Вирок № 74757876, 19.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/16/18 Номер провадження 11-кп/775/563/2018

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Стародуба О.Г.

суддів Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.

при секретарі Самойленко Г.В.

за участю прокурора Медінцевої Н.А.

захисника Прокопцева С.В.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті кримінальне провадження № 12014050510002567 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2018 року, яким,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Слов’янськ, не судимий в силу ст.. 89 КК України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з випробуванням 3 роки;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець м. Слов’янськ, не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням 3 роки.

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку, в середині липня 2014 року у невстановленої під час досудового розслідування особи виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме контактного дроту МФ-85, що є частиною підвіски тролейбусної лінії, який знаходиться на балансі КП «Слов'янське тролейбусне управління» Слов'янської міської ради. Про це вона повідомила ОСОБА_2, ОСОБА_3, та особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, які дали згоду на спільне скоєння крадіжки.

Реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з середині липня 2014 року по 09 вересня 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, скоїли ряд крадіжок на території м. Слов'янська контактного дроту МФ-85, що є частиною підвіски тролейбусної лінії, який знаходиться на балансі КП «Слов'янське тролейбусне управління» Слов'янської міської ради.

Умисними протиправними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та невстановленої в ході досудового розслідування особи КП «Слов'янського тролейбусного управління» Слов'янської міської ради була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 167028,00 гривень.

Крім того, 21 березня 2015 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2016 року засуджені за вчинення даного кримінального правопорушення, знаходилися поблизу «Квіткового ринку», розташованого по вул. Лозановича в м. Слов'янську Донецької області, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_7 , заподіявши потерпілому шкоду на суму 24580 грн.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинувачених внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України та призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, на підстав ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення крадіжки 09.09.2014 р. спільно з ОСОБА_8

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, доводи обвинувачених та захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Втім, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції безпідставно зазначив у мотивувальній частині як доведену обставину, що вони вчинили 09.09.2014 року крадіжку контактного дроту МФ-85, яка є частиною підвіски тролейбусної лінії, разом з ОСОБА_8 визнавши також вину останнього у її скоєнні за попередньою змовою групою осіб.

Проте, стосовно ОСОБА_8 обвинувальний акт не складався та до суду не направлявся, судовим рішенням його винуватість не встановлена. Так як 26.12.2017 року матеріали досудового розслідування стосовно нього виділені в окреме провадження та його оголошено у розшук.

Тому, посилання суду на вчинення крадіжки спільно з ОСОБА_8 слід виключити з вироку, вказавши, що крадіжка вчинена разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначивши покарання зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції не надав належної оцінки ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставинам вчинених злочинів та особі обвинувачених.

Так, судом належним чином не враховано того факту, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 скоїли злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, який на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, складається з 7 епізодів, також суд не врахував розмір заподіяної шкоди.

Судом належним чином не враховано, що ОСОБА_2 також скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України, який на підставі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Також судом залишено поза увагою, що після незаконного заволодіння транспортним засобом винні особи його розібрали на деталі, які в цілях збагачення вони поділили між собою, отже зазначений злочин є корисливим.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 із застосуванням ст.75 КК України, не відповідає тяжкості скоєних злочинів і особам обвинувачених та не буде сприяти їх виправленню й попередженню скоєння нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, колегія суддів бере до уваги вимоги ст.ст. 50, 65 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєного злочину, який на підставі ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, має постійне місце роботи, офіційно працевлаштований.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з його ізоляцією від суспільства.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, колегія суддів бере до уваги вимоги ст.ст. 50, 65 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєних злочинів, які на підставі ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, має постійне місце роботи, офіційно працевлаштований.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе лише з їх ізоляцією від суспільства.

З обліком викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

У мотивувальній частині вироку вказати, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 09.09.2014 року вчинили крадіжку контактного дроту МФ-85 разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обчислювати з моменту їх затримання.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді