Постанова № 74759323, 18.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/6901/14-а Суддя (судді) першої інстанції: Сердинський Володимир Степанович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області з обслуговування міста Бровари та Броварського району, управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2014 Броварським міськрайонним судом Київської області винесено постанову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області з обслуговування міста Бровари та Броварського району, управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області.

В жовтні 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії при виконанні рішення суду від 20.10.2014 у відповідності до ч. 9 ст. 267 КАС України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018 заяву задоволено.

Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області стосовно неналежного виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2014 у справі № 361/6901/14-а, а саме: проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3, виходячи не з фактичного розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження у період з 26 по 29 квітня 1986 року 697 крб. 88 коп. (як зазначено в довідці № 86 від 30.12.2014), а із значно меншої суми.

Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2014 у справі №361/6901/14-а належним чином, а саме: здійснити з 27.02.2014 перерахунок пенсії ОСОБА_3, виходячи із зазначеного в довідні № 86 від 30.12.2014 розміру фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження у період з 26 по 29 квітня 1986 року 697 крб. 88 коп. (697 крб. 88 коп. : 4 х 30 календарних днів) та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.311 КАС України, з огляду на неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.10.2014 Броварським міськрайонним судом Київської області винесено постанову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, якою визнано дії Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області з обслуговування м. Бровари та Броварського району Київської області щодо відмови в січні місяці 2014 року в перерахунку грошового утримання позивача, з урахуванням одноразової винагороди у зв'язку з отриманням гранично допустимої дози іонізуючого випромінювання при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 по 29 квітня 1986 року протиправними; зобов'язано Броварське МВ ГУ МВС України в Київській області з обслуговування м. Бровари та Броварського району Київської області здійснити перерахунок грошового утримання ОСОБА_3, з урахуванням одноразової грошової винагороди у зв'язку з отриманням гранично допустимої дози іонізуючого випромінювання при виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 по 29 квітня 1986 року в розмірі 570 карбованців, та виплатити одноразову грошову винагороду у зв'язку з отриманням гранично допустимої дози іонізуючого випромінювання при виконанні службових обов'язків в розмірі 570 карбованців, надати довідку про грошове утримання в період з 26 по 29 квітня 1986 року з включенням одноразової грошової винагороди у зв'язку з отриманням гранично допустимої дози іонізуючого випромінювання в розмірі 570 карбованців; та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, з урахуванням у складі грошового утримання, з якого обраховувалася пенсія, одноразової грошової винагороди у зв'язку з отриманням гранично допустимої дози іонізуючого випромінювання в розмірі 570 карбованців, починаючи з 27.02.2014 з урахуванням проведених раніше виплат.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 та Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 вказана постанова залишена без змін.

На виконання рішення від 20.10.2014 Броварським міськрайонним судом Київської області 02.08.2017 видано виконавчі листи.

Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011.

У пункті 1 Постанови № 1210 зазначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Підпунктом 4 пункту 3 Постанови №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Відповідно до Ради міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» № 964 рс від 17.05.1986, в тих випадках коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і у зв'язку з чим не допускається для подальшої роботи у зазначених зонах небезпечності, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівникам - 300 крб.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 вказаного Закону передбачено, що основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про заробітну плату»). Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (ч. 3 сі. 2 Закону України «Про заробітну плату»). До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суд першої інстанції вірно вказав, що одноразова винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінювання в розмірі 570 крб. є невід'ємною складовою заробітку за роботу в зоні відчуження, що, зокрема, встановлено постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2014, яка набрала законної сили у встановленому порядку.

Згідно довідки Броварського MB (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області № 86 від 30.12.2014, на підставі якої суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії, фактична заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження у 1986 році, із якої визначається пенсія складає 697 крб. 88 коп. (127,88 крб. заробітна плата + 570 крб. одноразова винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінювання.

Тобто, здійснюючи перерахунок відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2014 у справі № 361/6901 14-а, Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області протиправно обчислило пенсію не з розміру заробітної плати 697 крб. 88 коп. (як зазначено в довідці № 86 від 30.12.2014), а із значно меншої суми, що призвело до обмеження прав та інтересів ОСОБА_3, що виражається у недоотриманні значної частини пенсії щомісячно, з чим погоджується колегія суддів, та вважає заяву ОСОБА_3 від 27.10.2017 обгрунтованою та правомірно задоволеною судом першої інстанції.

Відповідно до ч.9 ст.267 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення), особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 383 КАС України (в редакції на момент розгляду заяви судом першої інстанції), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Стосовно доводів апелянта про пропуск строку звернення із вказаною заявою, то суд першої інстанції вірно зазначив, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №361/6901/14-а, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 02.08.2017 у вказаній справі було закінчено постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.09.2017. З вказаною постановою заявник ОСОБА_3 ознайомився 18.10.2017 в зв'язку з тим, що він перебував на лікуванні в санаторії «ДніпроБескид» в м. Трускавці по путівці з 02.10.2017 по 17.10.2017, що підтверджується відповідними доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України (а.с.182-183,186). Відтак, заявником пропущено зазначений вище строк звернення з поважних причин, який правомірно поновлено судом першої інстанції.

Згідно п. 10 р. VII Перехідних положень КАС України (в редакції на момент розгляду заяви судом першої інстанції), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України (в редакції на момент розгляду заяви судом першої інстанції), за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на вказане, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, розглянувши подану заяву ОСОБА_3 з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, зокрема ст.383 КАС України, приймаючи рішення по суті заяви, помилково вказав форму судового рішення, зазначивши «рішення» замість «ухвала», що на переконання колегії суддів не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, проте може бути підставою для виправлення описки судом першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Між тим, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.06.2018)

Суддя-доповідач Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук