Рішення № 74754501, 13.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №445/492/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

29 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови від 15.02.2018 року за №72/03.17-32 у призначенні пільгової пенсії та зобов’язання зарахувати трудовий стаж роботи з 14.11.1988 року по 12.03.1997 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 30.03.2018 року, відповідно до ст.ст.20, 29 КАС України, позовну заяву передано для розгляду (зі стадії щодо вирішення питання про відкриття провадження) до Львівського окружного адміністративного суду.

17.04.2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання до вчинення дій були надіслані Золочівським районним судом Львівської області до Львівського окружного адміністративного суду і надійшли до суду 20.04.2018 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито спрощене позовне із повідомленням сторін.

На заперечення проти позову відповідачем було надіслано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що при зверненні за призначенням пенсії позивач не надав документів, необхідних для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач працював в Золочівському ремонтно-транспортному підприємстві (згодом Акціонерне товариство закритого типу «Глинянське ремонтно-транспортне підприємство») газоелектрозварником 1-4 розряду з 05.11.1984 року по 04.04.1986 року та з 11.11.1988 року по 12.03.1997 року – газоелектрозварником, електрогазозварником 3-5 розряду у ВАТ «Золочівський сирзавод».

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України у Львівській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2, згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та подав відповідні документи.

Листом від 15.02.2018 року №72/03.17-32 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду його заяви управлінням прийнято рішення про відмову у підтвердженні пільгового характеру роботи за Списком №2 в якості газоелектрозварника АТзТ «Глинянське ремонтно-транспортне підприємство» в період з 05.11.1984 року по 04.04.1986 року та газоелектрозварника у ВАТ «Золочівський сирзавод» в період з 11.11.1988 року по 12.03.1997 року, у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи – 12 років 6 місяців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Право особи на призначення пільгової пенсії, згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», є виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №23120282, державна реєстрація ВАТ «Золочівський сирзавод» припинена за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом; згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №23271542, державна реєстрація АТзТ «Глинянське ремонтно-транспортне підприємство» припинена за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом. Правонаступники таких юридичних осіб відсутні. Таким чином, у разі ліквідації, в тому числі і банкрутства підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років, створених при головних управліннях Пенсійного фонду, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105.

Як слідує із матеріалів справи, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 30.01.2018 року №08/02-44 відмовила ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового характеру роботи за Списком №2, що стало підставою для винесення відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України у Львівській області відмови від 15.02.2018 року №72/03.17-32 у призначенні позивачу пенсії.

При цьому, суд зауважує, що рішення Комісії позивачем не оскаржувалося ні до Пенсійного фонду України, ні до суду.

Суд відзначає, що фактично позивачем оскаржується рішення від 15.02.2018 року, яке прийняте на підставі рішення Комісії ГУПФ України у Львівській області від 30.01.2018 року №08/02-44, яке є не скасованим і є чинним.

Позитивно оцінюючи позицію відповідача щодо зарахування трудового стажу роботи з 14.11.1988 року по 01.08.1992 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, суд зазначає таке.

Згідно наказів Золочівського сир заводу від 11.11.1988 року №83-к, від 15.07.1989 року №259-к, від 20.10.1989 року №331, від 07.09.1990 року №134-о, від 16.12.1991 року №135-о та від 11.11.1992 року №215-о, представлених позивачем, неможливим було встановити характер роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Спискасм №1, №2.

Загалом, Розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник». Правом на пільгову пенсію користувалися електрогазозварники ручної електродугової (дугової) зварки, на автоматичних і напівавтоматичних машинах під шаром флюсу або в середовищі вуглекислого газу, а також ті, які працюють на автоматичній і напівавтоматичній зварці в середовищі аргону, на атомно-водневій зварці.

Списком №2, затвердженим постановою КМ України від 11.09.1994 року №162, Розділом XXXII «Загальні професії» передбачені газоелектрозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, які містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Позивачем жодними доказами не підтверджено вид зварювання.

З приводу вимоги позивача про зарахування трудового стажу роботи з 01.08.1992 року по 12.03.1997 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію судом зроблено наступні висновки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок №442) та установлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Згідно з пунктом 6 Порядку №442, атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 4.1. Порядку №383, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Верховний Суд України у постановах від 10.03.2015 року (справа №21-51а15), від 10.09.2013 року (справа №21-183а13), від 02.12.2015 року (справа №21-1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Верховний Суд підтримав таку позицію у своїх постановах від 23.01.2018 року (справа 732/2003/14), від 30.01.2018 року (справи №506/384/17, №462/1675/14-а), від 27.03.2018 року (справа №130/1417/17) тощо.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність свого рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання до вчинення дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 червня 2018 року.