Рішення № 74756605, 13.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/1996/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (82400, АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м.Львів, пр.В.Чорновола, 4) про визнання протиправним та скасування припису №136-ДК/0026Пр/03/01/-18 від 27.02.2018 року. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскільки припис контролюючого органу від 26.06.2017 року скасовано у судовому порядку, а тому останній був позбавлений права виносити новий припис.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до уваги судом не було прийнято, зважаючи на те, що воно не відповідало вимогам ст.167 КАС України, не обгрунтоване та не підтверджене жодними доказами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Окрім того, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач також не скористався.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на праві власності належить частина будівель та споруд, які придбані у Державного підприємства «Укроборонресурси» за договором купівлі-продажу, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.02.2010 та розташовані на земельній ділянці площею 14,1228 га, кадастровий номер №4611200000:10:003:0002.

21.06.2017 року посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у відповідності до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», була проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства громадянином ОСОБА_2

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки від 21.06.2017 року №180-ДК-ДК/126/АП/09/01/-17, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог земельного законодавства, а саме: ст.ст.96, 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

У подальшому, 26.06.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області було винесено припис №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 року, яким громадянина ОСОБА_2 зобов’язано усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме: ст.ст.96, 125, 126, 211 ЗК України.

Позивачем було оскаржено у судовому порядку припис №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 року.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року, у справі №813/3248/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису було повністю задоволено позов ОСОБА_2, визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 року. Рішення суду першої інстанції за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили.

Суди в судових рішеннях дійшли висновку, що з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за договором купівлі-продажу частини будівель та споруд до позивача в силу статті 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій таке майно розміщено.

21.02.2018 року посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у відповідності до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», була проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Сколівська, 14.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача було складено акт перевірки від 21.02.2018 року №136-ДК/35/АП/09/01/18. Актом перевірки встановлено, що станом на 21.02.2018 року гр.ОСОБА_2 вимоги припису №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 року не виконано, чим порушено вимоги ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.144 Земельного кодексу України.

27.02.2018 року контролюючим органом було винесено оскаржуваний у даній справі припис №136-ДК/0026Пр/03/01/-18, яким зобов’язано позивача усунути порушення вимог земельного законодавства, виявлених під час проведення перевірки 21.06.2017 року і про виконання припису повідомити до 26.03.2018 року.

Не погоджуючись із приписом від 27.02.2018 року, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом з’ясовано, що у судовому порядку скасовано і визнано неправомірним припис №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 року, за невиконання якого посадовими особами відповідача 27.02.2018 року було винесено новий припис.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі №813/3248/17, встановлено відсутність порушень з боку позивача, шляхом самовільного заняття земельної ділянки, оскільки до нього, як власника 5/100 ідеальних часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Сколівська,14 на земельній ділянці загальною площею 14,1228 га, на законних підставах перейшло право користування часиною земельної ділянки пропорційно до своєї частки у праві спільної часткової власності на будівлі та споруди військового містечка А2735, відповідно до вимог ЗК України.

Тож, суд відзначає, що оскільки оскаржуваний припис відповідача скасовано, а тому він не може породжувати жодних правових наслідків для позивача від моменту його прийняття і підлягає скасуванню, позаяк винесений за невиконання протиправного попереднього припису.

З огляду на викладене, суд зауважує, що оскільки той факт і обставини, що позивачем не здійснювалось порушень вимог земельного законодавства є встановленими постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року (справа №813/3248/17), яка набрала законної сили, згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року, а тому в силу положень ч.4 ст.78 КАС України такі не потребують додаткового доказування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що оскільки суб’єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним припису, не спростовано доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст.139 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову сторони, яка не суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №136-ДК/0026Пр/03/01/-18 від 27.02.2018 року.

Присудити на користь ОСОБА_2 (82400, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м.Львів, пр.В.Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 червня 2018 року.