Рішення № 74761736, 06.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5015/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

06 червня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р

секретар Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (79021, м.Львів, вул. С.Петлюри, 37/155) до ОСОБА_2 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3), треті особи - Міністерство внутрішніх справ України (01024, м.Київ, вул. Богомольця, 10), Львівська міська рада (79008, м.Львів, пл.Ринок,1) про зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, в якому просить зобов’язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку надати йому та членам його сім’ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В обґрунтування позову вказує на те, що з 05.01.2009 року він є пенсіонером МВС, статус інваліда війни – ветерана війни отримав 12.01.2009 року. На квартирному обліку у Львівській міській раді перебуває у списку для позачергового надання житла з 12 березня 2009 року за №1511 (інвалід війни 3 групи) та у списку для першочергового надання житла з 13 березня 2015 року за №6468 (багатодітна сім’я). 14 травня 2009 року №9 зарахований до контрольного списку на покращення житлових умов співробітників органів та підрозділів ЛМУ ГУМВС у Львівській області за №89, а з 12 березня 2009 року перебуває на обліку для позачергового отримання житла за №5 як інвалід війни 3-ї групи - ветеран війни у контрольному списку на покращення житлових умов Львівського міського управління міліції. У відповіді на неодноразові звернення до ГУМВСУ у Львівській області та МВС України щодо покращення житлових умов, надавалася інформація, що ведеться будівництво житлових будинків по вулиці Величковського, 61-62 у місті Львові, яке здійснюється виключно для забезпечення житлом осіб, які включені у контрольний список Львівського міського управління міліції. Вважає, що бездіяльність відповідача щодо забезпечення житлом є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства і порушує права та інтереси позивача та його сім’ї.

23.04.2018 року позивач подав уточнену позовну заяву, згідно якої просить зобов’язати ОСОБА_2 комісію Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку надати йому та членам його сім’ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, позивачем подано додаткові пояснення, в яких він зазначає про те, що ГУ МВСУ у Львівській області вибірково застосовує Закони України, службові накази до окремих осіб, порушуючи черговість на право на позачергове забезпечення житлом інвалідів війни із визначеним Законом терміном надання житла, а посилання відповідача на відсутність коштів та на відсутність вільного житла спростовується рішеннями ГУМВСУ у Львівській області і підтверджуються відповідями на інформаційні запити. З врахуванням наведеного, вважає, що право позивача грубо порушене внаслідок протиправної бездіяльності Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, яка була доведена рішенням Галицького районного суду м.Львова від 27.01.2017 року (справа №461/7153/16ц).

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, давши пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові та додаткових поясненнях до позову. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 комісії Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники третіх осіб - Міністерства внутрішніх справ України та Львівської міської ради в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності з постановленням заочного рішення, проти чого позивач та його представник не заперечили.

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 31.07.2000 року прийнятий на службу в органи Внутрішніх справ України.

12.06.2008 року звільнений з ОВС України з посади інспектора чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області.

З 05.01.2009 року являється пенсіонером МВС.

З 12.01.2009 року має статус інваліда-ветерана війни.

27.01.2017 року Рішенням Галицького районного суду м.Львова визнано протиправною бездіяльність Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні житлом ОСОБА_1 у строк, що передбачений пунктом 18 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та зобов’язано Львівську міську раду повторно розглянути питання щодо забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім'ї, позачергово благоустроєним житлом, яке за розміром і санітарними умовами відповідає ст.ст. 48,50 ЖК України, у відповідності до вимог пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

15.05.2017 року Ухвалою Апеляційного суду Львівської області Рішення Галицького районного суду м.Львова залишено без змін.

Згідно довідки №2501/233 від 03.04.2018 року, виданої Управлінням житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ОСОБА_1 перебуває квартирному обліку з 08.09.2006 року за №21663 в першочерговому списку з 13.03.2015 року за №6468 як багатодітна сім’я, у позачерговому списку з 12.03.2009 року за №1511, як інвалід ВВВ, СЗ і прирівняні до них категорії, на кооперативному обліку з 08.09.2006 року за №15362 та в пільговому списку з 12.03.2009 за №4552, як ІВВВ, СЗ і прирівняні до них категорії. /а.с.113/.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняним до них особам надається позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Згідно ст.46 ЖК України, поза чергою жиле приміщення надається , зокрема інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення . Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд) (ст.5 ЖК України).

Відповідно до п.п.67 п.4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №383/2011, Міністерство відповідно до покладених на нього завдань уживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ МВС України, пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово письмово звертався до відповідача щодо покращення його житлових умов, проте, жодних дій для забезпечення його та членів його сім’ї житлом не було вжито.

Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів (ч.1 ст.9 ЖК України).

Крім цього, в 2012-2014 р.р. діяла програма щодо виділення коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни. Однак в межах вказаної програми Відповідачем також не було вжито жодних дій щодо забезпечення житлом позхивача та його сім’ю.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VII від 03 жовтня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст.ст.4, 5, 18, 81, 89, 223, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_2 комісію Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку вирішити питання про надання ОСОБА_1 та членам його сім’ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам ст.ст.48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р.Волоско