Рішення № 74756832, 18.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1781/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65015, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 60, код ЄДРПОУ 25830731) про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з позовною заявою до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради в якій Позивач просив визнати протиправним та скасувати припис про демонтаж об’єкту стихійної торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №000590 від 17.04.2018 року, винесений стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев’янка 2/1 на підставі договору дарування від 19.12.2005 р., який засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, яке Позивач використовує у своїй підприємницькій діяльності, а саме надає вказаний павільйон в оренду.

17.04.2018 року Позивачем було отримано припис №000590 від 17.04.2018 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж об’єкту стихійної торгівлі.

У даному приписі зазначено, що об'єкт Позивача, який знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Б. Деревянко, 2а, встановлений без договору на право тимчасового користування місцями для розміщення тимчасової споруди (елементу вуличної торгівлі). У зв'язку із чим Позивач має здійснити демонтаж тимчасової споруди (елементу вуличної торгівлі), який знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Б. Дерев'янка, 2а власними силами і за власний рахунок та звільнити тимчасову споруду (елемент вуличної торгівлі) від продукції та товару в строк до 17.04.2018 року на підставі розпорядження Одеського міського голови від 16.08.2013 р. №861-01р. «Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. № 714-01 «Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі». У разі невиконання припису, демонтаж об'єкту стихійної торгівлі буде здійснюватись управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за кошти міського бюджету.

Позивач вважає зазначений припис незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що право власності Позивача на зазначене нежитлове приміщення, визнано державою. Факт того, що Об’єкт не є тимчасовою спорудою (елементом вуличної торгівлі), а нежитловим приміщенням підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси 20.05.1997 р. та технічним паспортом на нежитлове приміщення М-196 від 15.04.2018 р.

Таким чином, об’єкт, розташований за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев’янка 2/1 не є тимчасовою спорудою (елементом вуличної торгівлі) у розумінні розпорядження Одеського міського голови від 16.08.2013 р. №861-01р. «Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. № 714-01 «Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі», отже вимоги даних розпоряджень не розповсюджуються на Позивача.

Крім того, позивач зазначив, що об’єкт розташований за адресою: м. Одеса, пл. Б. Деревянко, 2/1, а не 2а.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

15.05.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що за результатами обстеження тимчасової споруди було складено Акт обстеження від 17.04.2018 року якими виявлені порушення які було належним чином зафіксовано що тимчасова споруда розміщена за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2а, розміщуються з порушенням чинного законодавства а саме розміщуються без паспорту прив’язки та договору з уповноваженим органом. У зв’язку з чим Позивачу було надано припис №000590 від 17.04.2018 року, про демонтаж тимчасової споруди. З матеріалів справи а саме з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається що об’єкт нерухомості про який зазначає позивач в тексті позовної заяви знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Б. Деревянка, 2/1. Проте оскаржуваний припис Відповідача стосується виключно тимчасової споруди яка розміщена за адресою: м. Одеса, пл. Б. Деревянка, 2а. Жодних дій у відношенні до об’єктів нерухомості Управління не здійснювало незалежно від того зареєстроване це право у відповідності до чинного законодавства чи розміщуються в порушення норм Законодавства України.

В судовому засіданні 11.06.2018 року Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви.

В судовому засіданні 11.06.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев’янка 2/1 на підставі договору дарування від 19.12.2005 р.

За результатами обстеження тимчасової споруди Відповідачем було виявлено порушення, а саме, що тимчасова споруда розміщена за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2а, розміщуються з порушенням чинного законодавства а саме розміщуються без паспорту прив’язки та договору з уповноваженим органом, у зв’язку з чим було складено Акт обстеження від 17.04.2018 року.

На підставі викладеного Відповідачем було складено припис №000590 від 17.04.2018 року, про демонтаж тимчасової споруди, який 17.04.2018 року було вручено Позивачу, в якому зазначено, що Позивач має здійснити демонтаж тимчасової споруди (елементу вуличної торгівлі), який знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Б. Дерев'янка, 2а власними силами і за власний рахунок та звільнити тимчасову споруду (елемент вуличної торгівлі) від продукції та товару в строк до 17.04.2018 року на підставі розпорядження Одеського міського голови від 16.08.2013 р. №861-01р. «Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. № 714-01 «Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі». У разі невиконання припису, демонтаж об'єкту стихійної торгівлі буде здійснюватись управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за кошти міського бюджету.

Не погоджуючись з зазначеним приписом Позивач просив його скасувати, оскільки право власності Позивача на об’єкт, який розташований за адресою м. Одеса, пл. Бориса Дерев’янка, 2/1, визнано державою, об’єкт не є тимчасовою спорудою (елементом вуличної торгівлі), що підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси 20.05.1997 р. та технічним паспортом на нежитлове приміщення М-196 від 15.04.2018 р.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданихлм повноважень.

Одеська міська рада своїм рішенням від 28.02.2011 року № 384-VІ затвердила положення про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, (далі – Положення) яким уповноважила Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на виконання функцій щодо забезпечення контролю за дотриманням порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.30 Положення, у разі виявлення порушення чинного законодавства у сфері торгівельної діяльності, здійснення діяльності без правовстановлюючих документів тощо - Управління здійснює демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, встановлених без облаштування фундаментів, заглиблених у землі.

Правовідносини в сфері розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на загальнодержавному рівні регулюється нормами центрального органу виконавчої влади а саме Наказом № 244 від 21.10.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яким затверджений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.3. Порядку, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п. 2.1.Порядку, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки тимчасової споруди.

Пунктами 2.30 та 2.31. Порядку передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Одеською міською радою рішенням №3961-VІ від 09.10.2013р. затверджено Правила розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі (далі - Правила).

Правила регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.

Відповідно до п. 1.1 Правил метою та завданнями їх є:

запровадження єдиних процедур при розміщенні тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів торгівлі;

створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у сфері розміщення ТС та елементів торгівлі в комерційних цілях;

упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору ТС та елементами торгівлі;

створення передумов для можливості скерованого, прогнозованого розвитку міста за допомогою єдиної електронної бази даних ТС в м. Одесі;

забезпечення сприятливих умов для жителів міста щодо задоволення дрібних соціально-побутових потреб шляхом користування послугами, які надаються власниками (користувачами) ТС та елементів торгівлі, що спрямовано на підвищення якості проживання, відпочинку та оздоровлення населення;

планування потреб міста;

застосування механізмів впливу на розвиток об'єктів інфраструктури міста;

реалізація принципу організаційної »-єдності задля спрощення процедури отримання паспорту прив’язки.

Згідно статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, а, згідно статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування - це гарантоване державою право територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Це право, згідно статті 21 цього ж Закону України, може бути обмежене лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до п.6.1 Правил, підставою для розміщення тимчасової споруди в межах м. Одеси є паспорт, який надається управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та договір з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Самовільне розміщення тимчасової споруди та розміщення тимчасової споруди на зеленій зоні - забороняється.

Відповідно до п.1.4 Правил:

Стаціонарна тимчасова споруда - тимчасова споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м та висоту не більше 4м (кіоск, павільйон тощо);

Паспорт прив’язки тимчасової споруди (далі - паспорт) - документ, та додані до нього текстові та графічні матеріали, що визначають тип, зовнішній вигляд, конструктивно-технічні характеристики та місце розташування тимчасової споруди з прив’язкою до місцевості та відображенням наявних містобудівних обмежень, а також умови інженерного забезпечення тимчасової споруди;

Протиправно розміщена тимчасова споруда - тимчасова споруда, яка характеризується хоча б однією з наступних ознак:

розміщується без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив’язки;

розміщується без укладеного з Уповноваженім органом договору на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, або термін дії якого закінчився;

продовжує розміщуватись після закінчення терміну дії паспорту прив’язки, у тому числі у випадку анулювання паспорту прив’язки чи відмови у його продовженні або його недійсності;

розміщується з недотриманням хоча б одного з визначених паспортом прив’язки параметрів щодо типу, розміру ТС та/або місце розташування якої не відповідає місцю, визначеному у паспорті прив’язки;

експлуатується з порушенням вимог чинного законодавства України та цих Правил, що встановлено Уповноваженим органом;

Уповноважений орган - управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виконавчий орган Одеської міської ради, визначений Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі;

Відповідно до п.15.4 Правил, за результатами проведених Уповноваженим органом інвентаризації та/або обстеження, складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. За наслідками розгляду акту фіксації та доданих до нього матеріалів Уповноважений орган вправі здійснити наступні дії:

звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення та експлуатації тимчасової споруди та елементу торгівлі з приписом про усунення порушень у визначений Уповноваженим органом термін;

звернутись до особи, що порушує вимоги цих Правил з приписом про демонтаж протиправно розміщених тимчасових спорудта елементів торгівлі;

звертатись до інших органів, уповноважених здійснювати контроль за додержанням законодавства про благоустрій населених пунктів.

Суд погоджується з доводами позивача, що об’єкт, розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_6 2/1 не є тимчасовою спорудою (елементом вуличної торгівлі), а є нежитловим приміщенням, що підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси 20.05.1997 р. та технічним паспортом на нежитлове приміщення М-196 від 15.04.2018 р.

Проте Відповідачем було обстежено тимчасову споруду, яка розташована за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2а, за результатами якого було складено відповідні акт та припис.

Оскаржуваний позивачем припис не створює жодних негативних наслідків для позивача, як власника нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2/1, оскільки він стосується тимчасової споруди, яка розташована за адресою м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2а, а

Відповідачем не було вчинено жодних дій, щодо визнання тимчасовою спорудою нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2/1, яке належить ОСОБА_3, а припис про демонтаж об’єкту стихійної торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №000590 від 17.04.2018 року видано відносно об’єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_5, 2а.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65015, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 60, код ЄДРПОУ 25830731) про визнання протиправним та скасування припису про демонтаж об’єкту стихійної торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №000590 від 17.04.2018 року, винесений стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.06.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.