Рішення № 74755276, 14.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1800/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить:

- визнати протиправним лист Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 12683/К/22-01-04-73 від 16.05.2018 року щодо повернення відповідачем поданої заяви (рапорту) з додатками, щодо нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, без розгляду та таким, що не відповідає вимогам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви та зобов'язати ОСОБА_4 управління ДФС у Хмельницькій області повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України, висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 у 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом відповідача № 529-о від 28.09.2017 року її звільнено з органів податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області за станом здоров'я.

Після чого, позивач пройшла обстеження у Хмельницькій обласній медико-соціальній експертній комісії та їй було встановлено ІІ групу інвалідності.

Зазначає, що 02.05.2018 року вона звернулась до відповідача із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, однак ОСОБА_4 управління ДФС у Хмельницькій області листом № 12683/К/22-01-04-73 від 16.05.2018 року відмовило їй у виплаті цих коштів.

Зважаючи на це, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення відповідно до відзиву, поданого на даний адміністративний позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у такому відзиві.

В обґрунтування відзиву зазначила, що 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимога, а Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та Закон України від "Про національну поліцію" 02.07.2015 №580-VІІІ не поширюються на працівників податкової міліції.

Вказує на те, що позивачем не надано доказів, який саме причинно-наслідковий зв'язок є між фактичним виконанням позивачем функціональних обов'язків та погіршенням стану здоров'я, яке призвело до встановлення ІІ групи інвалідності, а тому, на думку представника відповідача, підстави для виплати одноразової грошової допомоги - відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.09.2017 року № 529-о майора податкової міліції ОСОБА_3 звільнено з органів податкової міліції Головного управління ДФС в області в запас Збройних Сил України за пп. "Ж" п. 64 (за власним бажанням).

Наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.04.2018 року № 102-о в у вищевказаний наказ внесено зміни, де в абзаці 1 пункту 1 слова "за пп. "Ж" п. 64 (за власним бажанням)" замінено словами "за пп. "Б" п. 64 (через хворобу)".

Згідно із довідкою Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 1088979 від 27.03.2018 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності та вказано, що захворювання пов'язане з проходженням військової служби.

02.05.2018 року позивач звернулась до відповідача з рапортом про виплату грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

ОСОБА_4 управління ДФС у Хмельницькій області № 12683/К/22-01-04-73 від 16.05.2018 року відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, з підстав того, що 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, а тому після вказаної дати у відповідача відсутні підстави готувати висновки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції.

Також вказаним листом позивача повідомлено, що призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності може бути розглянуто тільки після внесення змін до нормативно-правових актів, щодо правового та соціального захисту осіб начальницького та рядового складу податкової міліції та членів їх сімей. Документи надані позивачем повернуто без розгляду.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356.1 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ втратив чинність 07 листопада 2015 року, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

При цьому пунктом 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги в спірних правовідносинах визначені саме нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 850).

В пункті 1 Порядку № 850 визначено, що цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що розмір грошової допомоги у разі встановлення інвалідності II групи складає 200-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що оскільки позивачу встановлено інвалідність протягом трьох місяців після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби, за нею зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 02.05.2018 позивач надала до Головного управління ДФС України в Хмельницькій області всі документи, визначені пунктом 7 Порядку № 850.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Таким чином, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги.

Суд зазначає, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний був направити висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення.

Разом з тим, відповідач зазначений обов'язок не виконав, а тому суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви та дії щодо повернення заяви (рапорту) щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами.

У зв'язку з тим, що рапорт та додані до нього документи повернені позивачу без розгляду, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_4 управління ДФС у Хмельницькій області прийняти заяву (рапорт) з підтверджуючими документами, які додані до заяви ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Оскільки позивач на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд. 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 39492190) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви та дії щодо повернення заяви (рапорту) щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами.

Зобов'язати ОСОБА_4 управління ДФС у Хмельницькій області прийняти заяву (рапорт) з підтверджуючими документами, які додані до заяви ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 червня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_5