Ухвала суду № 74756167, 15.06.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 259/504/14-ц

Провадження № 2-в/185/93/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження по справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року, відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження голови Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про відновлення втраченого судового провадження по справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить відновити рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 09 квітня 2014 року по справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що в провадженні Куйбишевського районного суду м. Донецька знаходилася цивільна справа № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 09 квітня 2014 року Куйбишевським районним судом м. Донецька було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» заборгованості за Кредитним договором № Н-А-220315577 від 20.12.2007 року у розмірі 147 011,04 грн., а також судового збору в сумі 1 489,11 грн. У зв'язку з початком антитерористичної операції на тимчасово окупованій території України, функціонування Куйбишевського районного суду м. Донецька було тимчасово припинено, провадження по справі втрачено. Тому, для стягнення заборгованості з боржника, Банк змушений звернутися до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження.

У судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» не з'явився, надав суду заяву про розгляд заяви за його відсутності на підставі наданих доказів та матеріалів.

У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду заяви.

Суд, перевіривши надані заявником матеріали справи, вважає, що зібраних матеріалів достатньо для відновлення втраченого судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2014 року Куйбишевським районним судом м. Донецька було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» заборгованості за Кредитним договором № Н-А-220315577 від 20.12.2007 року у розмірі 147 011,04 грн., з яких: 90 888,81 грн. - прострочена сума основної заборгованості за кредитом; 595,11 грн. - прострочені відсотки за кредитом; 33 391,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 22.01.2013 року по 22.01.2014 року; 10 888,84 грн. - 3 % річних на прострочену заборгованість; 11 246,65 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції; 1 900,00 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» судовий збір в сумі 1 489,11 гривень.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Зі статті 493 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо), документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року по справі № 259/504/14-ц.

Також, суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

Судом встановлено, що в зібраних матеріалах міститься копія кредитного договору №Н-А-220315577 від 20.12.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2; копія паспорта та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2, які є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження по вказаній цивільній справі.

Згідно ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження по справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 247, 258, 260-261,488-489, 493-494 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження по справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 259/504/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька, згідно тексту якого:

« 09.04.2014 р. місто Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Литвиненко Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» звернувся до суду з уточненою позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 в якій просить стягнути з останнього заборгованість за Кредитним договором №Н-А-220315577 від 20.12.2007 року (надалі - Кредитний договір) у розмірі - 148911,04 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1489,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 20.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Пролетарське відділення №5404 м. Донецька (далі - Банк(, яку згідно з постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене без балансове відділення №10004/043 та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у розмірі 110555,00 грн., строком на 72 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 19 грудня 2013 року, зі сплатою відсотків у розмірі 18,00% річних.

Способом забезпечення зобов'язання по Кредитному договору слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № Н-А-220315577/1 від 20.12.2007 року.

Однак, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, з 25.01.2010 року порушує договір в частині своєчасного виконання боргового зобов'язання за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості грошового зобов'язання ОСОБА_2 за Кредитним договором станом на 20.01.2014 року складає 147011,04 грн., з яких:

- 90888,81 грн. - прострочена сума основної заборгованості за кредитом;

- 595,11 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

- 33391,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 22.01.2013 року по 22.01.2014 року;

- 10888,84 грн. - 3 % річних на прострочену заборгованість;

- 11246,65 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Крім цього, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом №169 від 13.01.2010 року Банком були понесені витрати в розмірі 1900,00 гривень, які позивач таж просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином згідно ст. 76 ЦПК України, надав до суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутність (а.с.56).

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином згідно ст. 76 ЦПК України, про що свідчать повернуті поштові рекомендовані повідомлення про отримання судової повістки (а.с.42а, 44а,49а), причини неявки суду не відомі, надав до суду заяву про можливість розгляду справи в його відсутність, вважав можливим задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточнень (а.с.57).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов, з урахуванням уточнень, підлягаючим задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Так, згідно зі ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено факт реорганізації територіально відокремлених без балансових відділень філії - Пролетарського відділення №5404 м. Донецька відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» шляхом їх відділення та приєднання до філії - Донецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк». Згідно зазначеної постанови тип Банку змінено на Публічне акціонерне товариство (а.с. 11-17).

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що 20.12.2007 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством "Ощадний банк України" укладено кредитний договір №Н-А-220315577 в розмірі 110555,00 грн., строком на 72 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 19 грудня 2013 року, зі сплатою відсотків у розмірі 18,00% річних (а.с.4-8).

З вказаного договору вбачається, що 20.12.2007 року ОСОБА_2 був ознайомлений та згоден з умовами надання кредиту для здійснення оплати за автотранспортний засіб, а також тарифами банку, які були надані останньому для ознайомлення в письмовій формі, про що свідчить особистий підпис. Своїм підписом відповідач підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування у ВАТ «Ощадбанк», а також місцезнаходження вказаного банку. Останній засвідчив своїм підписом вірність інформації, яка була останньому надана Банком.

З кредитного договору вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору. Дана заява містить ім'я, (найменування) та місце проживання (місцезнаходження) сторін між якими укладений кредитний договір, а саме валюта гривня, сума - 110555,00 грн., строк повернення - 19.12.2013 року, процентна ставка - 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Таким чином, сторонами при укладенні кредитного договору буди досягнути усі істотні умови договору (а.с. 4-8).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором станом на 20.01.2014 року складає 147011,04 грн., з яких:

- 90888,81 грн. - прострочена сума основної заборгованості за кредитом;

- 595,11 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

- 33391,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 22.01.2013 року по 22.01.2014 року;

- 10888,84 грн. - 3 % річних на прострочену заборгованість;

- 11246,65 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати гроші (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Керуючись ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язання сплинув, а відповідач в порушення умов договору кредит не повернув та не сплачує відсотки за його користування, позивач обґрунтовано, звернувся до суду з вимогами про повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Наслідки порушення договору позичальником, встановлені ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у відповідності до якої передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частками (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити відсотки, належні йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У відповідності зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, у відповідності зі ст. 530 ЦК України якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 16.12.2008 року за вихідним №5158, 5159 представником ВАТ «Ощадний банк України» було направлено досудову вимогу ОСОБА_2 з повідомленням останнього про наявність простроченої заборгованості в розмірі 6808,48 грн., оскільки відповідач не виконує зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів, наданих банком у вигляді кредиту відповідно до умов Кредитного договору №Н-А-220315577/1 від 20.12.2007 року, сплати відсотків та інших встановлених платежів за користування кредитом (а.с.24,25).

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Таким чином, суд на підставі викладеного вважає позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором станом на 20.01.2014 року в розмірі 147011,04 грн., з яких:

- 90888,81 грн. - прострочена сума основної заборгованості за кредитом;

- 595,11 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

- 33391,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 22.01.2013 року по 22.01.2014 року;

- 10888,84 грн. - 3 % річних на прострочену заборгованість;

- 11246,65 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Крім цього, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом №169 від 13.01.2010 року (а.с.28) Банком були понесені витрати в розмірі 1900,00 гривень (відповідно до ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172), про що свідчать копії квитанцій № 35504 від 18.01.2010 року та № 35496 від 18.01.2010 року, додані до матеріалів справи (а.с.29,30), які підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим сплачений судовий збір також підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» заборгованість за Кредитним договором № Н-А-220315577 від 20.12.2007 року у розмірі 147011,04 грн., з яких:

- 90888,81 грн. - прострочена сума основної заборгованості за кредитом;

- 595,11 грн. - прострочені відсотки за кредитом;

- 33391,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 22.01.2013 року по 22.01.2014 року;

- 10888,84 грн. - 3 % річних на прострочену заборгованість;

- 11246,65 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції;

- 1900,00 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» судовий збір в сумі 1489,11 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

суду м. Донецька О.В. Ларіна".

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Бондаренко