Ухвала суду № 74757085, 29.05.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1502/18

Провадження № 2/206/664/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про стягнення індексу інфляції за час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, упущеної вигоди та моральної шкоди, -

ВСТАНВОВИВ:

У провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про стягнення індексу інфляції за час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, упущеної вимоги та моральної шкоди.

На адресу суду надійшло клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"про закриття провадження у даній цивільній справі. В обґрунтування клопотання, було зазначено, що оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Позивач та його представник заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання про закриття провадження, заслухавши позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що клопотання про закриття провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач просив стягнути на його користь кошти, передбачені ст. 625 ЦК України (сплата індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми), ст. ст. 22, 611 ЦК України (відшкодування збитків, зокрема упущеної вигоди) та моральну шкоду з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як з відповідальної особи за порушення Уповноваженої особи фонду, яке полягало у відмові такої особи внести вимоги позивача до переліку вкладників, які мали право на відшкодування.

Вирішуючи дане клопотання суд виходив з такого.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Натомість Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон України) установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 цього Закону).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Водночас у розумінні Закону України неплатоспроможним є банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом № 2121-III. Ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства (пункти 6 і 8 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

За змістом частин першої, другої статті 36 Закону України з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України, дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на предметну юрисдикцію та характер правовідносин у даній справі, наведені в клопотанні доводи Уповноваженої Фонду про непідвідомчість цього спору цивільному суду суд відхиляє як необґрунтовані, натомість вважає, що правовідносини, що склались між сторонами, за своїм характером належать до цивільно-правових, й Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступає в справі як сторона цивільно-правового спору, не здійснюючи при цьому владних повноважень, а тому у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260-261, 263, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у цивільній справі.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 01.06.2018.

Суддя К.С. Маштак