Рішення № 74761579, 07.06.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/621/18

Провадження № 2/440/910/2018

07 червня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1М.

при секретарі Гута О.С.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів та стягнення пені,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулася в суд з означеним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що з 31 серпня 2002 року сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу у них народилось двоє дітей, син ОСОБА_6, 25.05.2003р.н. та донька - ОСОБА_7, 09.09.2008р.н.. Рішенням Буського районного суду Львівської області від 25.05.2017 р. н. вирішено стягувати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей сина у розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.10.2016 до досягнення дітьми повноліття. Зі змінами у законодавстві, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів, стягуваних за означеним рішенням, на даний час є занадто низьким, не забезпечує належного матеріального утримання дітей. Просить збільшити розмір стягуваних аліментів та стягувати з останнього в користь позивачки на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 10 квітня (дня подання даного позову) і до досягнення кожною дитиною повноліття. Крім того, виходячи з положення статті 196 СК України, просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 4 113,56 грн., згідно поданого розрахунку.

ОСОБА_4, її представник ОСОБА_2 позов підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просять такий задоволити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, забезпечив явку представника ОСОБА_3. Остання позов визнала в частині збільшення розміру аліментів. Проти задоволення позовної вимоги щодо стягнення пені заперечила, мотивуючи тим що аліменти призначені судом з жовтня 2016 року, рішення набрало законної сили пізніше та пред’явлено до виконання в червні 2017 року. Протягом цього періоду утворилась заборгованість по аліментах, про яку відповідач не знав та не мав змоги відразу сплатити, відповідно і пеню, нараховану позивачем на суму заборгованих аліментів, за означений період.

Вислухавши позивачку, представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 31.08.2002 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Буського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 45, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-СГ № 146860.

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_9 – ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 01.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.02.2017 р., шлюб між сторонами розірвано.

Згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 25.05.2017 р., з відповідача в користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2016 року, до досягнення дітьми повноліття.

Згідно положень ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі і (або) натуральній формі.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року діючої в Україні з 27.09.1991року, держави учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.

Судом встановлено, що стан здоров'я позивачки, матеріальне становище, які були на час ухвалення судового рішення про стягнення аліментів - не змінились, вона працює касиром на базарі в м. Буськ, однак даних коштів не вистачає на утримання двох дітей, які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні.

Відповідач офіційно не працює, перебуває на обліку в Буському центрі зайнятості з 24.05.2017 року, за період з 24.05.2017 року по 28.02.2018 року отримав дохід в сумі 11881,28 гривень, інших осіб на своєму утриманні немає, працездатний, у шлюбі з іншою особою не перебуває, крім того позов визнав частково, згідний сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що обставини, передбачені ст. 192 СК України, які є підставою для збільшення розміру аліментів, а саме: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та інші суттєві обставини, врахувавши матеріальний стан сторін, прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, необхідно збільшити розмір аліментів, та стягувати з відповідача в користь позивачки на утримання дітей в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах від 01.02.2018 року, розрахованого старшим державним виконавцем Буського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, щодо виконання виконавчого листа № 440/1343/16-ц., виданого 08.06.2017 року Буським районним судом за позовом ОСОБА_4 про стягнення аліментів, станом на 31.01.2018 року становить 4421,89 гривень (виконавче провадження № 54399396).

Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виниклі заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Виходячи з наданого позивачкою розрахунку, пеня за несвоєчасну сплату аліментів за період з жовтня 2016 року по березень 2018 року, становить 4 113,56 гривень, а саме:

- жовтень 2016р. : 740, 80 грн. (заборгованість) х 1% х 24 (кількість днів місяця) =| 177,6 грн.;

- листопад 2016р.: 918,60 грн. х 1% х 30=275,58 грн.;

- грудень 2016 р.: 1013,40 грн. х 1% х 31= 314,15 грн.;

- січень 2017р. : 1013,40 грн. х 1% х 31= 314 ,15 грн.;

- лютий 2017 р. : 1013,40 грн. х 1% х 28= 283,75 грн.;

- березень 2017р.: 1013,40грн. х 1% х 31= 314,15 грн.;

- квітнень 2017 р.: 1013,40 грн. х 1% х 30= 304,02 грн.;

- травень 2017 р.: 1066,20 грн. х 1% х 31= 330,52 грн.;

- червень 2017 р.: 1066,20 грн. х 1%х 30= 319,86 грн.;

- липень 2017 р.: 1066,20 грн. х 1% х 31= 330,52 грн.;

- серпень2017 р.: 1066,20 грн. х 1% х 31=330,52 грн.;

- вересень 2017 р.: 1066,20 грн. х 1% х 30=319,86 грн.;

- жовтень 2017 р.: 1066,20 грн. х 1% х 31=330,52 грн;

- березень 2018 р.: 1116,00грн. х 1% х 31= 345,96 грн.

У постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року у справі № 6-81цс13, реєстр № 33609035 наведено правовий висновок про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Зазначена правова позиція Верховного Суду України згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, отже такі слід стягувати з 12.04.2018 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191, 192, 195, 196 Сімейного кодексу України, суд,-

ухвалив :

позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 за рішенням Буського районного суду Львівської області від 25 травня 2017 року, та стягувати з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, жительки Львівська область, м. Буськ, вул. Сонячна,5а, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 12 квітня 2018 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, жительки Львівська область, м. Буськ, вул. Сонячна,5а, неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 4113(чотири тисячі сто тринадцять) гривень 56 копійок.

Стягнути ОСОБА_5 в користь держави 704,80 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2018 року.