Постанова № 74759963, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/8785/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Саранюк Людмила Павлівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Ірпінської міської ради Київської області на рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, яким з урахуванням неодноразових уточнень, просив:

- визнати незаконною бездіяльність місцевого органу самоврядування як суб'єкта владних повноважень щодо розгляду клопотань від 25.06.2014 р, від 28.04.2015 р, від 21.08.2015 р., від 01.06.2016 р„ від 27.02.2017 р., від 17.07.2017 р., 13.11.2017 р. позивача щодо реалізації права на безоплатну передачу йому відповідної земельної ділянки із земель комунальної власності, права позивача, як Громадянина України, на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель комунальної власності (не переданих у власність громадян та юридичних осіб, які можуть бути використані під будівництво на підставі картографічної інформації по об'єктах містобудівного та державного земельного кадастру відповідної адміністративно - територіальної одиниці) у межах міста Ірпінь для будівництва і обслуговування будинку у розмірі 0,10 гектара,

- зобов'язати Відповідача - суб'єкта владних повноважень, відповідно до поданих клопотань зацікавленого Громадянина в одержанні у власність вільної земельної ділянки, прийняти рішення та вчинити певні дії шляхом: розгляду у місячний строк клопотання, оформивши рішення по результатам розгляду протоколом засідання відповідної сесії міської ради, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки, розташованій на відповідних вільних землях у межах вказаної адміністративно - територіальної одиниці;

- визнати незаконною бездіяльність Відповідача - місцевого органу самоврядування, як суб'єкта владних повноважень розпорядника відповідної публічної інформації, щодо розгляду запитів від 09.02.2015 р., 23.02.2015 р., 23.03.2015 р., 14.04.2015 р. 16.06.2015 р., 09.11.2015р., (02.12.2015р.) 01.06.2015 р. (29.06.2017р.), 08.12.2017р., 22.12.2017 р. позивача на доступ до публічної інформації, зобов'язавши виконати дії: розглянути міською радою, як суб'єктом владних повноважень у місячний термін клопотання Позивача від 22.12.2017 року щодо земельних питань і надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, при цьому до прийняття уповноваженим органом відповідного рішення з метою реалізації права позивача на вибір бажаного місця розташування земельної ділянки, зобов'язати секретаря Ірпінської міської ради Київської області Денисенко Ю.О. та Першого заступника Голови Ірпінської міської ради Київської області Христюка Д. В. як уповноважених осіб Ірпінської міської ради Київської області надати письмову Інформацію у формі викопіювань (завірених належним чином) з відповідних картографічних матеріалів містобудівної документації адміністративно - територіальної одиниці, що відображають землі комунальної власності, не наданих у власність, які можуть бути використані під забудову, на підставі картографічних матеріалів бажаного Позивачем місця розташування земельної ділянки, видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, при цьому здійснити похідні (пов'язані із земельними питаннями) дії, пов'язані з реалізацією права Позивача на доступ до відповідної тематичної (пов'язаної з земельними питаннями в контексті клопотань) публічної інформації щодо запитів на інформацію у вимогах запитів від 09.11.2015 р (від 02.12.2015р.), від 01.06.2016 р, (від 29.06.2017 р.) від 08.12.2017 р., від 22.12.2017 р. шляхом надання Позивачу відповідних належних повних копій документів, завірених належним чином і порівняних копій документів, що надаються, з повними оригіналами документів (з яких виготовлено копії) з метою виключення невідповідностей; надати письмову інформацію (у період з 25.06.2014 р (дата подання клопотання, пов'язаного із земельними питаннями) і по період реалізації вимог запитів від 09.11.2015 р (від 02.12.2015 р,), від 01.06.2016 р,.(від 29.06.2017 р), від 08.12..2017 р., від 22.12.2017 р. у вигляді викопіювань з відповідних графічних матеріалів містобудівного та Державного земельного кадастрів бази даних автоматизованої системи відповідної адміністративно - територіальної одиниці про наявність (колишніх в наявності) на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці земель комунальної власності, не наданих та наданих у власність (в т.ч. громадянам), які можуть і могли бути використані під забудову (у т. ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд);

- надати письмову інформацію про зареєстровані (у період з 25.06.2014 р (дата подання клопотання, пов'язаного із земельними питаннями) і по період реалізації вимог запитів від 09.11.2015 г (від 02.12.2015 р.) від 01.06.2016р, (від 29.06.2017р.) від 08.12.2017р. від 22.12.2017 р. земельних ділянках земель комунальної власності відповідної адміністративно - територіальної одиниці, внесених до бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру відповідної адміністративно - територіальної одиниці на підставі відповідної документації із землеустрою, відповідної документації із землеустрою існуючого Генерального плану міста, виділених під будівництво (в т.ч. для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд); надати протоколи (з додатками) сесій і рішень (з додатками) місцевої ради в період з 25.06.2014 р і по дату реалізації вимог запитів від 09.11.2015 г (від 02.12.2015 р.,), від 01.06.2016 р,. (від 29.06.2017 р)., від 08.12.2017 р., від 22.12.2017 р. на яких розглядалися питання виділення земельних ділянок під забудову, в т. ч. згідно клопотанням громадян (у т. ч. Позивача), для будівництва та обслуговування житлових будинків, та видачі дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; надати викопіювання з проекту землеустрою кордонів відповідної адміністративно - територіальної одиниці, розробленого на базі затвердженого місцевою Радою Генерального плану, затвердженого Київською обласною радою VI скликання, підготовлюваного для подання у Верховну Раду України на затвердження, із зазначенням територій (земельних ділянок), призначених для безкоштовної передачі громадянам для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд; надати постійний відкритий доступ до Генерального плану (його похідних графічних та текстових відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») міста, а так само до перспективного Генерального плану (його похідних відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») міста з проектом землеустрою кордонів відповідної адміністративно - територіальної одиниці із зазначенням територій земельних ділянок, призначених для безкоштовної передачі громадянам для індивідуального будівництва, погодженим Київською обласною радою VI скликання; надати результати перевірки (документи), здійснених Київською обласною державною адміністрацією, Державною інспекцією сільського господарства у Київській області у контексті складеного Акту від 01.10.2015 р. перевірки відповідної діяльності місцевого органу самоврядування у вигляді відповідних копій повних документів; надати Відповідачем результати перевірки (документи), здійснених Національним агентством по питанням запобігання корупції у контексті складеного Припису від 30.11.2017 р. перевірки відповідної діяльності місцевого органу самоврядування у вигляді відповідних копій повних документів.

- зобов'язати Відповідача належним чином завірені повні копії запитуваних документів надати на безоплатній основі у примусовому порядку (з видачею виконавчих документів) через спеціальні посадові особи, визначені розпорядником, які організовували порядок доступу до публічної інформації. При цьому, прийняти рішення про зобов'язання Відповідача забезпечити Позивачу можливість ознайомлення з оригіналами запитуваних документів з метою порівняння (співпадіння) копій документів, що надаються, з повними оригіналами відповідних документів.

- керуючись положеннями ст.24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», положень Закону Україні «Про запобігання корупції» визнати право Позивача на відшкодування Відповідачем моральної шкоди, заподіяної протиправними діями (не надання публічної інформації) посадових осіб. Стягнути у примусовому порядку (з видачею виконавчих документів) з Відповідача як органу місцевого самоврядування відповідальну за дії своїх посадових осіб на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 53 040 гривень (п'ятдесят три тисячі сорок гривень).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він як учасник ВВВ, ветеран праці з 47 річним трудовим стажем, інвалід праці (на військовому заводі), громадянин, який проживає 55 років на відповідній території адміністративно - територіальної одиниці, реалізуючи в рамках Основного Закону прямої дії свої конституційні права, зокрема, права, закріпленого в ч.1 ст.121 «Земельного кодексу України» на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель комунальної власності бажаного місця розташування земельної ділянки. Відведення земельної ділянки повинно було здійснюватися з земель, що не передані у власність, які можуть бути використані під будівництво. Однак, відповідач порушив положення Закону України «Про публічну інформацію», оскільки не надав запитану ним інформацію, і відповіді надавалися з порушенням встановлений законом строків.

Рішенням Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути клопотання по суті ОСОБА_2 від 25.06.2014р., 28.04.2015р, 21.08.2015р., 01.06.2016 р., 27.02.2017 р. та 17.07.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь; зобов'язати Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути запити ОСОБА_2 від 09.02.2015р., 23.02.2016р., 23.03.2015р, 14.04.2015р., 16.06.2015р., 09.11.2015р., 02.12.2015 р., 01.06.2016р. та 29.06.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки інвентаризація земель міста Ірпеня не проводилась, на теперішній час в Ірпінської міської ради відсутня відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація щодо земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути використані для надання громадянинам в контексті безоплатної приватизації земель комунальної власності, тому своїми відповідями на запит позивача Ірпінська міська рада надала вичерпну відповідь щодо запитуваної інформації, однак зобов'язав Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25.06.2014р., 28.04.2015р, 21.08.2015р., 01.06.2016 р., 27.02.2017 р. та 17.07.2017р. та запити ОСОБА_2 від 09.02.2015р., 23.02.2015 р., 23.03.2015р, 14.04.2015р., 16.06.2015р., 09.11.2015р., 02.12.2015 р., 01.06.2016р. та 29.06.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь. Щодо позовних вимог про безоплатну передачу позивачу відповідної земельної ділянки із земель комунальної власності суд дійшов висновку, що відповідач не мав законних підстав для прийняття рішення про задоволення даного клопотання, оскільки позивачем було порушено порядок звернення із клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, визначений в ст. 118 ЗК України.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, позивачем подано позовну заяву з порушенням строку звернення до суду.

Позивач, не погодившись з рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, також подав апеляційну скаргу, якою просить зобов'язати відповідача надати запитувану публічну інформацію згідно зазначених вище клопотань та запитів у примусовому порядку згідно наведеного у клопотаннях та запитах переліку запитуваних документів з забезпеченням Позивачу ознайомитися з оригіналами запитуваних документів, які мають бути подані у вигляді належних копій документів через виконавчу службу з метою забезпечення їх однаковості; просив також суд розглянути заперечення на протокольну ухвалу в частині відмови у забезпеченні позову, скаути рішення суду в частині відмови у позовних вимогах про відшкодуванню Відповідачем моральної шкоди, яку наніс Відповідач (продовжує наносити), принижуючи на протязі більш трьох років позивача, не надаючи інформації. Там самим поновити порушені права Позивача на доступ до публічної інформації та усунути правові наслідки ненадання запитуваної інформації, що дає можливість реалізувати порушені права Позивача у земельних відносинах.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про час, дату та місце слухання справи не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 учасник ВВВ, ветеран праці з 47 річним трудовим стажем, інвалід праці (на військовому заводі), громадянин, який проживає 55 років на відповідній території адміністративно - територіальної одиниці.

25.06.2014 року позивач звернувся до Ірпінської міської ради Київської області із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Ірпінської міської ради від 11.12.2014 року № 4323-62-VI позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки ним не надано графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, про що було повідомлено заявника листом від 02.03.2015 № П-1481.2.

З метою визначення бажаного місця розташування земельної ділянки для звернення із заявою до Ірпінської міської ради Київської області про виділення позивачу безоплатно у власність земельну ділянку у розмірі 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку в м. Ірпені ОСОБА_2 неодноразово звертався із запитами, зокрема:

09.02.2015 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації шляхом надання копій документів щодо розгляду його заяви щодо відведення земельної ділянки.

23.02.2015 року позивач звернувся із запитом про надання публічної інформації шляхом надання, зокрема, викопіювань (завірених належним чином) з генерального плану території місця, з розташуванням та зазначенням земельних ділянок, що підлягають виділенню під забудову відповідно заяв громадян-фізичних осіб.

23.03.2015 року позивач звернувся з черговим запитом до відповідача, яким просив надати копії відповідних картографічних матеріалів, що відображають землі комунальної власності, не наданих у власність, які можуть бути виділені позивачу.

З аналогічними запитами позивач ще неодноразово звертався до відповідача, зокрема, 14.04.2015 року, 16.06.2015 року, 09.11.2015 року,02.12.2015 року,01.06.2016 року та 29.06.2017 року.

Водночас, 28.04.2015 р. позивач звернувся в друге із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому при подачі клопотання з метою реалізації в контексті ч.6 ст.118 Земельного кодексу України свого права на вибір бажаного місця розташування земельної ділянки витребував (на базі раніше поданих запитів на надання публічної інформації) письмову інформацію (на підставі картографічної інформації по об'єктах Державного земельного кадастру Сповідної адміністративно - територіальної одиниці), яка відображатиме місця розташування вільних земельних ділянок, що не передані у власність, які можуть бути використані під будівництво, з метою долучення відповідних картографічних матеріалів до поданого клопотанням.

При цьому позивач просив письмово інформувати про хід розгляду клопотання та прийняття рішення.

У встановлений Законом місячний термін, на думку позивача, суб'єкт владних повноважень - місцева міська рада VI скликання - не здійснила відповідних дій, обумовлених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки не забезпечила позивачу доступ до відповідної інформації, шляхом розміщення її на інформаційному стенді, а так само будь - яким іншим способом (надання, направлення письмової інформації).

Через відсутність інформації про рух звернень від 25.06.2014 р, та від 28.04.2015 р і прийнятих за ними місцевою радою рішень, позивач подав ще клопотання від 21.08.2015 р (вх. №11750.2 від 21.08.2015 р) з метою його розгляду місцевою радою в порядку ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та прийняття відповідних рішень, спрямованих на задоволення відповідних прав позивача. При цьому позивач черговий раз при подачі клопотання з метою реалізації в контексті ч.6 ст.118 Земельного кодексу України свого права на вибір бажаного місця розташування земельної ділянки витребував (на базі раніше поданих запитів по наданню публічної інформації) письмову інформацію (на підставі картографічної інформації по об'єктам Державного земельного кадастру відповідної адміністративно - територіальної одиниці.), яка відображатиме місця розташування вільних земельних ділянок, що не передані у власність, які можуть бути використані під будівництво, з метою долучення відповідних картографічних матеріалів до поданого клопотання.

Позивач з аналогічними заявами ще звертався до відповідача 01.06.2016 року, 27.02.2017 року та 17.07.2017 року.

Позитивних відповідей позивач на свої запити та заяви не отримав.

Вищенаведені обставини підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення строку звернення позивачем до суду, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спір стосується тривалих взаємовідносин між позивачем та відповідачем, щодо обставин яких, зокрема, закінчення строку для звернення до суду, можна було встановити лише під час розгляду справи по суті.

Крім того, із встановлених судом обставин справи вбачається, що спір продовжувався навіть після подання позивачем позовної заяви, оскільки подані позивачем заяви та запити стосуються одного й того ж спору, який має вирішитись судом.

Отже, колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо аргументів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає їх також такими, що не заслуговують на увагу, з наступних підстав.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі Закон № 280) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.10 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 26.Закону № 280 визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської ради.

Статтею 33 Закону № 280 встановленні повноваження сілької ради у сфері регулювання земельних відносин.

Аналогічне право щодо повноважень сільської ради з приводу вирішення земельних спорів закріплено в п. "й" ст. 12 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 116 та 123 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно частини 6 вказаної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вищевказаними нормами закону визначені вимоги до заяви, яка подається у відповідний орган, про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки і яка розглядається на пленарному засіданні відповідної ради місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач до заяв про виділення безоплатно земельної ділянки не додав документ «графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки».

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність порушення відповідачем порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, оскільки позивачем порушено вимоги звернення з відповідною заяво як це передбачено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Крім того відповідно до вищевказаних норм закону саме до повноважень відповідача належить вирішувати питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмовити, тобто лише відповідач має виключне право прийняти рішення щодо обґрунтованості заяв позивача про виділення у власність земельної ділянки.

Отже, суд не має права перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень та вирішувати питання щодо надання на дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Щодо доводів позивача щодо виконання запитів позивача за запитувану інформацію від 09.02.2015р., 23.02.2016р., 23.03.2015р, 14.04.2015р., 16.06.2015р., 09.11.2015р., 02.12.2015 р., 01.06.2016р., колегія суддів виходив з наступного.

Закон України «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" (надалі Закон №2939) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Отже, законодавцем відокремлено поняття інформації та публічної інформації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 ст.13 Закону № 2939 визначено поняття запиту на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Отже, публічна інформація повинна мати ознаки: готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що інвентаризація земель міста Ірпеня не проводилась, на теперішній час в Ірпінської міської ради відсутня відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація щодо земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути використані для надання громадянинам в контексті безоплатної приватизації земель комунальної власності. Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь або землекористувань і територій, межі яких визначені проектами формування відповідно до Порядку проведення інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513. Відповідно до розробленого та затвердженого Генерального плану розвитку міста, розроблений проект землеустрою щодо встановлення меж міста Ірпінь, який погоджений Київською обласною радою та готується для подачі на затвердження Верховною радою України. Тому інформацію про вільні земельні ділянки можливо буде надати після затвердження Верховною радою України меж міста та проведення інвентаризації земель.

Виходячи зі змісту Положення про відділ земельних ресурсів Ірпінської міської ради, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 23.02.17 р. №1892-28-УІІ до компетенції відділу земельних ресурсів не входить обов'язок пошуку чи зібрання інформації щодо земельних ділянок комунальної власності у межах м. Ірпінь не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, для реалізації фізичною чи юридичною особою права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також, виходячи з зазначеного Положення, не вбачається, що відповідач володіє або має володіти інформацією щодо розпорядників інформації про вищезазначені земельні ділянки.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що своїми відповідями на запит позивача Ірпінська міська рада надала вичерпну відповідь щодо запитуваної інформації.

Крім того, позивачем не спростовано, що його неодноразово було повідомлено про можливість ознайомлення з усіма рішеннями Ірпінської міської ради та документами, на підставі яких дані рішення були прийняті, у приміщенні апарату ради (каб. № 40 у робочі дні з 08:00 до 17:00), проте ОСОБА_2 жодного разу не з'явився.

Щодо аргументів позивача в частині стягнення моральної шкоди з відповідача, колегія суддів зазначає.

Нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З урахуванням вказаного та наданих позивачем документів колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності самої моральної шкоди, внаслідок чого, позивачу вірно було відмовлено у задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Стосовно аргументів позивача щодо зобов'язати відповідача надати запитувану публічну інформацію згідно зазначених вище клопотань та запитів у примусовому порядку, тобто встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та 8 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке спрямоване на забезпечення належного та вчасного виконання судового рішення.

Суд погоджується, що позивачем не доведено факт того, що рішення суду після набрання ним законної сили виконане не буде.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Крім того, позивачем додатково надавалися до як до суду першої так і апеляційної інстанції заперечення та зауваження до порядку розгляду справи, протоколів судових засідань, проте розглянувши їх у сукупності, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції, крім того вони не підтверджені будь-якими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі позивача щодо не прийняття до уваги його доводів про забезпечення позову, колегія суддів вважає їх також необґрунтованими, оскільки такі клопотання були заявлені позивачем з порушенням норм КАС України, зокрема з порушенням статті 152 КАС України щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Отже, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі наведені апелянтами аргументи є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Ірпінської міської ради Київської області на рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель