Ухвала суду № 74756837, 15.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 червня 2018 року м. Київ№ 826/10088/16 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект»

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28757794 від 16.03.2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М.

Ухвалами судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвіновою А.В. від 06.07.2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.08.2016 року.

Справу знято з розгляду в судовому засіданні 10.08.2016 року в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

В судове засідання 30.08.2016 року представник відповідача прибув, представником позивача подано через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з наданням часу для підготовки додаткових пояснень, яке задоволено судом.

В судове засідання 24.11.2016 року прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, належним чином повідомлений, заяв, клопотань до суду не надано. В зв'язку з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», судом відкладено розгляд справи на 20.03.2017 року.

16.03.2017 року через канцелярію суду надійшли від представника позивача доповнення до адміністративного позову.

В судовому засіданні 20.03.2017 року, в яке прибули представники сторін та третьої особи, оголошено про відкладення розгляду справи до 11.05.2017 року в зв'язку з ненаданням примірника позовної заяви третій особі, невиконання відповідачем ухвали суду про надання матеріалів реєстраційної справи та заперечень та витребування у відповідача матеріалів реєстраційної справи.

21.03.2017 року через канцелярію суду надійшли від представника позивача доповнення до адміністративного позову,

25.04.2017 року через канцелярію суду надійшли від представника відповідача належним чином посвідчені та прошиті копії матеріалів реєстраційної справи.

11.05.2017 року через канцелярію суду надійшли від представника позивача пояснення, представника третьої особи заперечення на адміністративний позов.

В судовому засідання 11.05.2017 року судом ухвалено відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

27.07.2017 року через канцелярію суду надійшли від представника позивача пояснення

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 року № 6355 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи № 826/10088/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Маруліній Л.О. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 року справу прийнято до провадження т призначено судове засідання на 11.12.2017 року.

08.11.2017 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.12.2017 року, в яке прибув представник позивача, судом ухвалено відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 року повернуто заяву про забезпечення адміністративного позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, на підставі наступного.

Судом з матеріалів адміністративного позову встановлено, що 20 червня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11172056000, згідно умов якого, банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті у USD в сумі 200 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, між сторонами було укладено Договір іпотеки від 20 червня 2007 року № 57221. В якості предмету іпотеки було визначено нерухоме майно - двокімнатну квартиру, загальною площею - 96,80 кв.м., АДРЕСА_1.

Між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу від 12 грудня 2011 року № 1 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно яких ПAT «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника за Договором про надання споживчого кредиту від 20 червня 2007 року № 11172056000.

16 березня 2016 року приватним нотаріусом Кобелєвою А. М. прийнято рішення (індексний номер 28757794) про державну реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за TOB "Кей-Колект", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.04.2016 року, яке і оскаржується позивачем.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) та частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &? ;…&?о; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?є;…&?ю;». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Конвенцію з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, було ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом - тобто право на доступ до суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, як визначено пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За правилами абзацу 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотеки), а позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на протиправність позбавлення його права власності, суд приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Водночас, вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема, постанови від 14.03.2018 справа №396/2550/17 (72850788), від 21.03.2018, справа №802/1792/17-а (73054799), від 17.04.2018 справа №815/6956/15, від 08.05.2018 справа №826/1001/15 (73903057).

Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій, у тому числі щодо майна, яке є предметом іпотеки, висловила позицію, за якою, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного та господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладені положення КАС України, суд приходить до висновку що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відтак адміністративна справа №826/10088/16 за позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 2-9, 19, 238, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Провадження у адміністративній справі №826/10088/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Л.О. Маруліна