Рішення № 74758211, 03.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3253/14 Справа № 179/2230/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

03 квітня 2014 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 рік квітень 03 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Гасановій С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 13 жовтня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії – Магдалинівське відділення № 2997, після зміни назви та реорганізації, згідно наказу № 103 від 20.04.2011 року, – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», укладено кредитний договір № 433 про надання кредиту у сумі 35 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних, терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 12 жовтня 2004 року, але відповідно до пункту 8.1 – до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов’язань.

Крім того, в забезпечення виконання позичальницею зобов’язань, в той же день 13 жовтня 2003 року, між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 433/1, відповідно до умов якого ОСОБА_3 взяла на себе прямі зобов’язання відповідати перед банком по зобов’язаннях боржника по кредитному договору у солідарному порядку в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржницею своїх зобов’язань за договором.

Однак, у зв’язку з тим, що отримавши кредит відповідачка ОСОБА_2 свій обов’язок по його своєчасному поверненню не виконує, і на вимогу банку від 28 серпня 2013 року разом зі своїм поручителем щодо повернення виниклої заборгованості за кредитним договором не реагує, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» вимушено було звернутись з даним позовом до суду в якому просила стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку виниклу станом на 31 жовтня 2013 заборгованість за кредитним договором у розмірі 108 516 гривень 70 копійок, де 34 250 гривень – прострочена заборгованість по кредиту ; 43 535 гривень 12 копійок – прострочена заборгованість по відсоткам ; 27 150 гривень 38 копійок – заборгованість по пені нарахованій по кредиту та відсоткам ; 1 307 гривень 73 копійки – 3% річних за несвоєчасну сплату процентів ; 1 027 гривень 50 копійок – 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу ; 697 гривень 35 копійок – втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів та 548 гривень 62 копійки – втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» стягнуто у солідарному порядку 108 516 гривень 70 копійок, а разом з понесеними витратами по справі у розмірі 1 085 гривень 17 копійок, всього 109 601 гривню 87 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на сплив строків позовної давності, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з послідуючим ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» щодо стягнення з відповідачів, виниклої станом на 31 жовтня 2013 року заборгованості за кредитним договором у розмірі 108 516 гривень 70 копійок у солідарному порядку, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором не погашена, зобов’язання по поверненню кредиту та інших платежів не виконано, строк дії кредитного договору не закінчився, його не розірвано та не змінено і вимога щодо необхідності погашення заборгованості відповідачам надіслана 28.08.2013 року.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово, без належного з’ясування дійсних обставин та зібраних доказів по справі, з матеріалів якої вбачається, що 13 жовтня 2003 року між сторонами дійсно укладений кредитний договір № 433, відповідно до пункту 1.2 якого кредит відповідачці ОСОБА_2 був наданий на 12 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 12 жовтня 2004 року, тобто в зазначеному між сторонами договорі встановлений строк (термін) його виконання, і він підлягав виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, а також на те, що відповідно до положень статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності по укладеному між сторонами договору співпав з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, а Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» до суду звернулося лише у листопаді 2013 року, в той час коли згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлена ще й спеціальна позовна давність в один рік відносно неустойки, і що судом першої інстанції належним чином не було прийнято до уваги при вирішенні спору по суті, зазначене рішення суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з послідуючим ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку.

Що стосується посилань Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі територіального відокремленого безбалансового відділення 1 типу № 10003/0293 філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» на звернення банку до органів прокуратури у жовтні 2008 року та грудні 2012 року щодо результатів розслідування кримінальної справи відносно посадових осіб філії Магдалинівського відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, то вони, на думку судової колегії, не можуть бути підставою для поновлення строку позовної давності, оскільки ніяким чином не заважали банку своєчасно звернутися до суду.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, а також положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», за яким суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредиту кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1, 3 ст. 309, ст.ст. 313 – 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року – скасувати.

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: