Рішення № 74759316, 14.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5516/17

2/296/535/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.

за участі секретаря Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" за участі третьої особи приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис реєстраційний № 8384 від 26.09.2016, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з нього на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 335 694,84 грн. за кредитним договором, посилаючись на те, що виконавчий напис здійснений з порушенням чинного законодавства по вимогам, які не є безспірними.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач не з'явився, від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги свого довірителя він підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення проти позову, в якому просить проводити розгляд справи за його відсутності і посилається на правомірність спірного виконавчого напису так, як ПАТ КБ «Приватбанк» надало всі необхідні документи, а позивачем не надано жодного належного доказу щодо недотримання вимог законодавства про надіслання боржнику письмової вимоги, про усунення порушень та надання документів які б свідчили про безспірність заборгованості.

Третя особа до суду не з'явилась, надіславши на адресу суду письмові пояснення, в якому зазначила, що при вчиненні спірного виконавчого напису вона діяла виключно відповідно до законодавства України про нотаріат, а при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» 21.03.2008 був укладений кредитний договір № SAMDN03000020536676.

26.09.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис (реєстр. № 8384) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 13 454 долари США 96 центів, що за курсом НБУ станом на 03.08.2016 у гривневому еквіваленті становить 333 994,84 грн., з яких:

- сума заборгованості по кредиту - 4 937,21 доларів США;

- сума заборгованості за відсотками - 7 877,04 доларів США;

- штраф 640,71 доларів США.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат»), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п.2.2 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про усунення порушень виконання зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, п.п.3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05.06.2013 з ОСОБА_1 вже стягнуто суму, яка визначення оспорюваним виконавчим написом (зокрема тіла кредиту). Дане рішення суду ним виконане в повному обсязі, що вбачається із постанови державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ від 22.01.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Проте, якщо дослідувати розрахунок заборгованості, доданий до заяви про вчинення виконавчого напису, сума сплати заборгованості за рішенням суду банком зарахована не була.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений п.п.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Дана позиція викладена в постанові ВСУ від 05.07.2017 у справі 754/9711/14-ц.

Зазначене вказує на відсутність у виконавчому написі сили виконавчого документу, через що виконавчий напис є таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи зазначені порушення, допущенні при винесені виконавчого напису, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому задовольняє позов.

Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис (реєстраційний № 8384) від 26.09.2016, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" грошових коштів у сумі 335 694 (триста тридцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 84 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. П. Сингаївський