Постанова № 74758639, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/466/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Губської Л.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Коноваленко Є.Л.

представника відповідача Норенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індивідуал" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Індивідуал" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління державної казначейської служби у місті Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання протиправним та скасування наказу в частині, стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Індивідуал" звернулося до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління державної казначейської служби у місті Києві (третя особа 1), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (третя особа 2, КП "Київреклама") про: визнання протиправним та скасування наказу від 18.08.2016 №276 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 76, 119, 127, 131, 140, 146 додатку до наказу, стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок неправомірних дій (прийняття оскаржуваного наказу) у розмірі 343 252,80 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2016 №276 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині демонтажу рекламних засобів, розміщених Приватним підприємством "Індивідуал" (пункти 76, 119, 127, 131, 140, 146 додатку до наказу).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині, та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що він зазнав матеріальної шкоди у зв'язку з прийняттям неправомірного рішення, а відтак зазначена шкода підлягає відшкодуванню.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати в частині, а позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Представники третіх осіб до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2016 № 276 «Про демонтаж рекламних засобів» відповідно до пунктів 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, наказано виконуючому обов'язки КП «Київреклама», зокрема, забезпечити демонтаж рекламних засобів у кількості 146 одиниць, згідно з додатком до цього наказу.

У додатку до вказаного наказу за порядковими номерами 76, 119, 127, 131, 140, 146 зазначено рекламні засоби, розміщені ПП «Індивідуал», за наступними адресами: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 44; м. Київ, проспект Перемоги, 53; м. Київ, проспект Перемоги, 32; м. Київ, вул. В. Гетьмана/Польова, 47; м. Київ, вул. Глибочицька, 44; м. Київ, проспект Г. Сталінграда, 12-Г, на підставі підпунктів "б", "в" пункту 17.2 Порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу про демонтаж рекламних засобів, розміщених ПП «Індивідуал» не відповідають нормам Порядку №37/6253, а відтак визнав протиправним та скасував означений наказ від 18.08.2016 №276 в частині демонтажу рекламних засобів, розміщених ПП «Індивідуал». У вказаній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

В той же час, суд першої інстанції частково задовольняючи позов, відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок неправомірних дій (прийняття оскаржуваного наказу) у розмірі 343 252,80 грн., які були зумовлені демонтажем рекламних засобів. Стосовно зазначених вимог апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 17.4 розділу ІІ Порядку №37/6253, у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ІІ Порядку №37/6253 якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама", здійснюється демонтаж РЗ.

Пунктами 17.6 та 17.7 розділу ІІ Порядку №37/6253 встановлено, що у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 18.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені посадові особи дозвільного органу та/або КП "Київреклама" (у межах повноважень) звертаються до розповсюджувача реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін.

Як вказано самим позивачем, він самостійно здійснив демонтаж зазначених рекламних засобів з метою недопущення пошкодження зазначеного майна КП «Київреклама», яке повинно було провести вказані дії згідно оскаржуваного наказу від 18.08.2016 №276, яким наказано КП «Київреклама» забезпечити демонтаж рекламних засобів, належних, зокрема позивачу.

Відтак, вказані рекламні засоби у будь-якому випадку підлягали демонтажу силами КП «Київреклама», а проведення таких дій позивачем з власної ініціативи не має наслідком набуття останнім права на відшкодування понесених витрат. Колегія суддів зазначає також, що оскаржуваним наказом від 18.08.2016 №276, який частково визнаний неправомірним судом першої інстанції, не було зобов'язано Приватне підприємство "Індивідуал" вчиняти дії стосовно демонтажу.

Крім того, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, який вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відшкодування збитків, завданих внаслідок прийняття оскаржуваного наказу у розмірі 343 252,80 грн., оскільки у межах спірних правовідносин позивач не оскаржує дії відповідача або іншого органу щодо демонтажу рекламних засобів, а наведені ним розрахунки базуються на припущеннях та не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73 - 76 КАС України.

В контексті наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції в тому, що позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються вимоги про стягнення збитків, а тому, виходячи з системного тлумачення вимог закону та меж заявлених вимог апеляційної скарги, такі вимоги не підлягають задоволенню.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Між тим, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Індивідуал» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.06.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя І.О. Лічевецький

Суддя Л.В. Губська