Ухвала суду № 74760627, 18.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 336/6304/17

Провадження № 22–ц/778/2448/18 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.

У Х В А Л А

18 червня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді-доповідача ОСОБА_1, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання службової перевірки неповною та не всебічною, визнання висновків службової перевірки такими, що ґрунтуються на формальній перевірці та зобов'язання повторно провести службову перевірку, -

В С Т А Н О В И В:

До Апеляційного суду Запорізької області надійшла справа за позовом ОСОБА_2 до директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання службової перевірки неповною та не всебічною, визнання висновків службової перевірки такими, що ґрунтуються на формальній перевірці та зобов'язання повторно провести службову перевірку з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2018 року та на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано ОСОБА_2 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Апеляційного суду Запорізької області апеляційної скарги із зазначенням судових рішень, які оскаржуються, з копіями апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2018 року ОСОБА_2 надано оновлену апеляційну скаргу, в якій ОСОБА_2 зазначила, що оскаржує ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року про відкриття провадження та на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про відмову у відкритті провадження.

Апеляційне провадження в частині оскарження ухвали судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року не може бути відкрито з наступних підстав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Реалізація цього права здійснюється в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що вказаний спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, тобто посилається на порушення цивільної юрисдикції.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Отже, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року не з підстав порушення правил підсудності, тобто відсутності у Шевченківського районного суду м. Запоріжжя повноважень на розгляд цивільної справи, а з підстав неналежності спору до цивільної юрисдикції.

Частиною 1 ст. 353 ЦПК України передбачено апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження лише з підстав недотримання правил підсудності (п.8 ч.1 ст.353 ЦПК України).

Таким чином, ухвала судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року про відкриття провадження з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Щодо оскарження ОСОБА_2 ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року необхідно зазначити наступне.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Тобто, апеляційному оскарженню підлягають судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції, а також постановлені ним ухвали.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року №12, не можуть бути об'єктом апеляційного оскарження судові рішення, якщо вони судом не ухвалювалися.

З протоколу та фонограми судового засідання від 24 квітня 2018 року вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відмову у відкритті провадження судом першої інстанції не постановлялась, тобто відсутній предмет оскарження.

Таким чином ухвали суду першої інстанції, про скасування яких ставить питання в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, на момент її подачі відсутні, тобто відсутній сам предмет оскарження, а тому апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4

З огляду на зазначене, апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 353, 357 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання службової перевірки неповною та не всебічною, визнання висновків службової перевірки такими, що ґрунтуються на формальній перевірці та зобов'язання повторно провести службову перевірку повернути ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: А.В. Дашковська