Рішення № 74754643, 15.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1112/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_1) до Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,14) про визнання виплати грошової суми у розмірі 640,25 грн. не грошовою допомогою при звільненні та зобов’язання задовольнити у повному обсязі вимоги позивача про звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 “г” (через скорочення штатів) з 16.03.2018 р.,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці в якому просив:

1. Визнати виплату грошової суми у розмірі 640 гривень 25 коп., сплачених ОСОБА_1 УМВС України на Одеській залізниці – незаконною та такою, що за своєю правовою природою не є одноразовою грошовою допомогою при звільненні, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Зобов’язати УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці а саме:

«Звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 р. або будь-якої іншої дати, яка минула».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 06.11.2015 р. №139 о/с позивач звільнений за п.64 «з» (у зв’язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства…) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

17.02.2016 р. наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 17.02.2016 р. №1 о/с позивач звільнений за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Незаконні дії Управління МВС України на Одеській залізниці стосовно прийняття наказу №1 о/с від 17.02.2016 р. позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі наказ №1 о/с від 17.02.2016 р. визнано протиправним та скасовано та зобов’язано Управління МВС на Одеській залізниці сплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні.

03.03.2018 р. на картковий рахунок позивача зараховано 640,25 грн. Не розуміючи, що це за переказ наступного робочого дня позивач звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із проханням надати інформацію стосовно вказаних нарахувань.

05.03.2018 р. ПАТ КБ «Приватбанк» позивача надана виписка в якій зазначено, що вказана сума нарахована УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_1 як одноразова грошова допомога при звільненні.

Позивач вважає, що сума у розмірі 640,25 грн., яка нарахована йому УМВС України на Одеській залізниці, як одноразова грошова допомога при звільненні згідно з Постановою Одеського окружного адміністративного суду – є такою, що нарахована за повною відсутністю правового підґрунтя.

Позивач просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-9) та розглядати справу без його участі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.Встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 16.05.2018 р. закрито підготовче провадження по справі та продовжено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

16.04.2018 р. від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву в якій він просив у задоволенні позову відмовити (а.с.58-64).

Ухвалою суду 15.06.2018 р. закрито провадження в частині позовних вимог:

- Зобов’язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці а саме: «Звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 р. або будь-якої іншої дати, яка минула».

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.

Наказ №139 о/с від 06.11.2015 р. (підстава звільнення, яка вказана в трудовій книжці) не скасований, не відмінений в законодавчо установленому порядку та не оскаржується позивачем.

18.10.2016 р. Одеським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №815/998/16, якою зобов’язано УМВС України на Одеській залізниці сплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні, при цьому сума такої допомоги зазначена не була.

Представник відповідача зазначив, що УМВС України на Одеській залізниці своєчасно здійснено всі заходи, направлені на виконання зазначеного рішення по справі №815/998/16 та виплачено позивачу належні йому кошти.

Таким чином представник відповідача вважає, що УМВС на Одеській залізниці рішення суду щодо зобов’язання сплатити на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу при звільненні, виконано своєчасно, та в межах своєї компетенції, відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, Суд, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці від 06.11.2015 р. №139 о/с ОСОБА_1 звільнено за п.64 «з» (у зв’язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства…) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Управління МВС України на Одеській залізниці 17.02.2016 р. №1 о/с позивач звільнений за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/998/16 скасовано наказ від 17.02.2016 р. №1о/с, та зобов’язано Управління МВС України на Одеській залізниці сплатити одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1

03.03.2018 р. на картковий рахунок позивача зараховано 640,25 грн., як одноразова грошова допомога при звільненні.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02 липня 2015 року прийнятий Закон України “Про Національну поліцію” № 580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015 року. З прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України “Про міліцію”.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про Національну поліцію”, національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Положеннями пунктів 8 - 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що з дня опублікування цього Закону (опубліковано 06.08.2015 року) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів (п.8). Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції (п.9). Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (п.10).

Щодо позовної вимоги позивача про визнання здійсненої йому виплати грошової суми у розмірі 640, 25 грн незаконною та такою, що за своєю правовою природою не є одноразовою грошовою допомогою при звільненні згідно з Законом України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд зазначає наступне.

Так, основним аргументом позивача того, що відповідач не мав правового підґрунтя для здійснення виплати одноразової грошової допомоги , є те, що відповідач не дотримався правого алгоритму статті 9 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А саме: не був виданий наказ про звільнення у зв’язку із скороченням штатів, як підстава такої сплати. Тобто, на думку позивача, будь-який розрахунок на сплачені 640, 25 грн, подальше нарахування та сплата такої суми не можуть бути зроблені законно без відповідної підстави – наказу про звільнення у зв’язку із скороченням.

Однак суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки вважає, що останній невірно трактує статтю 9 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, стаття 9 зазначеного вище Закону встановлює порядок виплати грошової допомоги при звільненні відповідно до якої: «Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров’я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п’яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Членам сімей осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, допомога виплачується в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Дія цієї статті не поширюється на осіб, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім осіб, які в установленому порядку продовжили службу за межами тимчасово окупованої території України».

З аналізу статті 9 ЗаконуУкраїни « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд робить висновок, що особам які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п’яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ (до категорії яких відноситься позивач) незалежно від підстав звільнення виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначена стаття не передбачає, що одноразова правова допомога виплачується тільки у разі існування наказу про звільнення у зв’язку із скороченням штату. Натомість дана стаття визначає, що незалежно від підстав звільнення роботодавець зобов’язаний її виплатити. Отже посилання позивача на статтю 9 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як на підставу виплати одноразової грошової допомоги тільки за умови звільнення особи у зв’язку із скороченням штату суд вважає невірним.

Крім того, відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 р. у справі №815/998/16 (набрала законної сили 14.12.2016р.) суд встановив обов’язок Управління МВС України на Одеській залізниці сплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу у зв’язку із винесенням наказу від 06.11.2015 р. №139 о/с про звільнення ОСОБА_1 у зв’язку із переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства…

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України: «Обставини встановлені рішенням судуу господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».

Разом з тим суд погоджується з позивачем, що з огляду на вказану вище статтю 9 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розрахунок суми одноразової грошової допомоги, яка була виплачена, був здійснений з порушенням вказаного Закону. Оскільки відповідно до розрахунку, наданого в матеріали справи відповідачем, одноразова грошова допомога нараховувалася позивачу в обсязі одного посадового окладу, заміть, встановлених ст. 9 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. З цих підстав суд вважає виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 640, 25 грн. протиправною.

Таким чином, зазначена позовна вимога належить до задоволення тільки в частині визнання виплати грошової допомоги протиправною з підстав її виплати у розмірі 640, 25 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідач впродовж судового розгляду справи не довів суду та не надав відповідних доказів правомірності виплати на нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 640,25 грн. згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до часткового задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст2, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати виплату грошової суми у розмірі 640 гривень 25 коп., сплачених ОСОБА_1 УМВС України на Одеській залізниці – протиправною.

3. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення»КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

4. ОСОБА_2, адреса: 65069 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач – Управління МВС України на Одеській залізниці, адреса: 65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,14 ,код ЄДРПОУ 08603376.

Суддя: О.Я. Бойко

.