Рішення № 74754082, 18.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року справа № 811/1417/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"

до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОКВП "Дніпро-Кіровоград", звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення №0026135201 від 20.04.2018 року, яким підприємство зобов’язано сплатити штраф у розмірі 29312,03 грн. за платежем “податок на додану вартість”.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням – рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що вказане рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняте на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмовому відзиві, який долучений до матеріалів справи (а.с.51-55).

Сторони надали клопотання щодо розгляду справи у письмовому провадженні.

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ , за результатом якої складено акт перевірки від 04.04.2018 року №373/11-28-52-01-23/03346822 (а.с.10-12).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення п.201.10 ст.201 ПК України, в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення – рішення від 20.04.2018 року №0026135201, яким до позивача застосовано штраф в сумі 29312,03 грн. (а.с.13).

За наслідком адміністративного оскарження, скарга позивача залишення без задоволенням, а спірне податкове повідомлення – рішення без змін (а.с.31-36).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 цього Кодексу.

Приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами (дана норма кореспондується з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569).

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ОКВП "Дніпро – Кіровоград" отримано субвенцію в загальній сумі 5 265992,14 грн., а саме: 5154993,54 грн., згідно з договором про організацію взаєморозрахунків №11/2 від 13.07.2015 року та 110998,60 грн., згідно з договором про організацію взаєморозрахунків №11/8 від 16.11.2015р., укладених на виконання постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населення".

Вказані суми субвенцій з Державного бюджету направлені позивачем на погашення заборгованості, однак так і не були зараховані Державною фіскальною службою України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що призвело до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних, зокрема, реєстрації податкових накладних, виписаних за період з червень-липень 2016 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року в справі №П/811/786/16, визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо не зарахування суми поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків, відкритих в казначействі для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялись, транспортувались, постачались населенню та іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, яка виникла в зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувались або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про державний бюджет України та зобов’язано ДФС України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 5265992,14 грн. згідно договорів про організацію взаєморозрахунків, укладених відповідно до Постанови КМУ №375 від 04.06.2015 року (а.с.20-27).

Крім того, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року у справі №П/811/784/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 року, визнано протиправною бездіяльність ДФС щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 1 747 648,08 грн. на підставі поданої декларації з ПДВ від 22.02.2016 року та зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми ПДВ, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 1 747 648,08 грн. на підставі поданої декларації з ПДВ від 22.02.2016 року (а.с.28-35).

Відтак, вказаними судовими рішенням, встановлено, що ДФС України протиправно не зараховано суми субвенцій, отриманих позивачем у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, внаслідок чого виникли перешкоди у подальшій реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими порушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів тань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачених цим Кодексом та іншими законами України

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством троль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПК України).

Тобто, ключовою ознакою для притягнення платника податку до встановленої законодавством України відповідальності є встановлення факту його умисних протиправних дій/бездіяльності.

Отже, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що затримка у реєстрації податкових накладних не з вини підприємства, тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.03.2018 року у справі № 819/777/17 (провадження № К/9901/4502/17).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013р. у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013р. у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що спірне податкове повідомлення – рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0026135201 від 20.04.2018 року, яким ОКВП "Дніпро-Кіровоград" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 29312,03 грн.

Присудити на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" ( код – 03346822) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2018року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1