.), у вигляді ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1. З моменту відкриття спадщини позивач відкрито та безперервно володіє даним житловим будинком, власник іншої ? частини житлового будинку помер ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, заповідального розпорядження не залишив. Спадкоємці ОСОБА_6, якщо вони є, не висувають вимоги про повернення нерухомого майна, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач є добросовісним володільцем нерухомого майна. Факт володіння нерухомим майном позивач не приховував. Тобто на протязі 10 років позивач добросовісно, безперервно та відкрито володіє даним нерухомим майном, таким чином є правові підстави для визнання за ним права власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1. за набувальною давністю, в порядку ч. 1 ст. 344 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст. 549 ЦК України (1963 р.) та на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, за набувальною давністю, в порядку ч. 1 ст. 344 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним право власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263, 265, ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 553 ЦК України (1963), ст.ст. 328, 344, 397 ЦК України (2003 р.), Постанова Пленуму Вищего спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт відкритого проживання та безперервного володіння ОСОБА_1 ? частиною житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлям по АДРЕСА_1, який складається в цілому із: житлового будинку літ. «Б» загальною площею 20,40 кв. м., житловою площею 18,20 кв. м., підсобною площею 2,20 кв. м.; житлового будинку літ. «П», загальною площею 52,20 кв. м., житловою площею 22,20 кв.м., підсобною площею 30 кв.м.; тамбуру літ. «б», навісу літ. «п, О»; погребу літ. «Л», гаражу літ. «М», вбиральні літ. «Н», огорожі № 1,2,6,8,9, спорудження № 7,10.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін