Ухвала суду № 74763139, 15.06.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2436/18

Провадження № 1-кс/496/978/18

У Х В А Л А

15 червня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі

слідчого судді - Дранікова С.М.,

при секретарі - Камочкіної А.Ю.,

за участю прокурора – Глєбова В.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, який народився 22.12.1991 року у м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, має неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, помічника командира військової частини А1942 з правової роботи – начальника юридичної групи, капітана юстиції

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 01.08.2013 призваний на військову службу Голосіївським РВК м. Києва та у подальшому направлений для проходження військової служби у військову частину А1942. Так, відповідно до наказу командира військової частини А1942 № 55 від 25.05.2018 ОСОБА_3 призначено на посаду помічника командира військової частини А1942 з правової роботи – начальника юридичної групи у військовому званні «старший лейтенант». Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Відповідно до ст. ст. 99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, помічник командира полку з правової роботи (юрисконсульт полку) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в полку та зобов’язаний організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в полку, сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників полку; давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в полку. У той же час у військовій частині А1942 на посаді водія взводу штабних машин батальйону управління зазначеної військової частини, проходить військову службу сержант ОСОБА_4 Так, на підставі повідомлення командира військової частини А1942 05.06.2018 військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42018161010000218 за фактом вчинення самовільного залишення місця служби ОСОБА_4, тобто вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, старшим якої є прокурор Галузінський Н.О., який у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу та відповідно до вимог примітки 2 до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Відповідно до вимог п. 3 ст. 3, п.п. 11, 13-15 ст. 36 КПК України, п. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», прокурор уповноважений повідомляти особі про підозру, затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у встановленому порядку. Так, 01.06.2018 ОСОБА_3, в силу займаної посади, дізнавшись, що повідомлення про кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 за фактом самовільного залишення останнім місця служби скеровано до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, та в результаті відомості буде внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, перебуваючи у дружніх відносинах з прокурорськими працівниками військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, вирішив скористатися цим та заволодіти майном ОСОБА_4 шляхом обману. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 вирішив ввести ОСОБА_4 в оману та схилити його до надання неправомірної вигоди прокурору військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5, створивши у нього враження про вигідність надання зазначеній службовій особі неправомірної вигоди, для вчинення вказаною службовою особою в її інтересах дій з використанням наданої влади та службового становища, а саме – доведення перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності ОСОБА_4, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, не пов’язаної із позбавленням волі. При цьому, ОСОБА_3 не мав наміру передавати прокурору Галузінському Н.О. грошові кошти, отримані в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_4, а отримавши їх, хотів привласнити та, у подальшому, розпорядитися на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку червня 2018 року, більш точного часу наразі досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 під час особистої зустрічі, шляхом надання поради в усній формі. ОСОБА_4, дав зрозуміти, що перебуває у дружніх стосунках з працівниками військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України та за умови надання неправомірної вигоди працівнику військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, допоможе ОСОБА_4 вирішити питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності, а у разі притягнення – призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі. Разом із цим, 08.06.2018 ОСОБА_4, розуміючи послідовність озвучених ОСОБА_3 протиправних дій, звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинюваний злочин та у подальшому діяв під контролем на викриття злочинної діяльності помічника командира військової частини А1942 з правової роботи – начальника юридичної групи капітана юстиції ОСОБА_3 Так, 13.06.2018 під час особистої зустрічі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що мала місце у службовому кабінеті № 13 штабу військової частини А1942 (будівля 4/30 військового містечка «Дальник – 4»), що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Радісне, вул. Артилерійська, 42 ОСОБА_3, ввівши в оману ОСОБА_4, щодо наявності тісних дружніх зв’язків з процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42018161010000218, яке зареєстровано за фактом вчинення самовільного залишення місця служби ОСОБА_4, а саме прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5, надав пораду ОСОБА_4 щодо надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2018 становить 10435 грн., для подальшої її передачі за пособництва останнього, процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 42018161010000218 розпочатого 05.06.2016 - прокурору військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 за вчинення із використанням наданої йому влади та службового становища дій спрямованих на доведення ним перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності ОСОБА_4, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, не пов’язаної із реальним позбавленням волі. У той же час, ОСОБА_4, діючи з відому та під контролем правоохоронних органів та будучи введеним ОСОБА_3 в оману, з врахуванням його доводів, усвідомлюючи, що без надання неправомірної вигоди йому можуть призначити покарання пов’язане з реальним позбавленням волі, погодився на висунуту пропозицію ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел висунув вимогу про надання йому 14.06.2018 неправомірну вигоду ОСОБА_4, визначивши дату, час та місце зустрічі з метою отримання її від ОСОБА_4 У наступний день, 14.06.2018 близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні в якому він провадить свою службову діяльність, а саме у службовому кабінеті № 13 штабу військової частини А1942 (будівля 4/30 військового містечка «Дальник – 4»), що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Радісне, вул. Артилерійська, 42, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_4, отримав від останнього, у якості неправомірної вигоди 400 доларів США, що станом на 14.06.2018 за курсом Національного банку України становило 10445 грн., начебто для передачі у якості неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище – прокурору військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 за вчинення із використанням наданої йому влади та службового становища дій спрямованих на доведення перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності ОСОБА_4, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, не пов’язаної із позбавленням волі. При цьому, ОСОБА_4 не мав наміру передавати ОСОБА_5 грошові кошти, отримані в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_4, а отримавши їх, хотів привласнити та у подальшому, розпорядитися на власний розсуд. При цьому прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; скоїти інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, наполягає на його задоволенні, посилаючись на існування ризиків, вказаних в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник заперечують проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України; наявність міцних соціальних зв*язків підозрюваного, відсутність необхідності переховування від слідства у зв*язку з бажанням довести свою невинуватість, та просять обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, що підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом обшуку від 14.06.2018 року, протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.06.2018 року Прокурором доведено наявність ризику спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обвинувачується, в тому числі, у скоєнні тяжкого корупційного злочину, за який йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років та не може бути застосоване звільнення від покарання з випробуванням, він проживає на орендованій квартирі, що виключає можливість призначення домашнього арешту у зв*язку з вірогідністю розірвання договору оренди в будь-який момент, будучі військовослужбовцем, в будь-який момент може бути відряджений в райони проведення ООС з нівелюванням будь-якого контрою за його пересуванням з боку правоохоронних органів; наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на час розгляду клопотання підозрюваний не відсторонений від посади ані наказом командира військової частини ані ухвалою слідчого судді та фактично продовжує виконувати свої обов’язки помічника командира військової частини А1942 з правової роботи – начальника юридичної групи, що надає йому вільний доступ до військової частини та документів і речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та знаходяться на території військової частини; наявність ризику незаконного впливу на свідка ОСОБА_4, оскільки останній є військовослужбовцем цієї ж військової частини молодшого військового звання, ніж підозрюваний, та, відповідно Статуту Збройних Сил України, має виконувати вимоги старших за військовим званням військовослужбовців; наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в разі реалізації встановленого судом ризику ухилення підозрюваного від слідства та суду, нім одночасно буде скоєно кримінальне правопорушення, пов’язане з ухиленням від військової служби. Судом враховується наявність на утриманні підозрюваного неповнолітньої дитини та дружини, але враховуючи сукупність вищезазначених ризиків та обставини, викладені вище, суд не вважає будь-яку іншу, більш м’яку міру запобіжного заходу достатньою для уникнення вказаним ризикам. При обранні розміру обов*язкової застави суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, та ризики, передбачені статтею 177 КПК України. При цьому суд не бачить будь-яких підстав вважати, що розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, тому не рахує за необхідне виходити за вказані межі.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 183,186,193,194,196,197 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Південному територіальному управлінні військової служби правопорядку, м. Одеса, вул. Армійська, 10-а.

Визначити розмір застави – 140960 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов’язки - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, прибувати за першим викликом слідчого, прокурора чи суду, уникнути спілкування зі свідками по справі, в тому числі, в телефонному режимі.

Строк дії ухвали – 60 днів з дня та часу затримання ОСОБА_3 - з 14 червня 2018 року з 13 годин 40 хвилин до 14 серпня 2018 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п*яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Біляївського

районного суду Одеської області ОСОБА_8