
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2018 року справа № 810/1386/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чубинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Чубинецької сільської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чубинецької сільської ради від 18.10.2017 р. № 05-16-07 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Чубинці, вул. Соборна, 16а (колишня Фрунзе) гр. ОСОБА_1»;
- зобов’язати Чубинецьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Київська область, Сквирський район, село Чубинці, вулиця Соборна, 16а (колишня Фрунзе).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки на території Чубинецької сільської ради. На виконання вимог чинного законодавства, до вказаної заяви, позивач додав графічні матеріали з позначенням місцерозташування бажаної для відведення земельної ділянки, а також копії документів, що посвідчують особу, - паспорту та реєстраційної картки платника податків. Крім того, позивач вказав, що право на безоплатну приватизацію присадибної ділянки не використовував. Проте, в задоволенні вказаної заяви, йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що що рішенням №5 шостої сесії шостого скликання від 29.04.2011 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 (рішення № 05- 16-07 від 18.10.17).
Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву не скористався.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 жовтня 2017 року позивач звернувся до Чубинецької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по вул. Соборна, 16а (колишня Фрунзе) у с. Чубинці. В своїй заяві вказав, що право на безоплатну приватизацію присадибної ділянки мною не використано. До клопотання долучив графічні матеріали з позначенням місця розташування бажаної для відведення земельноїділянки, а також копії документів, що посвідчують особу, - паспорта та реєстраційної картки платника податків.
18 жовтня 2017 року Чубинецька сільська рада прийняла рішення № 05-16-07 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Чубинці, вул. Соборна, 16а (колишня Фрунзе) гр. ОСОБА_1», яким відмовила позивачу в наданні відповідного дозволу, у зв'язку з тим, що рішенням №5 шостої сесії шостого скликання від 29.04.2011 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 (рішення № 05- 16-07 від 18.10.2017).
Вважаючи дане рішення Чубинецької сільської ради таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить нормам чинного земельного законодавства, порушує його права та інтереси, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом «б» статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надає дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування, додавши до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд зазначає, що вказана відповідачем в оскаржуваному рішенні підстава відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України не передбачена.
В силу приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У справі, що розглядалась, відповідач не навів жодних передбачених законом підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з поданою ним заявою та доданими до неї графічними матеріалами.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Чубинці, вул. Соборна, 16а (колишня Фрунзе).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності свого рішення.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1409,60 грн., отже вказані витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Чубинецької сільської ради.
Таким чином, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чубинецької сільської ради від 18.10.2017 №05-16-07 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Чубинці, вул. Соборна, 16а (колишня Фрунзе) гр. ОСОБА_1».
Зобов’язати Чубинецьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Київська область, Сквирський район, село Чубинці, вулиця Соборна, 16а (колишня Фрунзе).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Павліченка, будю 79, кв. 105, м. Біла Церква, Київська область, 09100, ІПН НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чубинецької сільської ради (код ЄДРПОУ 05277723).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.
Судове рішення № 74754062, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/1386/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: