Ухвала суду № 74757080, 14.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

14 червня 2018 року м. Київ № 826/6413/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Координаційного центру з надання правової допомоги

до

третя особа

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування рішення.

Поряд з цим, позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви вказано, що про порушення прав та законних інтересів позивачу стало відомо після ознайомлення, з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 у справі № 904/151/18 та ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2018 у справі № 922/59/18, тобто Координаційним центром з надання правової допомоги не пропущено шестимісячного строку для звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/6413/18; судом залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; ухвалено призначити до розгляду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в підготовче засідання на 14.06.2018.

У судовому засіданні 14.06.2018 суд поставив на обговорення питання щодо поновлення строків на звернення до суду.

Представник позивача підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, приймаючи до уваги, що про порушення своїх прав позивач дізнався з 26.02.2018, тобто з моменту набуття останнім статусу учасника справи згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 у справі № 904/151/18 та ухвали Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 по справі № 922/59/18, наслідком чого у позивача виникла можливість ознайомитися з матеріалами відповідних справ та, після реалізації такого, на сформований останнім запит від 26.03.2018 № 0569-34-18/5, отримано оскаржуване по справі № 826/6413/18 рішення, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає вказану заяву обґрунтованою, а прочини пропущення строку поважними, відтак заява є такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

УХВАЛИВ:

1. Заяву Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення пропущеного строку про поновлення пропущеного строку задовольнити.

2. Поновити Координаційному центру з надання правової допомоги строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко