
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4274/17 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
представників позивача Медвідь Ю.В., Шулла І.Т.,
представника відповідача Пальчевський А.А.,Чорноштан Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДСНС України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Яготинської центральної районної лікарні про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДСНС України у Київській області звернулось до суду з позовом до Яготинської центральної районної лікарні про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Яготинської центральної районної лікарні, а саме будівлі корпусу стаціонарного лікування розташованого за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71 шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.11.2017 № 129.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили скасувати, а позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було здійснено позапланову перевірку щодо додержання Яготинською ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71 норм пожежної безпеки, будівельних норм та правил, за результатами якої був складений акт №129 від 23.11.2017 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким виявлено 14 порушень, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей які перебувають в будівлях та приміщеннях, а саме: не проведено ідентифікацію та паспортизацію об'єкта відповідно до Положення про паспортизацію ПНО, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 №338 (п.3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та небезпечних територіях, наказ МНС №557 від 15.08.2007); наявні пожежні щити не доукомплектовані згідно норм, а саме: - вогнегасники - 3 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х 2 м. - 1 шт., гаки - 1 шт., ломи - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); відсутня система протипожежного захисту (АПС) (пункт 1.2 глави 1 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); один пожежний гідрант та пожежний резервуар не справні (підпункт 3 пункту 2.1 наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); пожежні кран-комплекти лікарні не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 10 пункту 2.2 глави 2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); працюючий персонал не забезпечений відповідними промисловими засобами захисту органів дихання з розрахунку 102% від загальної кількості працюючого персоналу (ст. 20, п.2 КЦЗУ, ПКМУ від 19.08.2002р. №1200); з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ; відсутній захист будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); дерев'яні конструкції будівель лікарні та гаража не піддавалися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів (пункт 2.5 глави 2 розділу III наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); наявні переносні вогнегасники не розміщені у помітних і легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (пункт 3.10 глави 3 розділу V наказу МВС України від 30.12.2014 № 1417); в приміщеннях гаража електророзетки встановлені на горючій основі (пункт 1.17 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); улаштування та експлуатація тимчасових ліній електромереж (пункт 1.8 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); палати для важкохворих не розміщені на нижніх поверхах лікарні (пункт 3.1 глави 3 розділу VI наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ); шляхи евакуації на першому поверсі сходової клітки захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами, а також на третьому поверсі (терапевтичне відділення) на шляху евакуації в кінці коридору влаштовані металеві грати, двері в яких закриваються на навісний замок (пункт 2.37 глави 2 розділу III наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ).
23.11.2017 головним інспектором Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Чорноштаном Ю.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення КХ № 004716 відповідно до ст. 188-8 КпАП України, та 24.11.2017 постанову КХ 004714 про накладення адміністративного стягнення на Шулла Івана Томашовича, головного лікаря Яготинської ЦРЛ за неусунення недоліків, зазначених в приписі від 19.09.2017 №79.
Враховуючи виявлені порушення правил техногенної і пожежної безпеки, ГУ ДСНС у Київській області звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Яготинської центральної районної лікарні.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач звернувся з даним позовом формально, без належного обґрунтування застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Яготинської центральної районної лікарні, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Так, позивач під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не пояснив, що обмеження доступу громадян до лікувального закладу, практично єдиного в межах Яготинського району є єдиним належним заходом з метою усунення порушень вимог щодо пожежогасіння та похідними в демократичному суспільстві.
Приписами частини 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Водночас, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону № 877 у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено вище, ГУ ДСНС у Київській області просить прийняти рішення по застосуванню заходів реагування, яке в свою чергу має відповідати частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Застосовуючи принцип пропорційності та добросовісності відповідач повинен встановити чи не призведе застосування заходів реагування до порушення прав третіх осіб та суспільного інтересу.
В той же час, колегія суддів зауважує, що обраний позивачем захід реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації терапевтичного корпусу Яготинської ЦРЛ передбачає обмеження конституційного права громадян передбаченого ст. 2, 49 Конституції України.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суди при обмеженні гарантованого конвенцією права повинні дотримуватись вимог щодо встановлення необхідності такого обмеження в демократичному суспільстві та визначення розумного балансу між суспільним інтересом обмежувальним правом. З матеріалів даної справи вбачається, що заявлені заходи реагування не є співрозмірними щодо обмеження права громадян на охорону здоров'я.
Звертаючись із даним позовом ГУ ДСНС у Київській області не враховано, чи можливе застосування інших заходів реагування окрім часткового обмеження використання приміщень Яготинської центральної районної лікарні, а якщо неможливо - то чому.
Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Законом №877 не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання. В той же час, всупереч вказаному позивач як суб'єкт владних повноважень ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не навів жодних переконливих доводів, та не надав доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави, визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексом цивільного захисту України для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи - відсутні.
Крім того, колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга не містить посилань на положення матеріального чи процесуального права, які було не враховано чи порушено судом першої інстанції, або інших доводів, які б свідчили про неправомірність оскаржуваного рішення суду, яке переглядається в апеляційному порядку.
В контексті наведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач звернувся з даним позовом формально, без належного обґрунтування застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Яготинської центральної районної лікарні.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДСНС України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Постанову у повному обсязі складено 18.06.2018)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя В.П. Мельничук
Суддя Г.В. Земляна
Судове рішення № 74759937, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/4274/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: