Постанова № 74758099, 07.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2018 рокусправа № 804/7711/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Спецрембуд» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, суддя 1 інстанції Жукова Є. О., повний текст судового рішення складено 22.12.2017 року

по справі за позовом приватного підприємства «Спецрембуд» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною постанову про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Спецрембуд» звернулося з позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною постанову № 309/4.2-7/860 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженим посадовим особам на ПП «Спецрембуд» у розмірі 192 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевірка була проведена поверхнево, висновки, які були зроблені за її результатом хибні, накладений штраф є незаконним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що між ОСОБА_1 та ПП «Спецрембуд» було укладено цивільно-правовий договір № 1/06 від 01 червня 2017 року, а між ОСОБА_2 та ПП «Спецрембуд» - цивільно-правовий договір № 5/03 від 01 березня 2017 року, за умовами яких виконавець зобов’язується надати замовнику послуги в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити дані послуги. Згідно підпункту 1.2 зазначених договорів виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг, у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. У випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг. Підпунктом 4.1 угод сторони погодили, що вартість робіт по цивільно-правовому договору складає 4 000,00 грн.

ОСОБА_1 використовував орендоване у ПП «Спецрембуд» обладнання для виконання цивільно-правової угоди, що не суперечить вимогам цивільного законодавства. Таблички біля токарних верстатів із зазначенням імені особи не підтверджують факту наявності робочого місця такої особи на підприємстві, а лише вказують на те, що особі, яка зазначена на табличці, надано право використовувати дане обладнання. Факт надання послуг за цивільно-правовою угодою та фактичне виконання зобов’язань виконавця ОСОБА_1 підтверджується актами прийому виконаних робіт, що відповідає вимогам цивільного законодавства.

ОСОБА_2 на момент проведення перевірки на підприємстві не працював, а прийшов для працевлаштування.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягають на її задоволенні.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, доводи представників сторін, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.10.2017р. по 27.10.2017р. на підставі наказу від 19.10.2017р. № 337-1, направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2017 № 277/4.2-7 за зверненням гр. ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, Криворізької місцевої прокуратури № 2 щодо не оформлення з ним трудових відносин та використання праці неоформлених працівників Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка ПП «Спецрембуд» щодо додержання законодавства про працю.

За результатами перевірки складено акт №309/4.2-7 від 27.10.2017р., яким встановлено наступне.

ОСОБА_3 було прийнято 03 лютого 2017 року на посаду електрогазозварника 6 розряду згідно наказу 2-к від 03 лютого 2017р. Згідно наказу № 11-к від 19 вересня 2017р. про звільнення ОСОБА_3 було звільнено з ПП «Спецрембуд» за власним бажанням. Згідно Журналу руху трудових книжок ПП «Спецрембуд» ОСОБА_3 отримав свою трудову книжку в день звільнення, а саме 19.09.2017р. Відповідно до вимог ч.1 ст.116 Кодексу Законів про працю України (далі при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Разом з тим, остаточний розрахунок з ОСОБА_3 проведено 20 вересня 2017р., що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.09.2017р.

Також, під час перевірки встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП «Спецрембуд» було укладено цивільно-правовий договір № 1/06 від 01 червня 2017р.

При цьому даний цивільно-правовий договір має ознаки трудового договору, а відносини, що склались з його виконання трудові, про що свідчать порядок оформлення договору та порядок його виконання.

Так за даним договором ОСОБА_1 названий в подальшому «Виконавець», з однієї сторони і ПП «Спецрембуд», в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, назване в подальшому «Замовник», з іншої сторони, разом названі «Сторони», уклали даний договір про наступне: виконавець зобов'язується виконати роботу замовнику в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу.

Разом з тим за даним договором не вказані конкретні обсяги роботи, що підлягають вимірюванню у конкретних фізичних величинах, які необхідно виконати виконавцю, що є обов'язковою умовою цивільно-правового договору.

Натомість відповідно до пунку 2.1 цивільно-правового договору № 1/06 від 01 червня 2017, обов'язки ОСОБА_1: «Виконати токарні роботи згідно планів виробництва».

Під час інспекційного відвідування ПП «Спецрембуд» ОСОБА_1 було виявлено при виконанні робіт за токарним верстатом 1к62. На даному верстаті вивішена табличка із зазначенням відповідального за утримання у справному стані та за його безпечну експлуатацію в.о. майстра ОСОБА_5 та список працівників хто має право виконувати роботу на верстаті, серед них зазначено прізвище працівника ОСОБА_1 з визначенням його посади (професії) - токар.

Аналогічна табличка вивішена біля іншого токарного верстата ДИП300 де зазаначено відповідального за утримання у справному стані та за його безпечну експлуатацію в.о. майстра ОСОБА_6та список працівників хто має право виконувати роботу на верстаті, серед них зазначено прізвище працівника ОСОБА_1 з визначенням його посади (професії) - токар.

Отже ОСОБА_1 фактично було визначено його робоче місце, що є ознакою його трудових відносин на ПП «Спецрембуд».

У штатному розкладі ПП «Спецрембуд» від 11.08.2017 року передбачено посаду (професію) токар у кількості 4 посади, однак між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 укладено цивільно-правового договору, але не працевлаштовано на посаду токаря, хоча така необхідність на підприємстві існувала.

За викладених обставин відповідач, за результатами перевірки дійшов висновку, що фактично за договором цивільно-правового характеру № 1/06 від 01 червня 2017р. ОСОБА_1 систематично виконував роботу, обумовлену угодою, в межах виробничого циклу підприємства.

Для даного договору характерними є ознаки трудового договору: праця за таким договором є юридично несамостійною, а здійснюється в межах діяльності підприємства, це підтверджується обов'язками ОСОБА_1 - виконати токарні роботи згідно планів виробництва; виконання роботи не потребувало від ОСОБА_1 власних засобів виробництва, ПП «Спецрембуд» забезпечувалися умови праці, необхідні для виконання робіт (надання необхідного інвентарю тощо); відсутність ознак ризику; виконання робіт здійснювалося під керівництвом та відповідно до поставлених адміністрації ПП «Спецрембуд».

Також в ході перевірки встановлено, що між ОСОБА_2 та ПП «Спецрембуд» було укладено цивільно-правовий договір № 5/03 від 01 березня 2017.

Хоча відповідно до відповідей наданих ОСОБА_2 головному державному інспектору Іванову Костянтину Володимировичу Приймак А.О. працює сторожем на ПП «Спецрембуд» лише один день і приступив до виконання своїх посадових обов'язків 26.10.2017року, (відповіді ОСОБА_2 на відео №20171026_153418 записані на диск який є невід'ємною частиною цього акту).

Таким чином свідчення ОСОБА_2 суперечать із цивільно-правовим договором №5/03 укладеним між ним та ПП «Спецрембуд» від 01 березня 2017 року і свідчать про приховування його трудових відносин на ПП «Спецрембуд», про роботу без оформлення трудового договору.

Крім того цивільно-правовий договір №5/03 від 01 березня 2017 року має ознаки трудового договору, а відносини, що склались з його виконання трудові про, що свідчать порядок оформлення договору та порядок його виконання.

Так за даним договором ОСОБА_2 названий в подальшому «Виконавець», з однієї сторони і ПП «Спецрембуд», в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, назване в подальшому «Замовник», з іншої сторони, разом названі «Сторони», уклали даний договір про наступне: «виконавець зобов'язується виконати роботу замовнику в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу».

При цьому, за вищевказаним договором не вказані конкретні обсяги роботи, що підлягають вимірюванню у конкретних фізичних величинах які необхідно виконати виконавцю, що є обов'язковою умовою цивільно-правового договору.

Натомість відповідно до п. 2.1 цивільно-правового договору № 5/03 від 01 березня 2017 року, обов'язки ОСОБА_2: «виконати роботи по охороні об'єкта, а саме перевіряти цілісність об'єкта, що охороняється (наявність замків та інших запірних пристроїв, наявність пломб, справності сигналізації, телефонів, освітлення) а також утримання території що охороняється в належному стані».

Слід зазначити, що виконання певних робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами може здійснюватися тільки суб'єктами господарської діяльності на підставі відповідної ліцензії (відповідно до пункту 30 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» охоронна діяльність підлягає ліцензуванню), на відміну від виконання обов'язків охоронця на підставі трудового договору. Оскільки з матеріалів інспекційного відвідування не вбачається наявність у ОСОБА_2 відповідних ліцензій на здійснення охоронної діяльності, даний факт є підставою для висновку про наявність між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_2 трудових відносин.

Також з огляду на предмет укладеного договору (робота по охороні об'єкта) та поняття договору підряду, слід оцінити його критично в частині можливості передати результат виконаної роботи замовникові при виконанні робіт.

Таким чином предметом укладених договорів ПП «Спецрембуд» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є процес праці, а не її кінцевий результат. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 систематично виконували певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги).

Праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства.

Враховуючи обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування, відповідач дійшов до висновку про те, що правовідносини між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (сторонами цивільно-правових договорів) носять ознаки притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому дії ПП «Спецрембуд» щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правових договорів шляхом їх укладення порушують вимоги ст. 24 КЗпП України та перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.

На підставі ОСОБА_2 та у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. № 509 Головним управлінням винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2017 № 309/4.2-7/860.

Вказаною постановою відповідно до пп. 54 п. 4 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 96 на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф на Позивача розмірі 192 000,00 гривень.

Частиною 1 статті 259 КЗпП встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатом проведеної перевірки встановлено порушення статті 24 КЗпП, а саме не оформлення між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідних трудових договорів, зокрема ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надавали послуги та виконували роботи за цивільно-правовими угодами, які містять ознаки трудового договору, таким чином трудові відносини з ним належним чином не оформлені.

У відповідності до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Отже, предметом трудового договору є праця робітника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

За приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір № 1/06 від 01.06.2017 року, предметом якого було виконання робіт в обсязі і на умовах, передбачених даним договором. Факт виконання робіт з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому виконаної роботи.(а. с. 111-112)

Цивільно-правовий договіри підписаний зі сторони замовника директором ПП «Спецрембуд» ОСОБА_4, за сторони виконавця - ОСОБА_1

Додатком до договору ЦПД № 1/06 від 01.06.2017 року встановлено, що замовник зобов’язується прийняти належним чином виконану роботу і оплатити її згідно з умовами цієї додаткової угоди. Прийом виконаної роброти здійснюється комісією зі сторони замовника шляхом підписання акту виконаних робіт. У випадку виявлених недоліків акт прийому виконаних робіт не може бути підписаний сторонами, про що складається відповідний акт. Виконавець зобов’язується усунути виявлені недоліки за власні кошти та власними силами. (а. с. 110)

Згідно акту передачі матеріалів до цивільно-правового договору № 1/06 замовник (ПП «Спецрембуд» надає, а виконавець ( ОСОБА_1 Ф.) приймає наступні матеріали для виготовлення деталей: круг 60 мм довжиною 1.5 м; бронза 80 мм довжина 200 мм; лист 40х400 мм. (а. с. 109)

Додатком до договору ЦПД № 1/06 від 24.07.2017 року визначено, що в з’язку з технічною неможливістю виконання робіт визначених додатком до договору від 01.06.2017 року у визначений строк, встановити термін виконання робіт до 07.11.2017 року. (а. с. 108)

За результатом виконання цивільно-правового договору складено акти приймання робіт від 24.07.2017 року, 07.09.2017 року, 23.10.2017 року, відповідно до яких, акт прийому виконаних робіт не може бути підписаний до моменту усунення недоліків. Виконавець зобов’язується усунути недоліки, які були виявлені за власні кошти. Акти підписані ОСОБА_1 як виконавцем, та директором ПП «Спецрембуд» ОСОБА_4 (а. с. 104, 105, 107)

Актом прийому виконаних робіт до цивільно-правового договору № 1/06 від 08.11.2017 року враховуючи обсяг наданих послуг (роботи) , узгоджена сторонами винагорода виконавця склала 4000,00 грн.

Жодних відомостей щодо непогодження з укладення цивільно-правового договору ОСОБА_1 не було зазначено, тобто вказаний договір укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

Крім того, за приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних, передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність будь-якого правочину, укладеного між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 у акті перевірки не зафіксовано, що підтверджує цивільно-правовий характер правовідносин між позивачем та ОСОБА_1

За викладених обставин, правовідносини між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_1 є цивільно-правовими, не можуть бути врегульовані Кодексом законів про працю України, отже, висновки головного державного інспектора, викладені в акті перевірки щодо наявності заміни трудових правовідносин цивільно-правовими спростовані вимогами чинного цивільного і трудового законодавства, та матеріалами справи.

Щодо цивільно-правового договору між ПП «Спецрембуд» та ОСОБА_2, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 не працював жодного дня на підприємстві.

Вказані обставини підтверджується поясненнями ОСОБА_2, в яких зазначено, що на підприємстві він не працює, а прийшов для оформлення працевлаштування. Він ознайомлювався з робочим місцем та посадовими інструкціями, однак будь-яких трудових обов’язків не виконував.

Крім того, відсутні докази оплати праці ОСОБА_2

Вказані обставини відповідачем не спростовані, тому колегія суддів вважає, що висновки головного державного інспектора щодо наявності заміни трудових правовідносин цивільно-правовими між ПП «Спецркембуд» та ОСОБА_2 передчасні, оскільки між сторонами ще не виникло ні трудових, ні цивільно-правових правовідносин.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності у державного інспектора Держпраці повноважень на власний розсуд тлумачити умови цивільно-правових договорів, визнавати їх укладення недійсними та надавати їм статусу трудових.

Прийнята на підставі акту перевірки постанова винесена Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.11.2017р. № 309/4.2-7/860 про накладення штрафу на Приватне підприємство «Спецрембуд» у розмірі 192 000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги визначені позивачем предмет спору, обсяг задоволених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що підлягають компенсації судові витрати, понесені відповідачем, у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення№ 854 від 20.11.2017 року, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2880,00 грн. (а. с. 3)

За подання апеляційної скарги ПП «Спецрембуд» сплатило 4320,00 грн. – платіжне доручення № 938 від 23.02.2018 року. (а. с. 165)

Відповідно до наведеної вище норми частини 1 статті 139 КАС України сума сплаченого судового збору у розмірі 7200,00 грн. підлягає стягненню на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Спецрембуд» – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов приватного підприємства «Спецрембуд» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 309/4.2-7/860від 15 листопада 2017 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженим посадовим особам на ПП «Спецрембуд» у розмірі 192 000,00 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства «Спецрембуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області сплачений судовий збір у розмірі 7200,00 грн. (2880 грн. – за подання адміністративного позову, 4320 грн. – за подання апеляційної скарги)

Постанова набирає законної сили з 07.06.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14.06.2018.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров