Вирок № 74756739, 19.06.2018, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/646/17

1-кп/189/10/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018 року смт. Покровське

Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Лукінової К.С.

при секретарі – Копиця С.І.

за участю прокурора – Маковецька Л.О.

адвокатів – ОСОБА_1

ОСОБА_2

учасники процесу:

обвинувачений ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

представник потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області в приміщенні зали суду Покровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040540000221 від 15.04.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має не повну середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не навчається, не одружений, інвалідом не являється, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, не судимий, -

- за ч. 3 ст. 297 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, що має не повну середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: Котовського, 7 с. Кіровка Покровського району Дніпропетровської області, не працює, не навчається, не одружений, інвалідом не являється, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, не судимий, -

- за ч. 3 ст. 297 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2017 року близько 01:00 годин ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, перебуваючи в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою заволодіння предметами, що знаходяться в іншому місці поховання, діючи за попередньою змовою, прибули на територію меморіального комплексу, який розташований за адресою: с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, присвячений загиблим у роки Вітчизняної війни, занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток за номером 842, є братською могилою 53 радянських воїнів, які загинули в боях за звільнення Дніпропетровщини від німецько-фашиських загарбників та знаходиться в переліку об’єктів комунальної власності Покровської територіальної громади, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, навмисно, таємно, шляхом вільного доступу, із застосуванням фізичної сили, за допомогою невідомих металевих предметів, демонтували та викрали бувші у використанні металеві ланцюги, які слугували огорожею вказаного меморіального комплексу, виготовлені з однотипових ланок овальної форми, діаметром 13 мм., та розмірами ланок по вісям 44х65мм., ринкова вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1217 від 24.04.2017 року за 1 метр складає 71 грн., загальною довжиною 55,2 метри, загальна ринкова вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1217 від 24.04.2017 року складає 3919,20 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, спричинивши тим самим Покровській територіальній громаді матеріальні збитки на загальну суму 3919,20 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини не визнав у повному обсязі та показав суду, що в ніч з 14 на 15 квітня 2017 року він разом з ОСОБА_4 на автомобілі «ЗАЗ Таврія» білого кольору їхав додому через с. Романки Покровського району Дніпропетровської області. Вони поїхали повз клуб в с. Романки і в світлі фар побачили біля дерева білі мішки. Це було близько 01:00 години 15.04.2017 року. Вони зупинилися, побачили, що в мішках був метал. Це були 3 білі мішки з металом, в які вони зазирнули і зрозуміли, що там, одне й те саме: це були цепки і шарики, і вони вирішили, що це з сівалки. Після чого погрузили мішки в автомобіль і поїхали додому. Вранці здали метал на металобрухт. Цей металобрухт мав вигляд цепків і шариків. Вони когось злякали, оскільки було видно сліди по росі. Від продажу металобрухту отримали 700 грн., які потратили на газ та цигарки. ОСОБА_6, якому вони здали металобрухт, приїхав до них додому 15.04.2017 року близько 17.00 години і сказав, що цей метал з меморіалу. Вони поїхали до поліції разом з ОСОБА_4, щоб повідомити, що це не вони скоїли викрадення металу з меморіалу, але їм сказали, що краще написати, що це вони зробили. Вони частково написали такі пояснення. На запитання суду обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що свідка ОСОБА_7 він не знає, неприязних відносин між ними не має, вперше побачив його в суді.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини не визнав у повному обсязі та суду показав, що близько 01:00 годин 15.04.2017 року він разом із ОСОБА_3 їхав на його автомобілі «Таврія» додому через село Романки Покровського району Дніпропетровської області, поїхали повз клуб, щоб побачити гуляють там, чи ні. Їхали по грунтовій дорозі і насвітили фарами на мішки, які стояли під деревом. Вони подивилися в ці мішки і побачили, що в них був метал. Вони їх забрали, а в ранці здали на металобрухт в смт. Покровське особі на прізвище ОСОБА_6. Дозволу на привласнення металобрухту їм ніхто не давав. Від продажу отримали 700 грн. На отримані гроші купили газ на автомобіль та цигарки. Автомобіль належить йому, але автомобіль за документами не його. Він був вдома, коли до нього близько 16.00 години 15.04.2017 року приїхав ОСОБА_6 ще з ким-то і сказав, що це метал з меморіального комплексу. Він поїхав до ОСОБА_3, і вони разом поїхали в поліцію сказати, що це не вони. Їм не повірили і сказали писати явку з повинною, що так буде краще. Вину не визнає, так як ціпки не ламав, не знімав, а знайшов. На запитання суду обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що свідка ОСОБА_7 він не знає, неприязних відносин між ними не має, вперше побачив його в суді.

Представник потерпілого ОСОБА_5 суду показала, що в квітні 2017 року відбулося зникнення цепків на меморіалі в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області. Очевидцем вона особисто не була і участі в проведенні слідчих дій не приймала. Викраденням цепків було завдано шкоду, але точну суму вона зараз назвати не може. Це були цепки чорного кольору, які висіли на стовпчиках висотою 1,2 м. Довжина викрадених за весь час ланцюгів 72,8 м. Це братська могила радянських воїнів – історична пам’ятка, меморіальний комплекс № 842. В 1985 році була реконструкція цього комплексу і був змінений його зовнішній вигляд, але це є могила. Цей меморіал є власністю Покровської територіальної громади. Це братська могила, яка входить до складу меморіального комплексу: огорожа, стела і могила. Металеві ланцюги були встановлені після реконструкції в 1985 році. В 2013 році всі ланцюги були на місці, а пізніше вона на це місце не виїжджала.

Представник потерпілого ОСОБА_8 суду показав, що йому подзвонила ОСОБА_9 і повідомила, що на меморіальному комплексі зникли цепки. Він відразу зателефонував до Покровської селищної ради, після чого близько 10:00 години приїхали працівники поліції. Це було 15 чи 16 квітня 2017 року. Приблизно за 3 дні вже була крадіжка ланцюгів з меморіалу. Однак, рахували тільки нові викрадені ланцюги (старі не рахували), визначали за свіжими зломами та іржі. 15.04.2017 року працівники поліції рахували тільки нові викрадені ланцюги.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він шукав цепок, щоб обгородити місце для корови. Йому привезли такі цепки обвинувачені 15.04.2017 року зранку, в мішках, і він їх придбав за ціною металобрухту приблизно 200 кг., за що заплатив 700 грн. Запитував, чи воно не крадене, на що обвинувачені запевнили, що ні. Пізніше дізнався, що ці цепки викрадені з меморіалу і відразу зателефонував до поліції. Він запам’ятав тільки автомобіль на якому привезли цепки. Ці цепки вилучили в нього вдома. При ньому їх не рахували, забрали в мішках. Придбав він їх до обіду, а після обіду їх забрали.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніяких відносин не підтримує, неприязних відносин не має, але знає їх в обличчя і знає їх прізвища, оскільки раніше бачив їх на футболі в с. Катеринівка Покровського району Дніпропетровської області і люди йому сказали хто це. За декілька днів до 09.05.2017 року в нічний час близько 01:00 години він сидів в автомобілі з дівчиною в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області біля меморіалу і бачив, що двоє людей за допомогою металевих предметів, які були в кожного з них, шляхом закладення «на злом» зривали цепки на меморіальному комплексі. Коли дівчина, пішла він вийшов з автомобіля і побачив обвинувачених, але їм нічого не говорив, так як їх було двоє і вони були з металевими предметами в руках. Він хотів зателефонувати в поліцію, але в нього розрядився телефон. Вони брали цепки і відносили їх в бік парка. Продовжувалося це близько 30-40 хвилин. Він не знає, скільки цепків вони зняли. Він звернувся на наступний день до поліції і повідомив, що бачив, як крали цепки. Також був присутній на огляді у ОСОБА_10 на металобазі в смт. Покровське Покровськогно району Дніпропетровської області і бачив ті ж самі цепки, що і були на меморіальному комплексі в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області. Все, що зафіксовано в протоколі слідчої дії – підтверджує. На хід слідчих дій уваги не звертав, можливо цепки переміряли на металобазі.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 15.04.2017 року він перебував на чергуванні в складі СОГ. В ранці цього ж дня надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області невідомі особи з меморіального комплексу викрали цепки. Вони виїхали на місце і в той же день було знайдено речові докази, допитаний свідок, якому обвинувачені продали близько 50-60 метрів цепків. В вечорі йому зателефонував родич і сказав, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 можуть добровільно все розповісти. Вони приїхали і дали йому свідчення. В цей день він оглядав територію меморіального комплексу, де захоронені воїни ВОВ і який по периметру території огороджений стовпчиками і цепками. Було видно, що це свіжі злами і не було видно заірджавіння. Відсутніми були 50-60 метрів цепків і були відсутні деякі стовпчики, більша половина цепків була знята. Ці цепки виявили у ОСОБА_10, де їх переміряли і був присутній слідчий приблизно в другій половині дня 15.04.2017 року. Цепки були порвані і насипом лежали в мішках.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 14.04.2017 року вона їхала в смт. Покровське з с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, проходила повз меморіальний комплекс в с. Романки і побачила, що знята друга половина цепків (перша половина була знята близько 10 років тому), зателефонувала депутату ОСОБА_8 і через добу йшла на роботу і побачила, що знята решта цепків. Знов подзвонила депутату ОСОБА_8 Цей меморіальний комплекс – святе місце їх села, в ньому проводилися заходи. Дату подій вже точно не пам’ятає, але датами є ті, що вказані в протоколі її допиту і вони є вірними. Не вистачало багато цепків, вона їх не рахувала, але не вистачало приблизно 30-40 штук.

В ході розгляду справи згідно ст.. 358 КПК України було досліджено документи, в яких викладені і посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, які були оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду, і які визнані судом в силу ст..ст. 84-86 КПК України належними і допустимими доказами та такими, що доводять вину обвинувачених в скоєнні даного кримінального правопорушення.

Так, в силу ст.. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст.. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин, а саме винності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч. 3 ст. 297 КК України є наступні докази:

- витягом з кримінального провадження № 12017040540000221 від 15.04.2017 року про те, що 15.04.2017 року до ЧЧ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області по телефону «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що в ніч з 14 на 15.04.2017 року в с. Романки по вул.. Центральній Покровського району Дніпропетровської області на меморіальному комплексі, який являється комунальною власністю Покровської територіальної громади, невідомі особи, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, демонтували та викрали металеві ланцюги загальною довжиною 68 метрів, що слугували огорожею вказаного меморіалу (том 1 а.с. 55);

- протоколом огляду місця події від 15.04.2017 року з фототаблицею яким встановлено, що на території меморіального комплексу в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області навколо комплексу вздовж бордюру на асфальто-бетонному покритті з частини в місці переходу на грунт вбудовані огороджувальні стовпці, однотипові, являють собою конструкцію виготовлену з труби діаметром 7 см., що вкрита фарбою чорного кольору, висота видимої частини стовпців 0,6м., на торцовій частині кожного з стовбців – прямокутний металевий пласт та шар на підставці діаметром 10 см., пофарбовані фарбою білого кольору. Оглядом периметру встановлено, що на південь від меморіалу на відстані 30 метрів від кута бордюру в західному напрямку мається відсутність 5 ланцюгів між суміжними стовбцями на одній стороні. Відстань між суміжними стовбцями 2,6 м. Навпроти зазначеного місця перпендикулярно між рядами всіх стовбців суцільно відсутня частина ланцюгів між 8 суміжними стовбцями, відстань між якими 2,6 м. Ланцюги являють собою наборну конструкцію з однотипових ланок розміром 6х4 см., що виготовлені з прута діаметром 1 см. ( том 1 а.с. 64-67);

- протоколом огляду предметів від 15.04.2017 року з фототаблицею, яким встановлено, що предметом огляду є металеві ланцюги в кількості 22 одиниці, які виготовлені з однотипових кілець – ланок овальної форми максимальним розміром по вісям 44х62 мм, в розрізі ланка має круг діаметром 13 мм, поверхня ланцюгів пофарбована фарбою чорного кольору. Ланцюги розподіляються на 3 групи: довжино 2.2 метри – 3 одиниці; 2.4 метри – 14 одиниць; 2.6 метри – 5 одиниць (том 1 а.с. 69-71);

- заявою ОСОБА_6 про добровільну видачу працівникам поліції Покровського ВП металевих ланцюгів загальною довжиною близько 60 метрів, які він придбав 15.04.2017 року у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том 1 а.с. 68);

- зберігальною розпискою представника потерпілого ОСОБА_8 про отримання на зберігання від працівників поліції Покровського ВП металевих ланцюгів в кількості 22 штуки загальною довжиною 55,2 метри (том 1 а.с. 73);

- довідкою виконавчого комітету Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області № 558 від 19.04.2017 року про те, що меморіальний комплекс присвячений загиблим у роки Вітчизняної війни, розташований за адресою Дніпропетровська область Покровський район с. Романки, занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України за номером 842, який є братською могилою 53 радянських воїнів, які загинули в боях за звільнення Дніпропетровщини від німецько-фашиських загарбників та знаходиться в переліку об’єктів комунальної власності Покровської територіальної громади (том 1 а.с. 90);

- копією паспорта історичного пам’ятника № 27 про те, що меморіальний комплекс в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області в центрі села коло відділення зв’язку Романки є могилою, а саме поховано 53 воїна (том 1 а.с. 91-92);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1217 від 24.04.2017 року про те, що ринкова вартість 1 метра бувшого у використанні металевого ланцюга, який виготовлений з однотипових ланок овальної форми, діаметром 13 мм., та розміром ланки по вісям 44х62 мм., станом на 15.04.2017 року складає 71,00 грн. Ринкова вартість 55,2 метрів бувшого у використанні металевого ланцюга, який виготовлений з однотипних ланок овальної форми, діаметром 13 мм., та розміром ланки по вісям 44х62мм., станом на 15.04.2017 року складає 3919,20 грн. (том 1 а.с. 104-144);

- копією аркушів книги «Памятники и мемориалы Героям-освободителям Днепропетровской области» 2015 року, до якої занесений меморіальний комплекс села Романки і зазначено про те, що він є братською могилою воїнів (том 2 а.с. 6-7);

- копією акту технічного стану пам’ятки культурної спадщини № 842 від 27.11.2006 року з якого видно, що меморіал знаходиться на площадці «Ф»-образної форми покритої бетоними плитами. Весь меморіал огороджений металічними стовпчиками між якими звисає металічний цеп (том 2 а.с. 12);

- копією рішення № 326-14/VІІ від 30.10.2017 року «Про внесення змін до Переліку об’єктів комунальної власності Покровської територіальної громади» з додатками, яким внесено зміни до Переліку об’єктів комунальної власності Покровської територіальної громади, затвердженого рішенням селищної ради від 24.02.2017 року № 107-4/VІІ, зокрема включено меморіальний комплекс, присвячений загиблим в роки Вітчизняної війни № 842 (том 2 а.с. 13-17);

- копією акту № 460-24/17 від 28.04.2007 року яким на розгляд сесії Покровської селищної ради винесено питання про прийняття у комунальну власність пам’яток культурної спадщини (том 2 а.с. 18-20);

- копією рішення Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області № 238-12/У від 24.04.2007 року за яким прийнято в комунальну власність Покровської селищної територіальної громади, в тому числі, Меморіальний комплекс, присвячений загиблим в роки Вітчизняної війни, який знаходиться за адресою: Покровський район, с. Романки, вул.. Леніна (том 2 а.с. 21);

- копією охоронного договору на пам’ятку культурної спадщини № 842 від 27.11.2006 року про взяття на себе зобов’язань з охорони (том 2 а.с. 23-24).

З огляду на вище перелічені докази в своїй сукупності суд дійшов до переконливого висновку про те, що Меморіальний комплекс, що розташований в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області є іншим місцем поховання. Тобто предметом злочину в даному випадку є інше місце поховання, тобто окреме поховання в парках, скверах. На його території поховано 53 воїна. Об’єктивною стороною цього злочину є викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання - огорожі. Викраденням в даному випадку є таємне вилучення предметів - огорожі пам’ятника. Крім цього, суд вважає даний злочин закінченим з моменту вилучення огорожі, коли обвинувачені отримали можливість розпорядитися нею. Наведені вище докази доводять в своїй сукупності той факт, що огорожа навколо Меморіального комплексу в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області була в наявності та відносилась саме до огорожі місця поховання, а тому є предметом злочину за ст.. 297 КК України. За цих обставин суд не приймає до уваги твердження захисника ОСОБА_1 в якості підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що матеріали справи не містять відомостей про дійсний предмет та об’єктивну сторону даного злочину. Вказані металеві ланцюги відносились до території навколо місця поховання, були його складовою частиною.

Крім цього судом не приймаються до уваги твердження захисника ОСОБА_2 про невідповідність кількості вилученого майна у свідка ОСОБА_6 – встановленій кількості оглядом місця події, оскільки огляд місця події проводився зі слів заявника і за відсутності викраденого майна, тобто протоколом огляду місця події фіксувалася лише відсутність ланцюгів на території меморіального комплексу, і які через свою відсутність об’єктивно не могли бути виміряними. В той час коли при огляді предметів злочину слідчий мав можливість переміряти їх і зафіксувати у відповідному процесуальному документі в присутності понятих, що ним і було зроблено. За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що дійсна кількість викрадених ланцюгів становить 55,2 метри, що в своїй сукупності підтверджена матеріалами справи.

Одним із джерел доказу у даному кримінальному провадженні є показання свідків та представників потерпілого, як є послідовними, узгоджуються між собою, доповнюють одні одні та не мають жодних суперечностей, які б могли дати підставу суду не прийняти їх до уваги та визнати недопустимими.

В зв’язку з даними обставинами судом не приймається до уваги твердження обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що вказані ланцюги ними були знайдені на території парку, оскільки дані показання мають суперечності в частині опису цих подій, а саме щодо перевірки мішків і виявлення в них саме ланцюгів. При цьому дані показання повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7, який чітко вказав на обвинувачених, як на осіб, причетних до вчинення даного злочину та пояснив, що саме обвинувачені зривали металеві ланцюги на території Меморіального комплексу та заволоділи ними. Вказані обставини підтверджуються та є послідовними наступним доказам, якими встановлено, що саме обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збували вказані ланцюги, від чого останні також не відмовляються. При цьому судом встановлено, що підстав оговорювати чи давати неправдиві показання у свідка ОСОБА_7 відносно обвинувачених немає, він з ними не перебуває у будь-яких стосунках, а тому у суду немає підстав критично ставитись до показань цього свідка.

Тобто, судом достовірно встановлений факт того, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15.04.2017 року на території Меморіального комплексу в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області діючи за попередньою змовою навмисно демонтували та викрали бувші у використанні металеві ланцюги.

При цьому, судом не приймається до уваги твердження захисника ОСОБА_2 про необхідність визнання недопустимим доказом показань свідка ОСОБА_7, оскільки останній невірно вказував прізвище його підзахисного: замість «Коцуренко» вказав «Цокуренко», оскільки в ході розгляду справи даний свідок впізнав обвинувачених та пояснив, що при вищевказаних обставинах бачив саме їх.

В силу ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Однак, в ході розгляду справи вищевказаних відомостей щодо свідка ОСОБА_7 судом отримано не було, навпаки показання свідка чіткі, послідовні і узгоджуються з рештою доказів, зібраних у даному кримінальному провадженні, а також узгоджуються з показаннями решти свідків та представників потерпілого, а тому підстав сумніватися в правдивості показань свідка ОСОБА_7 у суду немає.

Разом з тим, суд визнає недопустимим доказом показання свідка ОСОБА_11 в частині того, як обвинувачені розповідали про вчинений ними злочин, викривали себе, послідовно розповідали про обставини скоєного кримінального правопорушення та складали заяви про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки згідно ч. 7 ст. 97 КПК України у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так, обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вміняється, з-поміж іншого, наруга над іншим місцем поховання. Однак дана правова кваліфікація дій обвинувачених не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи виходячи з того, що наругою є вияв неповаги до пам’яті і праху покійного, яка може бути виявлена шляхом осквернення могили, її розкопування, пошкодження ніші в стіні, урни з прахом, осквернення труни, глум над трупом, пошкодження або руйнування огорожі пам’ятників, інших надмогильних споруд, вчинення непристойних написів чи малюнків на них тощо. Однак, як встановлено в ході розгляду справи і підтверджується доказами по справі, обвинувачені мали на меті вилучення предметів, що знаходились в іншому місці поховання виключно з корисливих мотивів.

Підсумовуючи все вищенаведене суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 297 КК України як «Незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в іншому місці поховання, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, щодо пам’ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни».

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 297 КК України як «Незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в іншому місці поховання, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, щодо пам’ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни».

Переходячи до призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, згідно ст.. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_3, а також прийняття судового рішення про міру покарання представником уповноваженого органу з питань пробації було складено досудову доповідь за ухвалою суду відносно ОСОБА_3

Так, за матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3, згідно ст.. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як особа, що зловживає спиртними напоями, ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється.

Згідно ст.. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно ст.. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

За матеріалами досудової доповіді, складеної Покровським РВзПП Південно-Східного МУзПВКПП від 18.05.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов’язків відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України.

З урахуванням цих обставин суд дійшов до висновку про необхідність обрання покарання відносно ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст..ст. 75,76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Переходячи до призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4, згідно ст.. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4, а також прийняття судового рішення про міру покарання представником уповноваженого органу з питань пробації було складено досудову доповідь за ухвалою суду відносно ОСОБА_4

Так, за матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4, згідно ст.. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється.

Згідно ст.. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Згідно ст.. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

За матеріалами досудової доповіді, складеної Покровським РВзПП Південно-Східного МУзПВКПП від 18.05.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов’язків відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України.

З урахуванням цих обставин суд дійшов до висновку про необхідність обрання покарання відносно ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст..ст. 75,76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст.. 100 КПК України суд дійшов до висновку про необхідність повернення речових доказів їх власнику – Покровській територіальній громаді (том 1 а.с. 72, 73).

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно звіту про фактичні затрати на проведення експертизи № 1217 від 24.04.2017 року, вартість виконаних робіт становить 190,00 грн., яка підлягає стягненню з обвинувачених на користь держави (том 1 а.с. 139).

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ст.. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1217 від 24.04.2017 року в сумі 95,00 (сто дев’яносто п’ять) гривень на користь держави – одержувач платежу: Покровське УК Покровського району в Дніпропетровській області, р/р 31119106700249, код 21081100, МФО – 805012, код ЄДРПОУ 37004367, банк одержувача – ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Згідно ст.. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1217 від 24.04.2017 року в сумі 95,00 (дев’яносто п’ять) гривень на користь держави – одержувач платежу: Покровське УК Покровського району в Дніпропетровській області, р/р 31119106700249, код 21081100, МФО – 805012, код ЄДРПОУ 37004367, банк одержувача – ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Згідно ст.. 100 КПК України речові докази: металеві ланцюги, виготовлені з одно типових ланок овальної форми, діаметром 13 мм. та розмірами ланок по вісям 44х65мм., загальною довжиною 55,2 метри – передати за належністю Покровській територіальній громаді.

Запобіжні заходи не обирались.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, представнику потерпілого та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя: К.С. Лукінова