Постанова № 74757572, 14.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2018 рокусправа № 808/8235/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Круговий О.О. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного правління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (головуючий суддя: Семененко М.О) по адміністративній справі № 808/8235/15

за адміністративним позовом ОСОБА_1 особи – підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області , правонаступником якої є Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного правління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 особа – підприємець ОСОБА_2М (далі – ФОП ОСОБА_2М) 30.11.2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі – ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області), правонаступником якої є Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного правління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 29.04.2015 року податкове повідомлення – рішення №0000231701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати за основним платежем в розмірі 52 735,02 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39 853,78 грн.;

податкове повідомлення – рішення №0000241701, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 74 321,60 грн. за приписами п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року (далі – Указ Президента №436/95).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року позовні вимоги задоволено, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 2 503,66 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірними висновками суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень податкового законодавства, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень №0000231701, №0000241701 від 29.04.2015 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 28.03.2000 року зареєстрований як фізична особа – підприємець, основними видами діяльності якого є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.32 Надання послуг таксі; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

В період з 03.03.2015 року по 24.03.2015 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №71/1701/НОМЕР_1 від 31.03.2015 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи:п.177.10 ст.177 ПК України, порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №1025 від 24.12.2010 року (у 2013 році) та затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 року;

п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України №1020 від 24.12.2010 року та п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року, а саме ФОП ОСОБА_2 в звітах за формою 1 ДФ за І кв., ІІ кв., ІІІ кв., IV кв. 2013 року, та І кв., ІІ кв., ІІІ кв., IV кв. 2014 року не відображено нарахування та виплату доходу, та податку на доходи фізичних осіб за ознакою 118 «Кошти на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені» по найманим працівникам (водіям): ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16;

пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп.170.9.1, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, в наслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 52 735,02 грн.;

п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення №637) в частині: перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 297 286,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 29.04.2015 року винесено податкове повідомлення – рішення №0000231701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доход фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати за основним платежем в розмірі 52 735,02 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39 853,78 грн.;

та податкове повідомлення – рішення №0000241701, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 74 321,60 грн. за приписами п.1 Указу Президента №436/95.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями – рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення – рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення, після чого позивач звернувся до суду з вимогами щодо їх скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44, пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп.170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що в межах здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 надавались грошові кошти на витрати, пов’язані з відрядженням водіям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Відповідно до пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку, зокрема завершує таке відрядження.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Наявними в матеріалах справи звітами, а також прибутковими касовими ордерами підтверджується повернення не використаних наданих на відрядження коштів водіями у 2013 та 2014 роках, а саме: ОСОБА_3 (т.1 а.с.65-113), ОСОБА_4 (т.1 а.с.114-126, т.3 а.с.2-46), ОСОБА_5 (т.1 а.с.127-143), ОСОБА_6 (т.1 а.с.144-187, т.3 а.с.47-67), ОСОБА_7 (т.1 а.с.189-233, т.2 а.с.1-24, т.3 а.с.68-100), ОСОБА_8 (т.2 а.с.25-65, т.3 а.с.101-105), ОСОБА_9 (т.2 а.с.66-118, т.3 а.с.106-158), ОСОБА_10 (т.2 а.с.119-187, т.3 а.с.159-203), ОСОБА_11 (т.2 а.с.188-192, т.3 а.с.204-252), ОСОБА_12 (т.4 а.с.1-51), ОСОБА_13 (т.2 а.с.193-245, т.4 а.с.52- 87), ОСОБА_14 (т.4 а.с.88-108), ОСОБА_15 (т.4 а.с.109-113), ОСОБА_16 (т.4 а.с.114-154), зауважень щодо змісту яких відповідачем не зазначається.

Викладене свідчить, що позивачем документально підтверджено, що залишки невикористаних підзвітних коштів, які видавались протягом 2013-2014 років на відрядження вищезазначених водіїв, були ними повернуті, в зв’язку з чим підстав для врахування цих коштів у складі загального доходу найманих працівників відсутні.

Також з наявних в матеріалах справи Книг обліку доходів та витрат позивача за 2013 та 2014 роки вбачається віднесення до графи 4 реквізитів звітів про використання грошових коштів, наданих на відрядження, та до графи 6 сум фактично понесених витрат, за виключенням суми повернених коштів (т. 5 а.с.19-78).

Враховуючи викладені обставини суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо збільшення позивачу суму грошового зобов’язання з податку на доход фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати за основним платежем в розмірі 52 735,02 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39 853,78 грн. відповідно до винесеного податкового повідомлення – рішення №0000231701 від 29.04.2015 року.

Щодо податкового повідомлення – рішення №0000241701 від 29.04.2015 року, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 74 321,60 грн. за порушення приписів п.2.11 Положення №637, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2.11 даного Положення встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується факт відсутності порушення вищезазначеними водіями позивача строку звітування відносно отриманих ними грошових коштів на відрядження, відповідачем належними доказами в розумінні ст. 73 КАС України та на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) зворотнє не доведено.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення – рішення №0000241701 від 29.04.2015 року та наявність підстав для його скасування.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції винесено постанову з додержанням норм матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного правління Державної фіскальної служби у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року по адміністративній справі № 808/8235/15 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18 червня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай