Ухвала суду № 74759114, 18.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6650/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засідання Гайданки Г.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_2, про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12018070170000754, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_2, про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12018070170000754, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

З внесеного клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що 10.06.2018 року до чергової частини Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Чоп, вул. Центральна, на перехресті трапилося ДТП між двома автомобілями марки «Опель Вектра» та «Пежо Партнер». Внаслідок вказаної ДТП пасажири автомобіля «Опель Вектра» отримали тілесні ушкодження.

11.06.2018 року слідчим СВ Ужгородського РВП ОСОБА_1 відомості по даному факту внесено до ЄРДР за № 12018070170000754 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Слідчий зазначає, що в ході проведеного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобілі марки «PEUGEOT PARTNER CП4С», р.н.з. АО 3780 АН, білого кольору, під керуванням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, та автомобіль марки «Опель Вектра», р.н.з. Словаччини МІ 614 ЕС, темно-синього кольору, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, були вилучені та поміщені на спеціальний майданчик Ужгородського РВП за адресою: с. Оноківці, вул. Головна, 55.

Вищевказані транспортні засоби мають значення речових доказів та 11.06.2018 року були визнані як речові докази у даному кримінальному провадженні, у зв’язку з цим, за твердженням слідчого необхідно накласти арешт на вказані речові докази.

З посиланням на викладене та з метою з’ясування всіх обставин слідчий просить накласти арешт на виявлені та вилучені речі, а саме: автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER CП4С», р.н.з. АО 3780 АН, білого кольору; автомобіль марки «Опель Вектра», р.н.з. Словаччини МІ 614 ЕС, темно-синього кольору.

Слідчий у судове засідання не з’явився, при цьому подав через канцелярію суду рапорт від 18.06.2018 року, в якому просить розглянути клопотання про накладення арешту на транспортні засоби у кримінальному провадженні № 12018070170000754 без його участі у зв’язку з службовою необхідністю, зазначивши, що клопотання підтримує в повному обсязі.

Володільці майна – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд клопотання, що підтверджуються рапортами слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, однак їх неприбуття у судове засідання у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з витягом з кримінального провадження за № 12018070170000754 органом досудового розслідування – Ужгородським районним відділенням Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатської області розпочато досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту внесеного клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на виявлені та вилучені 11.06.2018 року транспортні засоби, однак, до клопотання не долучено відповідного протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, згідно з яким були вилучені автомобілі марок «PEUGEOT PARTNER» то «OPEL VECTRA», на які слідчий просить накласти арешт.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не навів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Також, слідчий суддя зазначає, що до клопотання про арешт майна додані копії документів, які належним чином не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.

Разом з тим, стороною кримінального провадження не доведено існування ризиків, визначених у абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні, а матеріали клопотання не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого сторона кримінального провадження звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на майно є немотивованими та недоведеними.

З урахуванням вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні внесеного клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12018070170000754, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_5