Постанова № 74757893, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3546/18 Справа № 204/1445/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М, ОСОБА_2

при секретарі - Лященко С.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач в своїй заяві не зазначив підстави обрання ним видів забезпечення позову, об»єкти нерухомого майна, на які просить накласти арешт, не обґрунтував причини застосування заходів по забезпеченню позову та не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі, поданій 20 березня 2018 року, ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду щодо неможливості вжиття заходів забезпечення позову, внаслідок відсутності та недоведеності наявності спору між сторонами, носить формальний характер, оскільки провадження по даній справі ще не відкрито, є передчасним та не відповідає чинному процесуальному закону, оскільки заява про забезпечення позову подавалася до суду одночасно із пред’явленням позову.

03 травня 2018 року до апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_5 на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями ст. ст. 149 – 153 ЦПК України передбачені підстави, види та порядок забезпечення позову. Так, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд з’ясовує обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися майном може призвести до незворотніх наслідків.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить відшкодувати завдані збитки внаслідок знищення нерухомого майна, належного йому на праві власності, стягнувши з відповідача на свою користь 3 016 273, 86 грн.

Звертаючись з заявою до суду про забезпечення позову позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, не зазначивши при цьому конкретне майно, на яке потрібно накласти арешт та вартість майна, стосовно якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову.

Зазначена обставина унеможливлює вирішення питання щодо співмірності таких видів забезпечення позову, як накладання арешту на нерухоме майно відповідача із заявленими позивачем позовними вимогами.

Забезпечення позову шляхом заборони використовувати земельну ділянку, як і звільнення земельної ділянки (право на яку не оспорюється у даній справі), є безпідставним та неспівмірним із заявленими позовними вимогами та не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, адже рішення суду пов’язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов’язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.

За таких обставин, правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Посилання скаржника про порушення норм процесуального необгрунтовані, оскільки питання щодо забезпечення позову розглянуто та вирішено судом відповідно до вимог ст.ст.151,152,153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_6

ОСОБА_2