Вирок № 74754986, 01.06.2018, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1462/18

1-кп/229/321/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Акопяна С.Є.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/321/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одруженний, в силу ст.89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: Донецька область, Костянтинівський р-н, с.Кіндратівка, вул.Заборського,28

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2016 року приблизно о 20 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2 знаходився на рибалці коли йому зателефонувала співмешканка ОСОБА_3, та повідомила, що ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходиться біля будинку за їхнім місцем мешкання за адресою: вул.Ковпака, буд.21, смт.Олексієво-Дружківка, м.Дружківка Донецької області, поводить себе агресивно. Після чого обвинувачений ОСОБА_2 пішов до дому. Біля будинку №31 по вул.Центральній смт.Олексієво-Дружківка м.Дружківка Донецької області обвинувачений ОСОБА_2 зустрів потерпілого ОСОБА_1 На ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків у обвинуваченого ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс не менш ніж 5 ударів дерев'яною палкою по голові та обличчю ОСОБА_1, від чого останній впав на землю та втратив свідомість.

В результаті умисних, протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 була заподіяна тупа відкрита травма голови: множинні (чотири) забиті рани волосяної частини голови, відкритий вдавлений перелом склепіння черепу з переходом на основу черепу, забій головного мозку, закритий перелом кісток носу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою винуватість у пред’явленому обвинуваченні за ст. 121 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що в 2016 році він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 мешкали в будинку 21 по вул.Ковпака смт.Олексієво-Дружківка, м.Дружківка Донецької області. 29 грудня 2016 року він разом зі своїм товаришем поїхав на рибалку. Приблизно о 19 год. 30 хв. йому зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що потерпілий ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, намагається потрапити до їх будинку, поводить себе агресивно. Він одразу побіг додому та біля будинку 31 по вул. Центральній зустрів ОСОБА_1 Він почав з ним розмовляти, а потім взяв палку і наніс йому приблизно 5 ударів по голові та 2 удари по тулубу. Точну кількість ударів він не пам’ятає. Від ударів потерпілий ОСОБА_1 впав на землю. Після цього він пішов додому, забрав свою співмешканку і вони разом пішли до річки. В ранці наступного дня до нього приїхала поліція. Розуміє, що вчинив злочин, у вчиненому кається, просить суворо його не карати та не позбавляти волі.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_2, його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідка, висновком судово-психіатричної експертизи, висновками судово-медичних експертиз, речовими доказами, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 29 грудня 2016 року він пішов до своєї колишньої дружини Ніни, яка мешкає по сусідству з ОСОБА_3, щоб разом з нею вжити спиртні напої. По дорозі він придбав одну пляшку горілки. Йому здалося, що Ніна знаходиться в будинку у ОСОБА_3 Він зайшов у двір та почав стукати та смикати двері, щоб потрапити до будинку. Після того, як він зрозумів, що його колишньої дружини немає в будинку ОСОБА_3, він пішов до будинку №21 по вул.Ковпака, де мешкає його дружина, де вжив горілку, яка була у нього. Потім він пішов додому та в районі магазину зустрів ОСОБА_2, у якого при собі був пристрій для ловлі риби у виді дерев’яної палки з металевим кінцем. ОСОБА_2 наніс йому один удар палкою по голові, від якого він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то пішов до своєї доньки, яка мешкає по вул.Ковпака в районі церкви. Його донька викликала швидку допомогу, яка доставила його до лікарні м.Краматорськ, де йому зробили знімок, після чого він двадцять днів проходив стаціонарне лікування. Протягом цього часу ОСОБА_2 до нього в лікарню не приходив, жодної матеріальної допомоги на лікування не надавав. На суворому покаранні він не наполягає, однак бажає, щоб ОСОБА_2 відшкодував йому витрати, пов’язані з лікуванням у розмірі 10000 гривень.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 – це її співмешканець, з яким вони разом мешкали в будинку №20 по вул.Ковпака смт.Олексієво-Дружківка, м.Дружківка. З потерпілим ОСОБА_1 вона раніше незнайома, а знайома з його колишньою дружиною Ніною, яка працювала разом з її матір’ю на заводі. 29 грудня 2016 року приблизно о 17 годині вона провела ОСОБА_2 на рибалку. В цей же день приблизно о 20 годині потерпілий ОСОБА_1 став стукати у двері будинку, просив її відчинити, казав, що бажає разом з нею вжити спиртні напої. Це тривало на протязі 30 хвилин. Вона дуже злякалась, тримала двері, щоб потерпілий не зміг потрапити до будинку та зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила про це. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_2 повернувся додому, забрав її і вони разом пішли до річки. По дорозі ОСОБА_2 повідомив їй, що зустрів потерпілого ОСОБА_1 і вдарив його палкою 2 рази. Приблизно через годину вони повернулись додому.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №22 від 14 лютого 2017 року у ОСОБА_1 при його зверненні за медичною допомогою були виявлені наступні ушкодження: тупа відкрита травма голови: множинні (чотири) забиті рани волосяної частини голови, відкритий вдавлений перелом склепіння черепу з переходом на основу черепу, забій головного мозку, закритий перелом кісток носу.

Ці ушкодження утворилися від множинних (не менше п’яти) дій тупими предметами, можливо, у строк вказаний в постанові, і як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с.29-30).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №74 від 11 квітня 2018 року, у ОСОБА_1 при його зверненні за медичною допомогою були виявлені наступні ушкодження: тупа відкрита травма голови: множинні (чотири) забиті рани волосяної частини голови, відкритий вдавлений перелом склепіння черепу з переходом на основу черепу, забій головного мозку, закритий перелом кісток носу.

Ушкодження голови утворилися від множинних (не менше чотири) дій тупими предметами. Ушкодження носу утворилось від не менш однієї дії тупого предмету. Якісь з ушкоджень які мались у ОСОБА_1, могли утворитись, за обставин на які він вказав (три удари дерев’яною палкою по голові) при провадженні слідчого експеримента за його участі. Якісь з ушкоджень які мались у ОСОБА_1, могли утворитись, за обставин на які вказав (два удари дерев’яною палкою по голові) обвинувачений ОСОБА_2, при провадженні слідчого експеримента за його участі.

Утворення закритого перелому кісток носу, не знайшло свого відображення, як в обставинах на які вказав потерпілий, так і в обставинах на які вказав обвинувачений. Можна додати, що якесь ушкодження, ймовірно одне, могло утворитись і при падінні з положення стоячи і ударі головою о тупий предмет (а.с.38-39).

Суд, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №382 від 10 квітня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості. В період здійснення інкримінованого діяння за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ст.20 КК України не підпадає. В період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_2 не перебував під тимчасово-хворобливому стані, за психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_2 по своєму психічному стану в повній мірі усвідомлює свої дії і керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може приймати участь на етапі досудового розслідування, а також брати участь в судовому засіданні (а.с.33-37).

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2006 року з діагнозом: «синдром залежності від трамадола», за місцем мешкання характеризується посередньо, його повне визнання своєї винуватості.

В якості обставини, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин що пом’якшують покарання, даних про особу винного, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину, а саме: кількість ударів, знаряддя злочину, а також той факт, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин проти здоров’я людини, жодної допомоги на лікування потерпілому не надавав, завдані збитки не відшкодував, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо, то суд приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Постановою слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області від 24 лютого 2017 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні: змив з лівої руки ОСОБА_2, змив з правої руки ОСОБА_2, змив на вушній палиці, осади з об.№1,2 на фрагментах марлі, нігтьові зрізи з лівої руки ОСОБА_2, нігтьовий зріз з правої руки ОСОБА_2, пара чоловічих чобіт ОСОБА_2, спортивні брюки ОСОБА_2, дві частини дерев’яної палиці та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №2-1222) (а.с.31,32).

Суд вважає необхідним на підставі ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

- змив з лівої руки, змив з правої руки ОСОБА_2, змив на вушній палиці, осади з об.№1,2 на фрагментах марлі, нігтьові зрізи з лівої руки ОСОБА_2, нігтьовий зріз з правої руки ОСОБА_2, дві частини дерев’яної палиці - знищити;

- чоловічі чоботи, спортивні брюки - повернути обвинуваченому ОСОБА_2

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням експертизи, вартість якої, згідно з доданими документами складає 660 грн. 30 коп. (а.с.28). Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_2

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не застосовувалися.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_2 затримати та тримати у ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Строк покарання рахувати з моменту його затримання.

Речові докази:

- змив з лівої та правої руки ОСОБА_2, змив на вушній палиці, осади з об.№1,2 на фрагментах марлі, нігтьові зрізи з лівої руки ОСОБА_2, нігтьовий зріз з правої руки ОСОБА_2М, дві частини дерев’яної палиці - знищити;

- чоловічі чоботи, спортивні брюки - повернути обвинуваченому ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Донецького НДЕКЦ МВС України (р/р 31119115700052, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, УДКСУ у м.Маріуполь /Жовтневий район/ 24060300, код:24060300, ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: за проведення експертизи №2/4-4 від 19 січня 2017 року) процесуальні витрати в сумі 660 ( шістсот шістдесят) гривень 30 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридцяти діб.

Суддя: