
справа № 489/1666/18
провадження №3/489/697/18
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2018 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коваленко І.В., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
24.03.2018 о 22 год. 10 хв., водій ОСОБА_1, рухаючись у м. Миколаєві по вул. Великій Морській в районі буд. № 93, керував транспортним засобом ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху) повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП.
Будучи двічі належним чином повідомленим в судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться працівником поліції у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.
Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.
Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із дослідженого протоколу серії БД № 094835 від 24.03.2018 встановлено, що його складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.
Вказані в протоколі обставини узгоджуються з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які долучено до протоколу.
Також, постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.03.2018 по справі № 3/489/95/2018 підтверджено, що за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляд штрафу у розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 рік, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, наведені докази свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, вчинене повторно протягом року.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив грубе правопорушення Правил дорожнього руху, повторність протягом року вчиненого правопорушення, його не бажання стати на шлях виправлення, а також те, що згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У зв’язку з цим, стягувачем в частині стягнення штрафу виступає держава в особі територіального управління Національної поліції України, за матеріалами структурного підрозділу якого прийнято постанову, а в частині судового збору - Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.130, ст.ст. 280, 283 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 гривень (двадцять тисяч чотириста гривень), який стягнути в дохід держави на р/р 31111149700001 ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО826013, ОКПО 37992030, код 21081300 (стягувач – держава в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривень 40 коп.), який перерахувати на рахунок 31215256700001 , отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019 , код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, (не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу) сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 74762915, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 18.06.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/1666/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: