Постанова № 74759914, 19.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року справа № 812/608/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Шишова О.О., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року (складену в повному обсязі 03 квітня 2018 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 812/608/18 (суддя в І інстанції Чиркін С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ» до Луганської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУГІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ» (далі – ТОВ «ВУГІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ») звернулося до суду з позовом до Луганської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 2), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача від 19.11.2016 № 898; зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області направити до Державної фіскальної служби України відповідні документи для відновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість даних щодо платника податку на додану вартість; зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати анулювання реєстрації позивача в Реєстрі платників податку на додану вартість та поновити в Реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію Позивача платником податку на додану вартість з дати попередньої реєстрації - 09.02.2010; зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу надати до суду: уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160, 161 КАС України, та її копію з усіма доданими додатковими документами, в разі їх надання, для надіслання відповідачу, а саме: зазначивши ідентифікаційні данні свої і відповідача відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 160 КАС України, а саме: зазначивши номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти; коди юридичних осіб відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв’язку, їх офіційні електронні адреси або адресу електронної пошти або, що такі відомості не відомі позивачу – письмово про це зазначити; заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску, або належні докази в обґрунтування причин не звернення за відновленням своїх прав з березня 2017 року по березень 2018 року; документ про сплату судового збору в розмірі 4581,20 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 812/608/18 адміністративний позов було повернуто позивачу у зв’язку із неповним усуненням недоліків позовної заяви.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

30 березня 2018 року до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків, якою надано уточнений адміністративний позов, заяву про поновлення строку та документ про сплату судового збору в сумі 4581,20 грн.

Так, згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Представником позивача було надано до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначав наступне.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення контролюючого органу відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, скарга подана 01.03.2018, тому з посиланням на частину четверту статті 122 КАС України вважає, що тримісячний термін звернення до суду ще не минув. Що стосується великого проміжку часу, що минув від порушення прав позивача до звернення із позовом до суду, зазначав, що дійсно дізнався про порушення свого права у березні 2017 року, однак таке визначення строку є приблизним. Директор підприємства позивача є єдиною службовою особою на підприємстві та із січня 2017 року по теперішній час проживає у м. Луганську, на території якого не має поштового сполучення, тому до з’ясування можливості передавати кореспонденцію у вересні 2017 року позивач не міг звернутися до суду. Наприкінці вересня 2017 року позивач подав аналогічний позов до Луганського окружного адміністративного суду, який 26.02.2018 було залишено без розгляду. Про залишення позову без розгляду позивач дізнався на початку березня 2018 року та терміново звернувся повторно до суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів та не надано доказів того, що про оскаржуване рішення йому стало відомо більш пізніше ніж березень 2017 року.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, з огляду на наступне.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Тобто, у даному випадку норми Податкового кодексу України є спеціальними, а норми Кодексу адміністративного судочинства України – загальними.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, строк на оскарження спірного рішення складає 1095 дня.

Відтак, позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Інші недоліки апеляційної скарги, які, за висновком місцевого суду не усунені позивачем:

- не зазначено код ЄДРПОУ відповідача-1 є занадто формальною підставою;

- номер засобу зв’язку, електронні адреси зазначаються у випадку, якщо вони відомі позивачеві.

Це не є суттєвими недоліками позовної заяви, які унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження, не можуть в подальшому бути перепоною для розгляду справи або виконання судового рішення.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУГІЛЛЯ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ» – задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 812/608/18 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повне судове рішення - 19 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2